Справа № 2-а-7199/09/2270/14
Постанова
іменем України
09 вересня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючої судді - Гнап Д. Д.
при секретарі - Кримчаку О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3845 про стягнення компенсації за речове забезпечення в сумі 5047, 84 грн., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А 3845 про стягнення компенсації за речове забезпечення в сумі 5047, 84 грн., позов мотивує тим, що проходив військову службу у військовій частині А 3845, з якої 25 березня 2009 року звільнений у відставку за віком. При звільненні йому не видано речове майно та не виплачено грошову компенсацію за невидане речове майно в сумі 5047, 84 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялося своєчасно і належним чином, направили суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. В поданій заяві позивач повністю підтримує заявлений позов, відповідач позов не визнає.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 3845 м. Славута. 25 березня 2009 року наказом командувача військ Західного оперативного командування був звільнений у відставку за п. «в» п. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за віком. Наказом командира війської частини А 3845 № 72 від 07 квітня 2009 року позивача виключено з списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення.
При звільненні йому не видано речове майно та не виплачено грошову компенсацію за невидане речове майно, вартість якого згідно довідки - розрахунку № 4 від 29 липня 2009 року, складає 5047, 84 грн.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог Закону Кабінетом Міністрів України прийнято:
- постанову від 12 березня 1996 року №316 «Про норми забезпечення продовольчими
пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених
відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу
Міністерства внутрішніх справ»;
- постанову від 22 липня 1998 року №1135 «Про забезпечення військовослужбовців
Збройних Сил речовим майном у мирний час».
Дію частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них.
Згідно представленої довідки № 4 від 29 липня 2009 року в період з 11 березня 2000 року по січень 2001 року речовим майном, яке підлягало видачі позивачеві був берет шерстяний вартістю 8, 52 грн. рукавички шерстяні вартістю 6 грн. 50 коп., шкарпетки вартістю 1, 39 грн., сумка польова вартістю 37, 80 грн., всього на суму 54, 21 грн.
Оскільки Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» набув чинності з 11 березня 2000 року, тобто з цього часу не передбачалося забезпечення військовослужбовців речовим майном та компенсація замість нього, позовні вимоги про стягнення компенсації за період з 11 березня 2000 року по січень 2001 року задоволенню не підлягають.
З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Даний Закон не передбачав грошову компенсацію за неотримане речове забезпечення, однак суд вважає, що у зв'язку із звільнення позивача з військової служби необхідності у наданні йому речового майна за період з січня 2001 року по 28 жовтня 2004 року в натуральному вигляді немає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджене Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.
Постанова набула чинності в день її прийняття.
Хоча законодавством за період з січня 2001 року по 28 жовтня 2004 року не передбачалася грошова компенсацію за не отримане речове забезпечення, однак він мав право на отримання речового майна, суд вважає, що у зв'язку із звільнення позивача з військової служби необхідності у наданні йому речового майна в натуральному вигляді немає, а тому слід стягнути грошову компенсацію за невидане речове майно за період до 11 березня 2000 року та з січня 2001 року по день звільнення в сумі 4993, 63 грн.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з військової частини А 3845 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невидане речове майно в сумі 4993 (чотири тисячці дев'ятсот дев'яносто три) грн. 63 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, то постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.