РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-964/09 30 березня 2009 року  Приморський районний суд м. Одеси в складі: головуючого -судді Федусик В.В. при секретарі -        Нікітіної О. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеси справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про відшкодування моральної та матеріальної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просила винести рішення, яким стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси моральну шкоду у сумі 200000 (двісті тисяч) гривен та заборгованість з виплати одноразової страхової виплати у сумі 1630, 79 грн., заборгованість зі сплати щомісячних страхових виплат за період з 04.04.2006р. по 01.12.2008р. в сумі 41154, 94 грн. з послідуючою індексацією та компенсацією згідно діючого законодавства та просила суд зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси проводити щомісячні страхові виплати з 01.12.2008р. в сумі 1882, 96 грн. з послідуючою індексацією та компенсацією згідно діючого законодавства.

У ході судового засідання представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача пояснила, що позивачка працюючи в Державній судноплавній компанії „Чорноморське морське пароплавство" в наслідок нещасного випадку на виробництві отримала виробничу травму. Про даний нещасний випадок був складений акт №01/05 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 01.12.2005р. Медико-соціальна експертна комісія 04.04.2006р.встановила ОСОБА_1 другу групу інвалідності та втрату професійної працездатності у розмірі 60 %. При подальших обстеженнях в МСЕК 03.04.2007р. та 06.05.2008р. їй була встановлена друга група інвалідності та втрат професійної працездатності у розмірі 65 %.

Свої позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідача, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, у розмірі 200000, 00 грн., позивачка мотивує тим, що моральну шкоду їй спричинено умовами виробництва і в результаті нещасного випадку вона стала інвалідом другої групи зі втратою професійної працездатності на 65%, у зв'язку з чим вимушена змінити свій спосіб життя та постійно відчуває безпорадність перед хворобою. У зв'язку з отриманою травмою вона перенесла моральні страждання через втрату нормальних життєвих зв'язків, порушення функцій органів тіла, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідач призначив одноразову допомогу у розмірі 18209, 21 грн. та щомісячні страхові виплата у розмірі 153, 49грн. з 04.04.2006р. З таким розміром призначеної одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати позивачка не погоджується. З 01.01.2004р. набрав чинність Цивільний кодекс України, статтею 1197 даного кодексу передбачено, якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Але в супереч статті 1197 Цивільного кодексу України відповідач провів розрахунок одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат з середньої заробітної плати в сумі 303, 49 грн.

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007р. з 20.03.2007р. з Закону виключено поняття відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей припиняється з 01.01.2008р незалежно від часу настання страхового випадку. Таким чином, позивачка не має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У ході судового засідання було встановлено, що з ОСОБА_1 22.11.2005р. стався нещасний випадок, про що був складений акт №01/05 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 01.12.2005р.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси відшкодувало одноразову страхову виплату у сумі 18209, 21 грн. та призначило з 04.04.2006р. щомісячні страхові виплати у сумі 153, 49 грн.

Стаття 9 Закону України «Про охорону праці» передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Право на відшкодування моральної шкоди у позивачки виникло на дату встановлення МСЕК втрати професійної працездатності, тобто з 04.04.2006р. На цей час діяв Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" із змінами, внесеними згідно із Законом № 2664-IV від 16.06.2005 р.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон № 1105) визначено правову основу, економічний механізм і організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності або смерть застрахованих.

Об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві згідно статті 6 Закону № 1105 є життя застрахованного, його здоров'я, працездатність.

Згідно статті 1 Закону №1105 одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей..

Стаття 21 Закону №1105 встановлює, що у разі настаня страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні грошову суму за моральну шкоду.

Пунктом 3 ст. 34 Закону №1105 встановлено, що моральна моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004р. (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) -В аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку -лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Зазначене положення не виключає обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та частини третьої статті 28 цього Закону №1105 всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Таким чином, порядок і розміри виплат, передбачений ч.3 статті 34 Закону №1105 застосовується лише при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, які не спричинили втрати потерпілим професійної працездатності. При цьому Конституційний Суд України в своєму рішенні не вказав, що розмір моральної шкоди потерпілим не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачка має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки вони зазнала болю та глибокі страждання, у зв'язку з отриманою травмою, вона перенесла моральні страждання через втрату нормальних життєвих зв'язків, порушення функцій органів тіла, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом не можуть бути взяти доводи представника відповідача щодо виключення з Закону № 1105 поняття відшкодування моральної шкоди та припинення з 01.01.2008р. виплати моральної шкоди відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону №1105 незалежно від часу настання страхового випадку виходячи з наступного.

Право у позивача на відшкодування моральної шкоди виникло 04.04.2006р. на цей час діяв Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якого відшкодування моральної шкоди потерпілим передбачено на підставі статей 1, 5, 6, 21 28, ч.334 Закону № 1105.

Статею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Аналогічні вимоги містятся у ст.5 ЦК України-акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втраив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Як зазначено у п.2 Постанови Пленума Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. „Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя" при розгляді конкретних справ суди мають оцінювати зміст закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору відповідності його Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Таким чином, не зважаючи на те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007р. з 20.03.2007р. з Закону № 1105 виключено поняття відшкодування моральної шкоди, в даному випадку необхідно застосовувати Закон № 1105 в редакції на 09.02.2006р., який діяв на момент виникнення правовідносин та яким передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілим від нещасного випадку на виробництві.

Пункт 44 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007р. про внесення змін до Прикінцевих положень Закону № 1105, на який посилається відповідач, втратив чинність, як такий, що є неконстуційними, на підставі Рішення Констуційного суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.

Таким чином, позивачка має право на відшкодування моральної шкоди на підставі статей 1, 5, 6, 21 28, ч.3 34 Закону №1105 оскільки вона перенесла моральні страждання через втрату нормальних життєвих зв'язків, порушення функцій органів тіла, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи суму відшкодування моральної шкоди, суд виходить з розміру позовних вимог, ступеню перенесених моральних страждань, ступеню порушення житт'євих звязків, характеру додаткових зузиль для організації життя.

У зв'язку з викладеним, суд вважає що вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про стягнення моральної шкоди обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривен. Підлягають задоволеню вимоги позивачки стосовно стягнення заборгованості з виплати однарозової допомоги та щомісячних страхових виплат з наступних підстав.

З 01.01.2004р. набрав чинність Цивільний кодекс України. Відповідно до статті 1197 Цивільного кодексу України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

У ході судового засідання судом було встановлено, що в супереч статті 1197 Цивільного кодексу України при призначенні одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат відповідач провів розрахунок з середньої заробітної плати в сумі 303, 49 грн.

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що з 01.01.2006р.розмір мінімальної заробітної плати складає 350, 00 грн. Відповідно до вимог статті 1197 ЦК України середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат позивачу повинна бути розрахована з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та скаладати 350, 00*5 =1750, 00 грн.

Заборгованість відповідача зі сплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 04.04.2006р. по 01.12.2008р. в сумі 41154, 94 грн. та з 01.12.2008р. відповідач повинен призначити щомісячну страхову виплату в сумі 1882, 96 грн.

Заборгованість відповідача зі сплати одноразової допомоги ОСОБА_1 в сумі 1630, 79 грн.

Керуючись ст.8, 58 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004р., ст.ст. 5, 23, 1167, 1197 ЦК України, ст.ст.1, 5, 6, 21, 28, 29, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" п.2 Постанови Пленума Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. „Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя", ст.ст. 10, 11, 208-209, 212-215, 224 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150000, 00 (сто п'ятдесят тисяч) гривен.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати одноразової страхової виплати в сумі 1630, 79 грн.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати щомісячних страхових виплат за період з 04.04.2006р. по 01.12.2008р. в сумі 41154, 94 грн. з послідуючою індексацією та компенсацією згідно діючого законодавства України.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси проводити щомісячні страхові виплати з 01.12.2008р. в сумі 1882, 96 грн. на користь ОСОБА_1 з послідуючою індексацією та компенсацією згідно діючого законодавства України.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп. (сім гривен п'ятдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскардження, якщо заяву про апеляційне оскардження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.