Справа № 2а-508/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 квітня 2009 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Назарова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов»язання здійснити виплату підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
12 березня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.07 року до 31.12.07 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у 2007 році: з 1 квітня -410, 06 грн., з 1 жовтня - 415, 11 грн., а також з 22.05.08 p.: з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня - 498 грн., у 2009 році - з 1 січня - 498 грн., з урахуванням сплачених сум.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він народився 31 листопада 1944 року і має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 1 прикінцевих положень Закону України № 2195-1У від 18.11.04 року цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року. Вказує, що невдовзі йому стало відомо, що є відповідні рішення Конституційного Суду України, якими визнано право дітей війни на 30 % підвищення до пенсії, тому 23.02.09 р. звернувся до відповідача з заявою про донарахування та доплату йому зазначеного підвищення за вказані періоди.
Рішенням УПФУ в м. Антрациті № 47 від 03.03.09 р. йому відмовлено та вказано, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» кошти на виплату підвищення дітям війни передбачені не були, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, і оскільки він не визнаний інвалідом, підвищення до пенсії у 2007 році йому не виплачувалося; ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дітям війни у 2008 році передбачено виплату підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни /10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/, і таке підвищення їй у таких розмірах: з 01.01.08 р. до 31.03.08 р. -47, 00 грн., з 01.04.08 р. до 30.06.08 р. - 48, 10 грн., з 01.07.08 р. до 30.09.08 р. - 48, 20 грн., з 01.10.08 р. і довічно - 49, 80 грн.
З відмовою ПФУ в м. Антрацит він не згодний і просить її скасувати, бо Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими що не відповідають Конституції України.
Як рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року визнані такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Тому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несплати йому підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, рішення про відмову у перерахунку скасувати та зобов»язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату
зазначеного підвищення з урахуванням сплачених сум з 09.07.07 р. до 31.12.07 p., з 22.05.08 р. і в подальшому з 01.01.09 року.
В судове засідання позивач не з'явився та просив суд розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмове заперечення проти позову та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Оскільки, таким чином, до початку судового засіданні від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, 13.04.09 р. було постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 145522 від 13.09.93 р. /а.с. 4/.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положения статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом Украни) до 31 грудня 2007 року.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року - 410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року-415, 11 грн.
Проте, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; а згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач, ставлячи питання про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії за період з 09.07.07 р. до 31.12.07 p., взагалі не ставить питання про поновлення строку свого звернення до суду, не навів поважних причин його пропуску, вказавши лише про те, що про рішення КСУ йому стало відомо невдовзі. За таких обставин суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом Украни «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної содіальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державно содіальної підтримки.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесения змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.27 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесения змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року положення пункту 28 розділу II «Внесения змін до деяких законоданчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесения змін до деяких законоданчих актів Украйни» від 28.12.07р. щодо внесения змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит щодо несплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу яка втратила працездатність складає: з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 471 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 1 жовтня 2008 року -498 грн.
У 2009 році змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
В грудні 2008 року згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність встановлено в розмірі 498 гривень.
Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.08 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а повинні провадити виплати, починаючи з 22.05.08 року до 03.03.09 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсі за віком, а тому суд погоджується з позивачем та вважає рішення УПФУ у м. Антрацит про відмову в проведенні перерахунку та виплаті позивачу підвищення до пенсії за вказаний період неправомірною та такою, що належить скасувати /а. с. 6/.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсі за віком за період з 22.05.08 року по 03.03.09 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Задовольняючи вимоги позивачв саме по день прийняття рішення відповідачем про відмову у підвищенні до пенсії як дитині війни, суд виходить з того, що в межах КАСУ захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення сплачених сум за інший період 2009 року, щодо якого УПФУ взагалі ще не приймалося ніяке рішення, і необгрунтованим і суд за таких
обставин не може встановлювати будь-які обов»язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.06 року № 489-V, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп, від 22.05.08 р. № 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про прожитковий мінімум», -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов»язання здійснити виплату підвищення до пенсії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо несплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком як дитині війни за період з 22 травня 2008 року до 03 березня 2009 року і скасувати рішення УПФУ в м. Антрацит № 36 від 03.03.09 року про таку відмову.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 03 березня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити за пропуском строку звернення до адміністративного суду та за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.