Справа № 2-957/10

                                                          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          29 липня 2010 року                                                                                     м. Глухів

          Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді ДЕМЧЕНКА О.С., при секретарі Мітіній О.О., з участю позивачки  ОСОБА_1 та відповідача                   ОСОБА_2, розглянувши у відкритих судових засіданнях цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа – ОСОБА_3)  про стягнення аліментів, як на дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років,

                                                       в с т а н о в и в.

За поданим до Глухівського міськрайсуду 27 квітня 2010 року підтриманим в суді позовом позивачка просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь, як на колишню дружину, з якою проживає їх спільний син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  щомісячних аліментів у розмірі 500 грн. до досягнення їх сином трьох років. При цьому,  на обгрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що, здійснюючи догляд за сином ОСОБА_4, вона ніде не працює,  перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, тоді як відповідач, регулярно виїжджаючи на заробітки в Російську Федерацію, має  регулярні значні доходи, але добровільно не бажає надавати їй будь-якої матеріальної допомоги у зв’язку з її доглядом за малолітнім сином.

З наданих суду пояснень  та письмової заяви відповідача вбачається, що відповідач позов визнає частково, посилаючись на свою неспроможність надавати позивачці щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 500 грн.

Третя особа – ОСОБА_3  не скористалась своїм правом прийняти участь у розгляді справи, будь-яких  своїх доводів чи міркувань щодо предмету спору суду не надала.

З’ясувавши предмет спору, події і факти, які передували зверненню позивачки до суду з даним позовом, вислухавши доводи сторін та дослідивши надані ними документальні докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що позивачка і відповідач, як колишнє подружжя, мають спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який  мешкає з позивачкою.  За рішенням Глухівського  міськсуду  від 14 лютого 2003 року відповідач сплачує на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі ј частини доходів на утримання доньки Єлизавети, ІНФОРМАЦІЯ_2. За рішенням Глухівського міськрайсуду від 07 травня 2010 року відповідач з 27 квітня 2010 року сплачує аліменти на користь позивачки на утримання їх сина ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На день прийняття  рішення судом відповідач фактично  сплачує аліменти  на  дітей на користь ОСОБА_3 у розмірі 250 грн., а на користь позивачки – у розмірі 230 грн. 10 коп.. Позивачка ніде не працює. До липня поточного року позивачка, окрім аліментів на сина ОСОБА_4,  отримувала державну соціальну допомогу  на сина ОСОБА_4 у розмірі 970 грн. (840 грн. по народженню другою дитини і 130 грн.  на дитину до трьох років), а з липня  отримує  державну соціальну допомогу лише у розмірі 130 грн.. Інших будь-яких доходів позивачка не має. Відповідач співмешкає з іншою жінкою  в будинку свого батька, ОСОБА_5, у АДРЕСА_1, регулярно  виїздить на заробітки в Російську Федерацію, не реєструючи свої доходи. Ці встановлені судом обставини  сторонами не оспорюються, а судом визнаються такими, що визначають зміст  існувавших і існуючих між сторонами правовідносин, виходячи з яких, суд і має вирішувати даний спір з урахуванням положень Сімейного кодексу України (далі – СК України).

За змістом ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина,  і вразі розірвання шлюбу з чоловіком  має право на отримання від нього  матеріальної допомоги до досягнення дитиною трьох років (а якщо дитина має вади здоров’я – до досягнення дитиною шести років) незалежно від її майнового становища за умови, що чоловік може надавати їй матеріальну допомогу.

Відповідач є працездатною людиною, має вищу педагогічну освіту і регулярні нереєстровані державою заробітки в Російській Федерації, а відтак, на думку суду, може надавати певну матеріальну допомогу позивачці, яка виховує і утримує  їх сина. Викладені в заяві до суду від 17 липня 2010 року доводи відповідача  про його спроможність надавати позивачці матеріальну допомогу лише у розмірах 30-50 грн. суд визнає неслушними, оскільки відповідач, навіть не перебуваючи на обліку у місцевому центрі зайнятості населення як безробітний, не реєструє в Україні свої доходи від заробітків  в Російській Федерації. При цьому, суд враховує  й те, що,  висловлюючи свою позицію щодо предмету спору в судовому засіданні  30 червня 2010 року, відповідач  був згоден надавати позивачці щомісячну матеріальну допомогу у межах 200 грн..

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1-7,  14, 15, 18, 77, 79, 80, 81 і 84 СК України, ст.ст. 1-4,  9, 11, 14, 16 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 1-5, 8, 10, 11, 15, 57-61, 79, 88, 212-214 Цивільного процесуального кодексу України, суд

                                                          в и р і ш и в .

         Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, як на дружину, з якою проживає дитина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 250 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 27 квітня 2010 року.                                                    

        Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави  судовий збір у розмірі 51 гривні, а також 120 грн. у місцевий бюджет міста Глухова в порядку відшкодування передбачених для справ даної категорії витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення суду в частині стягнення місячного платежу підлягає негайному виконанню.

          Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайсуду  заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подання апеляції на рішення суду.

          Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів після проголошення рішення суду, а  апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом строку для подання такої заяви.

         Рішення суду набере законної сили після спливу строку для подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, якщо така заява чи апеляція на рішення суду не будуть подані.

          Суддя: (підпис)

          Копія вірна:

          Суддя Глухівського міськрайсуду                                                   О.С. Демченко

          Повний текст рішення суду виконаний 03 серпня 2010 року.