ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2010 р. Справа № 2a-1922/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.,
представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі - Яневич О.М.,
представника відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" - Юркевич І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах в сумі 10010,19 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2010 року управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах в сумі 10010,19 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач не відшкодував понесені управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»працівникам відповідача, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії в розмірі 10010,19 грн.
Представник позивача в судовому засіданні вказав, що позовні вимоги підтримує з підстав наведених у позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача адміністративний позов визнав повністю, зазначивши що дана заборгованість виникла в зв'язку неналежним фінансовим становищем товариства.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.
Виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов’язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов’язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов’язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Судом встановлено, що відповідач, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, проведеної Коломийською державною районною адміністрацією 16.03.2000 року є юридичною особою. (а.с.11).
В судовому засіданні досліджено, що за відповідачем станом на 25.05.2010 р. рахується борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в сумі 10010,19 грн., що підтверджується наданими суду розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та інформації щодо уточнень особливого характеру роботи і умови праці, необхідної для призначення пільгових пенсій (а.с.5-7).
Крім інших документів, позивачем надано суду довідки, якими підтверджено виплату пільгових пенсій зазначеним громадянам (а.с.8-10).
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", понесених управлінням Пенсійного фонду України в Коломийському районі витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 10010,19 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (вул. Колгоспна, с.Торговиця, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78226, код ЄДРПОУ 03752114) на користь Управлінння пенсійного фонду України в Коломийському районі заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 10010,19 грн (десять тисяч десять) гривень 19 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 15.06.2010 року.