Справа № 2-40/09р.

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009 року                                              м. Берегово.            

                                                  Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

       головуючого:  Ільтьо І.І.

        при секретарі: Чагі О.І.,

                      з участю позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги на дитину, яка продовжує навчання,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги на дитину, яка продовжує навчання.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано 29 січня 1993 року, про що зроблений актовий запис за № 12 в відділі ЗАГС м. Томчин (а.с. 7).

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 (а.с. 3).

Донька  є студенткою ЛРІДУ при Президентові України і буде навчатись в цьому учбовому закладі протягом чотирьох років. Річна оплата за навчання складає 5500 гривен, проживання в гуртожитку за 10 місяців складає 1600 гривен. Крім вказаних витрат донька потребує додаткові витрати на проїзди, які  за 10 місяців складатимуть 3000 грн. на харчування,  які  за 10 місяців складатимуть 4000 грн., на посібники та книжки біля 900 грн..  

Загальна сума річних витрат на навчання доньки складає близько 16 000 гривен, з яких половину позивачка просить стягувати з відповідача, а саме 8000 гривен.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1   позов підтримала та пояснила, що просить винести рішення, яким зобов’язати батька дитини до виплати в її користь 8000 грн., що є половиною суми затрат на навчання доньки за один рік у учбовому закладі.  Крім того доповнила, батько доньки працює стоматологом в обласному центрі, і має постійний дохід, який дає йому можливість оплатити половину суми за навчання.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на підставі рішення Берегівського районного суду від 23 вересня 1999 року він виплачує аліменти в розмірі ? частини місячного доходу на користь ОСОБА_4, з якою перебував у другому шлюбі, для утримання їх доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того на даний час він проживає з колишньою дружиною ОСОБА_4 за взаємною згодою та виховує їх доньку, яка навчається в Ужгородській гімназії та потребує матеріальної допомоги у навчанні. На даний час ОСОБА_2 працює лікарем – стоматологом кабінету ПП ОСОБА_5 та має заробітну плату на місяць у розмірі ? від мінімальної заробітної плати, з якої неможливо заощаджувати до сімейного бюджету.  

Заслухавши пояснення позивачки, відповідача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що відповідач на підставі трудового договору працює лікарем-стоматологом стоматологічного кабінету ПП ОСОБА_5.

Згідно довідки про доходи з місця роботи ОСОБА_2 загальна сума доходу останнього за період  з червня по листопад 2008 року, за винятком аліментів, становить 1595 гривень.

Як вбачається з листа начальника ДПІ у м. Ужгороді, відповідач ОСОБА_2, як  СПД-фізична особа на обліку в ДПІ у м. Ужгород не знаходиться.

Відповідно до статей  198, 199 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.  

Таким чином, виконання обов'язку відповідачем утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, залежить від його спроможності надавати матеріальну допомогу. Якщо батько не має відповідних коштів, які б забезпечили утримання  дочки, виконання цього обов'язку буде неможливим.

Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідач ОСОБА_2 не має відповідних доходів, які б забезпечили утримання повнолітньої дочки, на утриманні є неповнолітня дочка від другого шлюбу, яку він зобов’язаний відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України утримувати до досягнення повноліття та позивачкою ОСОБА_1 не доведено, що її колишній чоловік в змозі надавати матеріальну допомогу, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги на дитину, яка продовжує навчання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. ст.  198, 199 СК України,

рішив:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги на неповнолітню дитину, яка продовжує навчання - відмовити .

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду   першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                      Суддя:                                         /підпис/           Ільтьо І.І.

    ВІРНО:

Суддя:                                                                                         Ільтьо І.І.

                Ст. секретар:                                                                           Куриця О.В.