Справа № 2-3969/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
16.07.2010 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді: Артемової Л.Г. ,при секретарі Прокопенко Ю.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 , р озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смірна-Текстиль» в особі ліквідатора ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства» про визнання прилюдних торгів недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання прилюдних торгів щодо продажу нерухомого майна недійсними. За змістом позовної заяви, 25 травня 2010 року Державною госпрозрахунковою установою «Агентство з питань банкрутства» було проведено прилюдні торги (аукціон) з питання продажу нерухомого майна ТОВ «Смірна-Текстиль» у вигляді будівлі казарми з цехом пошиву швейних виробів загальною площею 5942,2 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1
Заявлені вимоги позивач вмотивовує тим, що на час проведення торгів та укладення договору особа, яка здійснювала дії від імені продавця, не мала достатнього обсягу повноважень. Крім того, позивач вказує, що кредиторами власника майна не було встановлено порядок реалізації майна, рішення з цього питання не приймалось.
Позивач вважає, що угода є недійсною відповідно до положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про приватизацію малих державних підприємств (мала приватизація)» та вказує, що його права при укладенні спірної угоди порушені, адже він також мав намір на придбання нерухомого майна. Позивач зазначає, що аукціон проведений із порушенням правил.
Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав в повному обсязі на доводах позовної заяви.
Відповідач-1 позов не визнав. Представник відповідача-1 у судовому засіданні вказав, що ТОВ «Смірна-Текстиль» визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого, який зобов’язаний виконувати свої обов’язки до закінчення процедури банкрутства. На час укладення угоди щодо продажу нерухомого майна банкрута ліквідатор мав всі повноваження, продаж майна здійснено з метою задоволення вимог кредиторів. Укладення договору здійснено з додержанням всіх вимог діючого законодавства, всі умови договору сторони виконали у повному обсязі.
Відповідач-2 позов не визнав, в письмових запереченнях наполягає, що він на законних підставах набув право на придбання нерухомого майна, адже саме він став переможцем на публічних торгах, договір купівлі-продажу нерухомого майна було укладено у письмової формі та він посвідчений нотаріально, вартість придбаного нерухомого майна сплачена за умовами договору у повному обсязі, нерухоме майно та технічний паспорт на нього прийнято за актом прийому-передачі. Представник Відповідача-2 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях по справі.
Представник відповідача-3 в судовому засіданні проти задоволення позов заперечував, пояснив, що ліквідатор виконав залежні від нього дії для продовження строку процедури ліквідації, на час проведення аукціону 25.05.2010 року з продажу майна ухвала про невиконання чи неналежне виконання обов’язків ліквідатором ТОВ «Смірна-Текстиль» та про дострокове припинення його повноважень господарським судом не виносилась. Відповідач-3 вважає публічні торги (аукціон), за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_3, дійсними, як й договір купівлі-продажу №31 між переможцем торгів та ліквідатором банкрута.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
так, судом встановлено, що Відповідач-1 визнаний банкрутом та Господарським судом Запорізької області відкрита його ліквідаційна процедура. Ухвалою Господарського суду Запорізької області 29.04.2009 р. по справі №12/87/09 про банкрутство ТОВ «Смірна-Текстиль» призначений ліквідатор – арбітражний керуючий ОСОБА_2
06.05.2010 р. відбулись збори кредиторів відповідача-1. На повістку денну було винесено питання про встановлення порядку продажу нерухомого майна. В порядку виконання рішення зборів кредиторів був поміщений договір на організацію проведення реалізації активів від 12.05.2010 р. з Філією Державної госпрозрахункової організації Агентство з питань банкрутства в Запорізькій області. Торги відбулися 25.05.2010 р., відповідач-2 став переможцем та набув право на придбання нерухомого майна.
26.05.2010 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладений договір купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна у вигляді будівлі казарми з цехом пошиву швейних виробів загальною площею 5942,2 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 Від імені відповідача-1 договір підписав ліквідатор.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
На підставі ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За змістом ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Згідно з вимогами ст. 215 (п.1) ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статі 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Недійсний правочин вважається недійсним з моменту його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що для чинності правочину необхідно додержання такої вимоги як відповідність змісту правочину актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Так, судом встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу сторонами додержано у повному обсязі вимоги закону щодо укладення договору. Сторонами виконані у повному обсязі обов’язки за договором: відповідач-1, як продавець передав майно та технічну документацію, відповідач-2, як покупець прийняв майно та технічну документацію, здійснив сплату вартості отриманого майна. Сторонами укладений договір у письмової формі та він нотаріально посвідчений. Таким чином договір купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна у вигляді будівлі казарми з цехом пошиву швейних виробів загальною площею 5942,2 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1, укладений 26.05.2010 року між відповідачем-1 та відповідачем-2, є дійсним.
Доводи позивача в тій частині, що відповідач-1 не мав достатніх повноважень на час проведення прилюдних торгів та укладення договору не приймаються до уваги з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про визнання підприємства банкрутом суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня свого призначення ліквідатор, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управлінням та розпорядженням майном банкрута, реалізує майно банкрута з метою задоволення вимог кредиторів, тощо. Ліквідатор здійснює свої повноваження впродовж всієї ліквідаційної процедури аж до її завершення. Єдиною підставою для виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків як розпорядника майном, керуючого санацією або ліквідатором, а також припинення повноважень ліквідатора є рішення суду. Крім того, ліквідаційна процедура завершується відповідно до вимог вказаного вище Закону і інших нормативно-правових актів, зокрема: затвердженням звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу (ст.ст. 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.04.2009 р. виконання обов’язків ліквідатора покладено на арбітражного керуючого ОСОБА_2 Ліквідаційна процедура банкрута триває до цього часу про що свідчать відповідні ухвали та постанови господарського суду, наступне засідання господарського суду призначено на 14.07.2010 р. Таким чином, ліквідатор банкрута мав достатні повноваження для укладення угоди, яка є предметом спору по даної справі.
Доводи позивача стосовно того, що кредиторами власника майна, визнаного банкрутом, не було встановлено порядок реалізації майна, та рішення з цього питання не приймалось, судом не беруться до уваги, оскільки 12 травня 2010 року відбулися збори кредиторів, на яких кредиторами було розглянуто питання про визначення порядку реалізації нерухомого майна, що належить банкруту. Після прийняття цього рішення ліквідатором на його виконання був укладений договір на організацію проведення реалізації активів від 12.05.2010 р. з Філією Державної госпрозрахункової організації «Агентство з питань банкрутства» в Запорізькій області.
За таких обставин суд вважає позивні вимоги не обґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи та не підлягаючими задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 24,25, 32, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992 року), ст. 16, 203, 215, 316, 325, 328 ЦК України, ст.ст. 10, 174, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смірна-Текстиль» в особі ліквідатора ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства» про визнання прилюдних торгів недійсними, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.Г. Артемова