СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 вересня 2007 року | Справа № 2-24/18764-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився;
позивача:Придатько Олена Олександрівна, довіреність № 6047/10/10-0 від 20.11.06;
відповідача 1:
відповідача 2::
розглянувши апеляційні скарги Прокурора міста Євпаторія та Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 14.05.2007 по справі № 2-24/18764-2006
за позовом Прокурора міста Євпаторія (вул. Гоголя, 5/8, Євпаторія,97400)
в інтересах держави в особі: Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40, Євпаторія, 97416)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долоніт" (вул. 40 років Жовтня, 100/2, Київ 1, 01001)
Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Авангард" (вул. Маяковського, 24,Євпаторія,97400)
про визнання недійсними угод
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2007 у справі № 2-24/18764-2006 А (суддя Г.Г. Колосова) відмовлено у задоволенні позову Прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції міста Євпаторії Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю „Долоніт”, Приватного підприємства „Виробничо-комерційної фірми „Авангард” про визнання недійсними угод.
При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, зазначивши, що визнання нечинними установчих документів само по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Крім того, на думку суду, прокурором та податковим органом не надано достатніх доказів протиправності здійсненої угоди, а податкові органи мають право звертатись до суду з позовом про визнання угоди недійсною лише у випадках, коли вона суперечить інтересам держави та суспільства.
Прокурор міста Євпаторії та Державна податкова інспекція міста Євпаторії Автономної Республіки Крим оскаржують постанову суду першої інстанції у апеляційному порядку.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що судом не з’ясовані усі обставини, які мають значення для вирішення справи. Так, у зв’язку з визнанням нечинними установчих документів та анулюванням з моменту видачи свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Долоніт”, останнє не мало право складати податкові накладні та включати податкове зобов’язання до податкового кредиту, реальне виконання даної угоди призведе, на думку апелянта, до необґрунтованого відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість.
Така ж саме позиція викладена в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції міста Євпаторії Автономної Республіки Крим.
Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 13.09.2007 у зв’язку із відпусткою судді Градової О.Г. у складі колегії було замінено суддю Градову О.Г. на суддю Гоголя Ю.М.
Судова колегія, розглянувши апеляційні скарги та матеріали справи, заслухавши представника позивача, апеляційні скарги визнає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду міста Київа визнано недійсним статут та установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю „Долоніт” з моменту реєстрації –з 27.07.2003, а також свідоцтво платника податку на додану вартість з дати його видачі –01.10.2003.
Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Стаття 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості. які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Таким чином, апеляційна інстанція погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Судова колегія вважає доводи, викладені прокурором та податковим органом в апеляційних скаргах, такими, що суперечать чинному законодавству та матеріалам справи і не можуть бути підставою для скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим по даній справі.
Постанова ж місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Прокурора міста Євпаторія в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
3.Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2007 у справі № 2-24/18764-2006 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді Ю.М. Гоголь
О.В. Дугаренко