№ 2- 2513 /2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

08 червня  2010 року    Дарницький районний  суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                      – Ящук Т.І.

при секретарі                                               -  Жиленко Ю.Г.

з участю  позивача                                      -  ОСОБА_1

представника відповідача                           -  Янченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про  скасування розпорядження у частині зняття з квартирного обліку та зобов’язання поновити на квартирному обліку як такого, що потребує поліпшення житлових умов ,  -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  відповідача - Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпорядження № 7 від 12.01.2008 року у частині зняття позивача з квартирного обліку та зобов’язання поновити на квартирному обліку як такого, що потребує поліпшення житлових умов, посилаючись на наступні обставини.

11.12.2008 року позивач прийшов до відділу житлового забезпечення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з метою з’ясування інформації щодо квартирного обліку та перспектив отримання житлового приміщення. На інформаційному табло він побачив своє прізвище серед громадян, що зняті з квартирного обліку. Працівники відділу надали позивачу копію розпорядження про зняття його з квартирного обліку.

Відповідач порушив процедуру зняття з квартирного обліку, встановлену ст. 40 ЖК України та п. 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, оскільки не запросив позивача як заінтересовану особу на засідання при вирішенні даного питання. Також позивача не було повідомлено у встановленій формі про зняття з квартирного обліку.

Крім того, прийняте рішення позивач вважає незаконним з огляду відсутності правових підстав для його прийняття , оскільки зазначена підстава «забезпечення жилою площею згідно норми» не відповідає дійсності.

Так, на момент взяття на квартирний облік позивач був прописаний за адресою АДРЕСА_1. Разом з ним було прописано ще три особи  : ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Пізніше квартира була приватизована на вказаних осіб в рівних долях. 25.12.2000 року 1/4 частина квартири була подарована ОСОБА_5 ОСОБА_4,  який  згодом  виписався  з даної квартири.

На даний період часу в  квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1 – власник 1/4 частини квартири,  ОСОБА_3  – власник 1/4 частини квартири та ОСОБА_5 – власник 1/2 частини квартири. Тобто, незважаючи на зменшення кількості проживаючих у квартирі,  розмір частки позивача залишився незмінним.  1/4 частина житлової площі складає 27,4 / 4 = 6,85. Враховуючи, що мінімальний розмір житлової площі у м. Києві на одну людину становить 7,5 кв.м., позивач залишається таким, що потребує поліпшення житлових умов.

Хоч кількість зареєстрованих у квартирі становить три особи, розмір частки, якою позивач фактично може користуватись, становить 1/4. Підстави для взяття позивача на квартирний облік не змінились, оскільки він став власником 1/4 частини , тобто 6,85 кв.м., що є нижче за рівень норми забезпеченості житлом у м. Києві. Крім того, дана квартира є двокімнатною і виділити частку позивача  в натурі у вигляді однієї кімнати неможливо, оскільки інші співвласники є особами різної статі, а квартира складається з двох кімнат.

Тому позивач просив скасувати розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 7 від 12.01.2008 року у частині зняття його з квартирного обліку та зобов’язати відповідача поновити позивача на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив позов  задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав  та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки житловим законодавством не ставиться в залежність  визначення забезпеченості громадян жилою площею від наявності в громадянина права власності на житло.

Вислухавши позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1  проживає в квартирі № АДРЕСА_1 , яка  є двокімнатною,  житловою площею 27,4 кв.м., загальною площею 43,5 кв.м.

Позивач перебував на квартирному обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов , як  такий, що забезпечений жилою площею менше встановленого рівня.  

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло, виданого  Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації 24.10.2000 року на підставі розпорядження № 1704,  квартира № АДРЕСА_1 була приватизована на чотирьох осіб у рівних долях : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 ( а.с. 7).

За договором дарування, посвідченим Першою Київською державною нотаріальною конторою 25.12.2000 року за реєстровим № 18-4506, ОСОБА_4  подарував ОСОБА_5 1/4 частину квартири № АДРЕСА_1.

На підставі листа начальника ЖЕК-221 та довідки форми 3 за № 1670 від 09.11.2007 року ( а.с. 21) , відповідно до якої в квартирі залишились проживати троє осіб : ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, 07.12.2007 року  начальник відділу житлового забезпечення  Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації подав довідку-доповідь до житлової комісії про наявність підстав для зняття з квартирного обліку ОСОБА_1, одного, як забезпеченого житловою площею за нормою ( а.с. 20)

Як вбачається з наданої позивачем довідки форми 3  від 02.12.2009 року, в квартирі № АДРЕСА_1 проживає та зареєстровані троє осіб : - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, його дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та  онук ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 8)

Розпорядженням  Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 7 від 12.01.2008 року «Про зарахування громадян на квартирний облік та про внесення змін в квартоблікові справи», ОСОБА_1 , який один перебував на квартирному обліку, знято з квартирного обліку на підставі забезпечення жилою площею згідно норми ( а.с 6).

Статтею 33 ЖК України передбачено, що потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок ( квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

Відповідно до п.8, 15 « Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання  їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 року , яка є чинною на даний період часу,  квартирний  облік  здійснюється,  як  правило,  за  місцем  проживання громадян  у  виконавчому  комітеті  районної,  міської,
районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.  На  квартирний  облік  беруться   потребуючі   поліпшення житлових умов  громадяни,   які   постійно  проживають,  а  також прописані у даному населеному пункті.

Пунктом 5 вказаних правил  також передбачено , що потребуючі      поліпшення     житлових     умов     члени  житлово-будівельних кооперативів, громадяни,   які   мають   жилий  будинок (частину  будинків),  квартиру  у приватній власності,  та  інші громадяни,  що проживають у цих будинках (частинах будинків),  квартирах, забезпечуються   жилими   приміщеннями   на   загальних  підставах.

Статтею 34 ЖК України визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються , зокрема , громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів УРСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

    Пунктом 13 вищевказаних Правил також встановлено , що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни , зокрема,  забезпечені жилою площею нижче за рівень,  що визначається  виконавчими комітетами  обласних,  Київської  і   Севастопольської  міських Рад  народних  депутатів  разом  з радами профспілок.  Цей  рівень періодично переглядається вказаними органами.

Відповідно до   положень   п. 2, 3  Постанови  виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів  та Президії Київської міської ради профспілок за № 582 від 15.07.1985 року «Про порядок застосування у м. Києві «Правил обліку         громадян, які потребують поліпшення житлових умов,  і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»   такими ,   що  потребують  поліпшення  житлових  умов визнаються громадяни,  які мають жилу площу до 7,5 кв. м.  включно на   кожного   члена  родини.  Виходячи з  даних  статистичної  звітності,  визначено рівень середньої  забезпеченості  громадян  у  м. Києві, жилою площею 9,0 кв. м. на одну особу.

Отже,  ні Житловим кодексом України, ні вказаними Правилами не передбачено врахування розміру житлової площі, яка належить громадянам на праві власності, для здійснення  житлових прав громадян щодо постановки їх на квартоблік.

Підстави для прийняття на квартирний облік пов’язуються не з наявністю в громадянина  нерухомого майна  на праві власності, а з  проживанням на законних підставах на жилій площі, меншій, ніж встановлено законодавством. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного чи комунального  житлового фонду ( до ч. 3 ст. 34 ЖК України), а не для отримання  квартир у власність.

Як вбачається з матеріалів справи,  на кожного члена родини позивача  припадає по 9,13  кв.м. жилої площі.   Твердження позивача про те, що до уваги повинна братись лише його ідеальна 1/4 частка у праві спільної  часткової власності на квартиру, відповідно до якої на позивача припадає 6,85 кв.м. жилої площі,  не ґрунтуються на вимогах закону.

    Виходячи з положень ст. ст. 319, 358 ЦК України, правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх її учасників. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні  правомочностей володіння, користування і розпорядження  частковою власністю мають рівні права. До виділення в натурі відповідної частки  кожному із співвласників ідеальних часток  належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.

Статтею 48 ЖК України встановлено, що жиле приміщення  надається  громадянам  у  межах  норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України   і  Федерацією  професійних  спілок  України.  При  цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі),  що перебуває у  приватній власності громадян,  якщо ними не використані житлові чеки.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 40 ЖК України , громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Отже,  у зв’язку з виселенням  з квартири члена сім’ї власника – ОСОБА_4 ,  в квартирі, жилою площею 27,4 кв.м., залишились проживати та зареєстровані три особи,  тобто житлові умови позивача поліпшились , він  забезпеченний житлом згідно встановлених норм, тому суд приходить до висновку, що розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 7 від  12.01.2008 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку  є законним і обґрунтованим,  підстав для його скасування не вбачається.

Посилання позивача на порушення процедури розгляду даного питання не може бути підставою для задоволення  позовних вимог.

На підставі викладеного , суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому в задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст.15, 31, 34, 36,  38, 39, 40, 41  Житлового кодексу УРСР ,  п.8, 15 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання  їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 року, п. 2,3  Постанови  виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів  та Президії Київської міської ради профспілок за № 582 від 15.07.1985 року   , керуючись ст. ст. 3, 10,11, 57,60, 209, 212, 213, 215 , 218  ЦПК України суд, -

вирішив:

    У задоволенні позову ОСОБА_1  до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про  скасування розпорядження у частині зняття з квартирного обліку та зобов’язання поновити на квартирному обліку як такого, що потребує поліпшення житлових умов  - відмовити .

Рішення може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом 10 днів з дня проголошення рішення або подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.                                  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя :   підпис