ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

13 вересня 2007 р.

№ 35/499

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Владимиренко С.В.,

суддів:

Шевчук С.Р.,

Самусенко С.С.

розглянув касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р.

у справі

№35/499 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж

до	Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Восток-17"

про	стягнення 8584,06грн.,

за участю представників:

-          позивача: Колісник Л.П., дов. №527 від 10.11.2005р.;

-          відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Восток-17» про стягнення суми спричинених підприємству збитків у розмірі 8584,06грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2007р. у справі №35/499 (суддя Широбокова Л.П.) замінено відповідача Житлово-будівельний кооператив «Восток-17»на правонаступника - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Восток-17», позов задоволено частково, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Восток-17»на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж збитки - 891,97грн., витрати по сплаті держмита -10,61грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 12,27грн., в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р. у справі №35/499 (колегія суддів у складі головуючого судді Крутовських В.І., суддів Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2007р. у справі №35/499 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, в якому просить скасувати постанову апеляційної інстанції, рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж у повному обсязі, стягнувши з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-17" збитки у розмірі 8584,06грн. та судові витрати, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права.

В судове засідання 13.09.2007р. представники відповідача не з’явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином. Оскільки від сторін додаткові документи не витребувались, явка представників сторін обов’язковою не визнавалася, про існування поважних причин неявки відповідач суд не повідомляв, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався, а також виходячи з меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за наявними матеріалами без участі представників відповідача, належним чином повідомлених про судове засідання.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та не надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає перегляду у касаційному порядку судових рішень, що оскаржуються.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу позивача, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.04.1991р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №118 на користування електроенергією, згідно якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію в житловий будинок для використання на загальні потреби членів кооперативу, а відповідач оплачувати її в установлені договором строки та дотримуватися Правил користування електричною енергією.

14.09.2005р. позивач провів перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією, про що склав акт-протокол №00074809, підписаний представником відповідача, в якому зазначено, що поза приладом обліку приєднано алюмінієвий провід діаметром 2,5кв.мм. з наявною напругою всупереч вимог п.4.1 Правил користування електричною енергією.

Згідно п.п.7.30, 7.32 і 8.4 Правил користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. за №28 (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002р. №928, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багато тарифного розрахункового обліку або зміни керуючої програми, пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодинника та інших порушень, спричинених діями споживача  або якщо споживач з метою поза облікового споживання електричної енергії влаштував приховану електропроводку, встановив пристрій, що занижує покази засоби обліку, порушив умови монтажу, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду, що вартість недорахованої електроенергії в цьому випадку необхідно визначати відповідно до п.2.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006р. №562, із зазначенням, що треба враховувати не більше ніж на загальну кількість робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, та має бути зменшена на величину вартості електричної енергії, відповідно до виставлений споживачу за період порушення рахунків за електричну енергію та/або вартості оплаченої за цей період електричної енергії.

Апеляційний господарський суд зазначив, що позивач при визначені суми в рахунку на оплату №680 від 24.10.2005р. не правомірно здійснив розрахунок за три роки та не врахував проведені відповідачем оплати в цей період, тобто вартість недорахованої електроенергії, з урахуванням сплати за цей період відповідачем 540грн., становить 891,97грн.

З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач, порушивши Правила користування електричною енергією, завдав збитки позивачу, які підлягають відшкодуванню в повному обсязі, з чим погодився апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції яким позовні вимоги задоволенні частково у сумі 891,97грн.

Однак зазначені висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними з огляду на наступне.

Приймаючи рішення про відшкодування збитків, заявлених до стягнення позивачем, господарськими судами попередніх інстанцій не враховано, що відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов’язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Господарськими судами під час розгляду даної справи не враховано, що згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов’язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

Натомість місцевим та апеляційним господарськими судами не досліджено належним чином, в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача та його вина, а також чи існує безпосередній причинний зв’язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу.

Крім того, суди не взяли до уваги, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відтак, місцевий господарський суд, задовольнивши позов щодо стягнення збитків, з яким погодився апеляційний господарський суд, не встановили наявність складу цивільного правопорушення, хоча це має значення для правильного вирішення спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, ст.11110-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р. у справі №35/499 скасувати.

Справу №35/499 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий

С. Владимиренко

Судді:

С. Шевчук

С. Самусенко