№ 2-1315/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 березня 2010 року    Дарницький районний  суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                      – Ящук Т.І.

при секретарі                                               -  Жиленко Ю.Г.

з участю  позивачки                                    -  ОСОБА_1

представника позивачки                             -  ОСОБА_2

представника відповідача                           -  Янченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про  визнання права зарахування на квартирний облік та зобов’язання вчинити дії , -

встановив:

    Позивачка ОСОБА_1  звернулась до  суду з позовом  до відповідача  Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації  та просить визнати за нею право бути зарахованою на квартирний облік як такою , що потребує поліпшення житлових умов. Також просить зобов’язати відповідача зарахувати її на квартирний облік як таку, що потребує поліпшення житлових умов, з часу первинної подачі нею заяви з 28.05.2008 року. При цьому посилається на ті обставини , що проживає в гуртожитку коридорного типу за адресою АДРЕСА_1 за договором з 04.04.2003 року. Кімнату в гуртожитку позивачці надала Київська філія ВАТ «Укртелеком», де вона працює з 07.05.2002 року по даний час на посаді провідного бухгалтера. Не зважаючи на те, що фактично проживала в гуртожитку, зареєструватися за своїм фактичним місцем проживання змогла тільки 21.12.2007 року.

    Листом № 168/22 від 15.07.2009 року відділ житлового забезпечення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації повідомив, що в  зарахуванні  позивачки на квартирний облік відмовлено розпорядженням від 12.06.2009 року, оскільки вона зареєстрована в м. Києві менше 5 років.

    Позивачка вважає, що постійне місце проживання є основним фактором, за яким громадяни можуть бути зараховані на квартирний облік. Наявність же прописки не свідчить про постійне місце проживання громадянина в певному населеному пункті. Тому оскільки вона проживає у гуртожитку в м. Києві понад шість років, то має беззаперечне право бути взятою на квартирний облік Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  та її представник ОСОБА_2 позовну заяву підтримали та просили позов задовольнити.

    Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

    Вислухавши позивачку, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

28.05.2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулась  до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з заявою  про зарахування її на квартирний облік за місцем проживання : АДРЕСА_1, кім. 73а  у гуртожитку Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ( а.с. 31).

Листом від 11.06.2008 року відповідач повідомив позивачку про те, що при постановці на квартирний облік адміністрація керується  постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міськради профспілок № 234 від 30.04.1991 року, в якій зазначено, що на квартирний облік беруться  громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають та прописані у м. Києві не менше п’яти років.  Враховуючи, що позивачка зареєстрована в м. Києві 21.12.2007 року, Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація не має  правових підстав для зарахування її на квартирний облік ( а.с. 32).

22.04.2009 року позивачка повторно звернулась з заявою про зарахування її на квартирний облік та надала необхідні документи ( а.с. 27).

Розпорядженням голови Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації  за № 413 від 12.06.2009 року ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні на квартирний облік, оскільки вона зареєстрована в м. Києві менше п’яти років ( а.с. 25).

Як вбачається з наданих позивачкою  документів,  позивачка працює на посаді провідного бухгалтера Київської міської філії ВАТ «Укртелеком» з 03.05.2006 року, в галузі зв’язку працює з 07.05.2002 року ( а.с. 19).

Згідно з довідкою Броварського комунального підприємства «Служба замовника», ОСОБА_1 дійсно не проживала , але була прописана в м. Бровари, по пр. Холодильному,8, з 05.05.2004 року по 19.12.2007 року, була наймачем згідно з договором піднайму  № 65 від 05.05.2004 року ( а.с. 20).

Згідно з договорами № 38/210 від 04.04.2003 року, № 328-42 від 01.04.2008 року, № 936/42 від 01.04.2009 року , укладеними між ВАТ Укртелеком» та ОСОБА_1 , останній була надана у тимчасове користування житлова кімната № 73а  у гуртожитку по АДРЕСА_1, площею 11,4 кв.м.    Відповідно до договорів від 01.04.2008 року та 01.04.2009 року ОСОБА_1 надавалась у тимчасове користування житлова кімната № 67 у цьому ж гуртожитку ( а.с. 5-15).

Відповідно до ст. 128-129 ЖК УРСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі вказаного рішення адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 поселилась в гуртожиток не в передбаченому Житловим кодексом  порядку, а на підставі договору про тимчасове користування житловою кімнатою.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з довідки № 45/3 від 26.05.2009 року, ОСОБА_1  зареєстрована за місцем проживання у гуртожитку по АДРЕСА_1  з 21.12.2007 року ( а.с. 21, 23,32).

Відповідно до п. 6 ст. 34 Житлового кодексу УРСР, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, що проживають у гуртожитках.

Статтею 36 ЖК УРСР визначено, що  облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило,  за місцем проживання у виконавчому комітеті районної в місті ради народних депутатів.

Порядок обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до ст. 38 ЖК УРСР, визначається цим кодексом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до п.8, 15 « Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання  їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 року , яка є чинною на даний період часу,  квартирний  облік  здійснюється,  як  правило,  за  місцем  проживання громадян  у  виконавчому  комітеті  районної,  міської,
районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

     На  квартирний  облік  беруться   потребуючі   поліпшення житлових умов  громадяни,   які   постійно  проживають,  а  також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і  Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами   профспілок   можуть   установлювати   тривалість   часу постійного проживання   громадян   у   даному  населеному  пункті, необхідну для взяття на квартирний облік.

    У відповідності до вищевказаних положень   п. 5 Постанови  виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів  та Президії Київської міської ради профспілок за № 582 від 15.07.1985 року «Про порядок застосування у м. Києві «Правил обліку         громадян, які потребують поліпшення житлових умов,  і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» встановлено , що  на  квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов,  постійно  проживають  та прописані у  м.  Києві  не  менш,  як  п'ять  років.  

    Отже, вищевказаними Правилами  передбачається право громадянина бути зарахованим на квартоблік  за умови постійного проживання  та наявності реєстрації у м. Києві не менш ніж п’ять років.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно було відмовлено у зарахуванні на квартирний облік, оскільки вона менше, ніж п’ять років зареєстрована у м. Києві.  

Твердження позивачки про її беззаперечне право бути взятою на квартоблік  через  відсутність  в Україні інституту прописки в даному випадку є безпідставними, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2001 від 14.11.2001 року  визнано неконституційними положення  п.п.1 п. Положення про паспортну   службу   органів   внутрішніх   справ,   щодо  прописки  (виписки),  згідно  з яким паспортна служба органів внутрішніх справ застосовує  як  загальне правило дозвільний порядок вибору особою місця проживання.

    11.12.2003 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», яким громадянам України гарантована свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи  та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого  центрального  органу  виконавчої влади з питань реєстрації.

    Статтею 6 вказаного Закону передбачено обов’язок громадянина України  протягом  десяти  днів  після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

    Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання  права бути зарахованою на квартирний облік та зобов’язання відповідача зарахувати її на квартоблік – відсутні, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

    На підставі вищевикладеного, ст.15, 34, 36, 37, 38 Житлового кодексу УРСР , ст. 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» , п.8, 15 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання  їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 року, п. 5 Постанови  виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів  та Президії Київської міської ради профспілок за № 582 від 15.07.1985 року   , керуючись ст. ст. 3, 10,11, 57,60, 209, 212, 213, 215 , 218  ЦПК України суд -,

вирішив:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про  визнання права зарахування на квартирний облік та зобов’язання вчинити дії  - відмовити .

Рішення може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом 10 днів з дня проголошення рішення або подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.                                  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя : підпис