Справа № 22ц-6620/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Бабенко С.Ш.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
Головуючого – Медведєвої Л.П.
Суддів _ Кострицького В.В.
Коновалової В.А.
при секретарі - Міщенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 17 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання доплатити щомісячну державну соціальну допомогу,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись з апеляційною скаргою, Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити.
Заперечення на апеляційну скаргу від позивачки до суду не надано.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково, визнано дії відповідача по виплаті позивачці у неповному обсязі щомісячного підвищення до пенсії за період з 21 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними,зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці вказане підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за вказаний вище період за рахунок коштів Державного бюджету України в розмірі 528,80 гривень, у частині позовних вимог про визнання дій відповідача та зобов’язання доплатити підвищення до пенсії за 2006 рік, з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р., а також з 01.01.2008р.по 21.05.2008 р. відмовлено за необґрунтованістю, у задоволенні позовних вимог за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 20.07.2008 р. відмовлено за пропуском строку звернення до суду.
Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про час і місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
21 липня 2009 року позивачкою подано до суду вказаний позов. У викладенні обставин, якими вона обгрунтовувала свої позовні вимоги, позивачка зазначила про те, що вона 1942 року народження та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року їй має бути виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак у 2006 та 2007 роках така допомога відповідачем їй не виплачувалася. Просила поновити пропущений нею строк звернення до суду, оскільки про порушення її прав їй стало відомо після надрукування у пресі рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, визнати неправомірними дії відповідача по невиплаті їй вказаної допомоги за період з 31.01.2006 р. по 31.12.2008 р., зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй недоплачену суму за 2006-2008 роки.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що позивачка відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. З 01.01.2008 р. відповідачем позивачу виплачується щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Спір судом вирішено на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" , ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, при ухваленні постанови суд керувався ст.ст.2,17,18,87,94,158-163 КАС України.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, однак, в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачці конкретну суму щомісячного підвищення до пенсії, судом неправильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов’язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Статтею 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1У / далі Закон № 2195-1У від 18 листопада 2004 року/ передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19.01.2006 N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону № 2195-1У зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними / положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону № 489-У.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік « від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України № 2195-1У, зокрема , статтею 6 вказаного Закону після внесення змін до нього передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо внесення змін до Закону України № 2195-1У, визнані такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними /.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачці відповідні нарахування ,але у
порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило і допустило протиправну бездіяльність
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8 « Про незалежність судової влади» / абз. 1 п.19 / визначено , що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина,
а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Відповідно до ст.309 ЦПК України колегія суддів вважає змінити постанову суду першої інстанції, у частині зобов’язання відповідача виплатити позивачці конкретну суму недоплаченого підвищення до пенсії скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення , яким зобов’язати відповідача здійснити перерахунок належних відповідачці суд підвищення до пенсії та виплатити їх з урахуванням виплачених сум.
Довід апеляційної скарги про те, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» відсутній, не заслуговує до уваги, оскільки вказаною статтею закону чітко передбачено механізм виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, і колегія суддів вважає, що якогось іншого механізму бути не можеё крім цього, вказаний закон провіряв на його конституційність Конституційний Суд України.
Інші доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують і не є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А :
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 17 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання доплатити щомісячну державну соціальну допомогу, змінити.
В частині зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків розміру мінімальної пенсії за віком за період з 21 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 528,80 гривень скасувати і цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків розміру мінімальної пенсії за віком за період з 21 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум.
У решті частині постанову залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді