ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2007 Справа № 30/181-07(39/362(8/350 (1/293))
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів : Швець В.В., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревкова Г.О.
з участю представник сторін :
позивача –Дуріцин А.В.
відповідача –Зайцев М.В., Халаїм А.В.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6.06.2007р. у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз”, м. Маріуполь
до відповідача Закритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 382835,62гр.
В С Т А Н О В И В :
6.08.2004р. до господарського суду Донецької області надійшов позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” (далі ВАТ “Маріупольгаз”) про стягнення з закритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” (далі Банк) 180849,32гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що Маріупольська філія Банку уклала з позивачем депозитний договір №014С-00. Відповідно до умов договору ВАТ “Маріупольгаз” внесло на депозитній рахунок 500000гр. По закінченню строку дії договору Банк вказані кошти не повернув та продовжує ними користуватися не сплачуючи при цьому обумовлені договором відсотки. На цій підставі позивач просив стягнути з Банку несплачені відсотки за користування його грошовими коштами в сумі 180849,32гр.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.09.2004р. (т.1 а.с.69) справу направлено на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги (т1 а.с.109-110, т2 а.с.2-3, 59-60, 90-91, 123-124, т3 а.с.2-3, 99-101) і в остаточній редакції позову просив стягнути з відповідача 314904,11гр. процентів по банківському вкладу за період з 1.01.2002р. по 30.06.2006р. та 67939,51гр. річних відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 19.01.2002р. по 31.07.2006р.
Справа неодноразово розглядалась господарськими судами різних рівнів (т3 а.с.119-122, 178-179, т4 а.с.32-36).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 6.06.2007р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково - на користь позивача стягнуто відсотки в сумі 3643,83гр., три відсотки річних в розмірі 34726,02гр. та судові витрати в розмірі пропорційному розміру задоволених вимог.
Не погодившись з рішенням ВАТ “Маріупольгаз” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов в повному обсязі. При цьому апелянт послався на те, що судом безпідставно не стягнуто з відповідача проценти за користування грошовими коштами позивача за період з 1.01.2002р. по 30.06.2006р. та річні відсотки за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 19.01.2002р. по 31.07.2006р.
У своєму відзиві Банк зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2000р. сторони уклали депозитний договір №014С-00 за яким позивач передав відповідачу грошову суму. Натомість, відповідач зобов’язався за користування грошовими коштами ВАТ “Маріупольгаз” сплачувати останньому відсотки (т1 а.с.9). З урахуванням додаткових угод, строк дії договору було продовжено до 19.01.2002р. (т1 а.с.14).
Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що відповідно до умов договору Банк прийняв на себе зобов’язання нараховувати відсотки лише під час дії депозитного договору. По закінченні строку договору, у відповідності до його п. 2.2,3.5, відповідач повинен перерахувати отриману від ВАТ “Маріупольгаз” суму та нараховані відсотки с депозитного рахунку позивача на його розрахунковий рахунок. Ніяких даних про те, що сторони уклали угоду про продовження дію договору після 19.01.2002р. матеріали справи не містять.
Таким чином, вимоги позивача про нарахування та стягнення з Банку відсотків, передбачених п1.2 договору за період з 19.01.2002р., тобто після закінчення дії договору, не ґрунтуються на умовах договору та не відповідають приписам ст. 526 ЦК України і ст. 193 ГК України щодо необхідності виконання зобов’язань у відповідності до умов договору.
Також судом правильно враховано обставини, встановлені рішеннями господарського суду від 24.09.2002р. та 28.11.2005р. по справам №27/28 та 318/341, відповідно до яких обв’язок Банку здійснити перерахування суми вкладу та нарахованих на нього відсотків у відповідача виник після отримання останнім відповідної вимоги-доручення ВАТ “Маріупольгаз” від 8.04.2004р. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність нарахування річних відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобвоязання починаючи з 8.04.2004р. відповідає приписам ст.530 та ст.625 ЦК України.
Враховуючи наведене колегія суддів доходить висновку про відсутність передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6.06.2007р. –без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя В.В. Швець