ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 вересня 2007 р.

№ 35/167

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Глос О.І.,

суддів:

Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р.

у справі

№35/167

господарського суду

Донецької області

за позовом

Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області

до	Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал"

про	відшкодування суми 1 861,09 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2005 р. у справі №35/167 (суддя Мальцев М.Ю.) у задоволенні позовних вимог Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області до Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відмовлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.09.2005 р. у справі №35/167 (суддя Мальцев М.Ю.) виправлено описку, допущену при друкуванні тексту рішення по справі №35/167 від 22.09.2005 р., а саме: вважати предметом спору стягнення 1 861,09 грн.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, Державним управлінням екології та природних ресурсів у Донецькій області було подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. у справі №35/167 (судді: Українська Р.М., Калантай М.В., Кондратьєва С.І.) апеляційну скаргу Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області задоволено: рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2005 р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.09.2005 р., у справі №35/167 за позовом Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області до Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" про відмову у стягненні суми 1 861,09 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища скасовано; позовні вимоги Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області до Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" про стягнення збитків у розмірі 1 861,09 грн., заподіяних внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у ріку Кривий Торець за період із 10.03.2004 р. по 09.11.2004 р. задоволено у повному обсязі; стягнуто з Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" на користь: місцевого бюджету Костянтинівської міської ради збитки у розмірі 1 861,09 грн., заподіяні внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин в ріку Кривий Торець за період із 10.03.2004 р. по 09.11.2004 р.; на користь державного бюджету  —державне мито в сумі 102,00 грн. за позовною заявою та 51,00 грн. —за апеляційною скаргою, разом —153,00 грн.; на користь ДП "Судовий інформаційний центр" —витрати в розмірі 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У касаційній скарзі Державне обласне комунальне підприємство "Донецькоблводоканал" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. у справі №35/167 та залишити без змін рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2005 р. у справі №35/167, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, оскільки апеляційний господарський суд, посилаючись на загальну норму права —ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", не застосував п. 5.2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. №37, яким передбачено відшкодування збитків, заподіяних внаслідок наднормативних скидів комунальними каналізаціями лише у разі наявності у підприємства прибутку у спірний період.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 06.09.2007 р. №02-12.2/217 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Глос О.І., суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

06.12.2004 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Торецької регіональної екологічної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області при проведенні перевірки дотримання природоохоронного законодавства відповідачем встановлено факт наднормативного скиду недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд біологічної очистки в р.Кривий Торець з вмістом забруднюючих речовин, що перевищують гранично допустимі концентрації по азоту амонійному —3,2/2,0, нітріт-іонам —1,26/0,3, залізу загальному —0,34/0,3, сульфатам —474/400, фосфатам —5,17/4,0 за період із 10.03.2004 р. по 09.11.2004 р.

За результатами перевірки порушення було складено акт перевірки виконання природоохоронного законодавства від 06.12.2004 р. та протокол про порушення вимог природоохоронного законодавства №13 від 29.11.2004 р., які підписані представником відповідача без заперечень.

Згідно з розрахунком, зробленим Державним управлінням екології та природних ресурсів у Донецькій області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. №37, загальна сума збитку, заподіяного державі склала 1 861,09 грн., у зв'язку з чим Державним управлінням екології та природних ресурсів у Донецькій області до господарського суду Донецької області на підставі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 111 Водного кодексу України було подано позовну заяву до Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі, в сумі 1 861,09 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не отримував прибутку за послуги водовідведення у спірний період, у зв'язку з чим збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відшкодуванню не підлягають.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що: по-перше, відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів; по-друге, факт наднормативного скиду недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд біологічної очистки в р.Кривий Торець і заподіяння внаслідок цього шкоди навколишньому природному середовищу підтверджено матеріалами справи і відповідачем не заперечується.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції всебічно та повно дослідив обставини справи і дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства внаслідок наднормативного скиду недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд біологічної очистки в р.Кривий Торець у період із 10.03.2004 р. по 09.11.2004 р. встановлено господарськими судами, підтверджено наявними у справі доказами (в т.ч. актами відбору проб води, протоколами, результатами вимірювань проб води, довідкою Костянтинівського ВУВКГ та інш., що знаходяться в матеріалах справи) і відповідачем не заперечується.

Таким чином, апеляційним  господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються  певними доказами, яким суд надав належну оцінку, правом  переоцінки яких касаційна інстанція не наділена.

Згідно з п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно з ст. 70 Водного кодексу України.

Згідно ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Згідно з положеннями ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.     

Враховуючи приписи наведених норм матеріального права та на підставі зазначених вище акта та протоколу, із застосуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, був зроблений розрахунок суми збитків, заподіяних державі, в сумі 1 861,09 грн., які цілком правомірно стягнуті апеляційним господарським судом з відповідача в примусовому  порядку.

Посилання заявника на неправильне застосування апеляційним господарським судом п. 5.2.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (який, на думку заявника, передбачає обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища лише у разі наявності у порушника прибутку у спірний період), не можуть бути взяті до уваги, оскільки факт заподіяння шкоди відповідачем підтверджено наявними у справі доказами, а обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановлено чинним природоохоронним законодавством, зокрема ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 111 Водного кодексу України та інш.

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. у справі №35/167 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. у справі №35/167 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. у справі №35/167 —без змін.

Головуючий                                                                           О.Глос  

Судді                                                                                        Г.Мачульський                

                                                                                      А.Полянський