№  2- 326 / 2010                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

12 березня 2010   року       Дарницький районний  м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                      Ящук Т.І.

при секретарі                                                                 Жиленко Ю.Г.

з участю представника позивача                                 Ступницького І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом  Національного банку України до ОСОБА_3   про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитом   , -

встановив :

    Позивач Національний банк України звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3  про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитом, посилаючись на наступні обставини. 02.12.2004 року між  Національним банком України та  його працівником ОСОБА_3  було укладено кредитний договір № 139  та додаткову угоду до нього № 145 від 08.06.2005 року про надання відповідачу довгострокового кредиту в сумі 224000 грн. строком на 20 років.   З 29.04.2005 року відповідач був звільнений з Національного банку України у зв’язку зі скороченням штату працівників.

    Згідно з п. 4.2.3 договору відповідач зобов’язувався протягом двох місяців після одержання свідоцтва про право власності на квартиру укласти з позивачем договір іпотеки  для  забезпечення повернення кредиту.

    Відповідно до наданого відповідачем свідоцтва про участь у Фонді фінансування будівництва від 07.12.2004 року запланована дата передачі об’єкта під заселення  є 31.03.2006 року. Згідно з листом  ТОВ «Фірма «Парм» від 28.04.2006 року за № 100, документи на право власності квартири № АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3 знаходяться в стадії оформлення і будуть надані в четвертому кварталі 2006 року.

    Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням  виконати вимоги п.4.2.3. договору та укласти іпотечний договір, але відповіді отримано не було, і на час пред’явлення позову договір іпотеки не укладений.

    Оскільки відповідач допускає істотне порушення умов кредитного договору,  то позивач просить розірвати кредитний договір № 139 від 02.12.2004 року та додаткову угоду до нього від 08.06.2005 року, стягнути з ОСОБА_3 на користь Національного  банку України заборгованість за кредитним договором на загальну суму 189656  грн.

    В  ході розгляду справи представник позивача подав заяву про уточнення,зменшення позовних вимог, оскільки відповідач погасив прострочену заборгованість, сплатив пеню за несвоєчасне повернення кредиту та частково  сплатив залишок за кредитом. Тому позивач уточнив, що сума, яку він просить стягнути з відповідача як заборгованість за кредитним договором становить 175576 грн.

    В судовому засіданні представник позивача Ступницький І.І. підтримав  позовні вимоги та просив позов Національного банку України задовольнити в повному обсязі, оскільки  відповідач  не виконує істотних умов договору щодо забезпечення зобов’язання та передачу квартири в іпотеку.

    Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в дане судове засідання  після оголошення перерви по справі не з’явились. В судовому засіданні  24.11.2009 року представник відповідача  ОСОБА_4 подала письмові заперечення на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач вважає їх безпідставними, а укладення договору іпотеки - недоцільним і неможливим, зважаючи на те, що  06.12.2004 року між сторонами було укладено договір застави майнових прав № 139/2,  за яким позивачеві перейшли у заставу майнові права за договором від 02.12.2004 року. Предмет застави оцінений в 224000 грн., що є рівнозначним сумі кредиту. Таким чином відповідач повністю забезпечив належне виконання за договором про надання кредиту на придбання житла , оскільки з обтяженням майнових прав, позивач унеможливлює відчуження житла, що придбане за рахунок кредиту, наданого позивачем.   Крім того, належне виконання кредитного договору забезпечене договором поруки, укладеним між Національним банком України та ОСОБА_5

    Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та його представника, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

    Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

    02.12.2004 року між Національним банком України та працівником Національного банку України ОСОБА_3 було укладено договір № 139 про надання кредиту на придбання житла ( з квартобліку). За умовами  п.1 договору Банк надає позичальнику довгостроковий кредит на придбання житла у сумі 224000 грн. строком користування до 06.12.2024 року ( а.с. 6-9).

    Як вбачається з розділу 2 договору, кредит надається на умовах платності, повернення, забезпеченості, строковості та цільового використання, однак п.2.3 відсотки за користування кредитом не передбачені, тобто 0 %.

    Пунктом 3.1 передбачено, що погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом уповноваження банку цим договором здійснювати щомісячне відрахування із заробітної плати позичальника  до 20 числа кожного місяця в сумі 946 грн. А у разі звільнення позичальника з роботи в банку, з підстав, передбачених п.1.2,5, 6 ст. 40 КЗпП України ,  відповідно до п.4.2.7 договору, - позичальник зобов’язаний вносити суму заборгованості готівкою до каси Національного банку або шляхом безготівкових перерахувань.

    Згідно з укладеною додатковою угодою № 145 від 08.06.2005 року п.3.1 договору викладено в новій редакції, відповідно до якої погашення кредиту здійснюється позичальником  до 20 числа кожного місяця шляхом щомісячних відрахувань із його заробітної плати в сумі 946 грн., починаючи з лютого 2005 року по травень 2005 року включно ;  з червня 2005 року по травень 2006 року – відстрочення погашення ; з червня 2006 року – внесення готівкою до каси банку суми 992 грн. щомісяця , а останній місяць користування кредитом – 984 грн. ( а.с. 10).

    Відповідно до п. 4.2.3. договору кредиту, протягом двох місяців після одержання свідоцтва  про право власності на квартиру позичальник зобов’язаний укласти з банком іпотечний договір.

    06.12.2004 року між Національним банком України та ОСОБА_3  було укладено договір застави  майнових прав № 139/2, відповідно до п.1.2 якого для забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором заставодавець передає у заставу майнові права за договором № 45864 від 02.12.2004 року про участь у фонді фінансування будівництва, укладеним заставодавцем із АКБ «Аркада». Вартість предмета застави сторони оцінили в 224000 грн.

    Відповідно до п.2.8 договору застави майнових прав  ОСОБА_3 як заставодавець зобов’язався протягом двох місяців  після одержання свідоцтва про право власності на квартиру укласти з банком іпотечний договір ( а.с. 15-17).

    Згідно з укладеними договорами та розпорядженням в.о. голови Національного банку України № 20-120/1520 від 06.12.2004 року  ОСОБА_3 було видано довгостроковий кредит у  сумі 224000 грн. , у тому числі у грудні 200 000 грн., у січні 2005 року – 24000 грн. шляхом перерахування коштів на його безвідсотковий особовий рахунок  в ОПЕРУ НБУ з подальшим перерахуванням зазначених сум за платіжними реквізитами договору від 02.12.2004 року № 45864, укладеного між ОСОБА_3 та АКБ «Аркада» про участь у фонді фінансування будівництва ( а.с. 18).

    07.12.2004 року АКБ «Аркада» було видано відповідачу ОСОБА_3 свідоцтво  про участь у фонді фінансування будівництва за програмою ТОВ «Фірма ПАрМ» , на підставі договору  № 45864 від 02.12.2004 року( а.с. 11-14) , відповідно до якого ОСОБА_3 вніс кошти в розмірі 220538 грн. 89 коп.  в довірче управління банку з метою отримання у власність об’єкта інвестування – квартири № АДРЕСА_1 ( а.с. 20). Дата передачі об’єкта під заселення – 31.03.2006 року.

    Наказом № 590-к від 29.04.2005 року ОСОБА_3 був звільнений  з роботи з посади радника Голови управління розвитку банківського сектору – групи економічних радників Голови Національного банку України з 29.04.2005 року у зв’язку зі скороченням штату працівників , за п.1 ст.40 КЗпП України ( а.с. 19).

    Як вбачається з довідки фірми «ПАрМ»  від 28.04.2006 року за № 100 , документи на право власності квартири № АДРЕСА_1 на імя ОСОБА_3 знаходяться в стадії оформлення і будуть надані в четвертому кварталі 2006 року ( а.с. 22).

    На звернення позивача  з листами № 20-309/1846-12035 від 22.11.2007 року та № 20-309/163-876 з проханням виконати вимоги п. 4.2.3.  кредитного договору та укласти іпотечний договір, від ОСОБА_3 відповіді  отримано позивачем не було ( а.с.24-28).

    Як вбачається  розрахунку заборгованості, наданого  позивачем ( а.с. 27-29), станом на час пред’явлення позову існувала прострочена заборгованість у розмірі 1184 грн. та поточна – 188472 грн.

    Під час розгляду справи відповідачем  були сплачені  : пеня за несвоєчасне погашення кредиту  на суму 208 грн. 13 коп., заборгованість у розмірі 4160 грн.,  платежі за період з травня по серпень 2009 року   на суму 3968 грн. відповідно до платіжних доручень № 103 та № 102 від 20.05.2009 року. Також 30.09.2009 року відповідачем були сплачені платежі по кредиту за період з вересня по лютий 2010 року  на суму 5952 грн. ( а.с. 88-90).

    Відповідно до наданого позивачем розрахунку ( а.с. 102-104),  залишок невиплаченого кредиту на час розгляду справи в суді складає 175576 грн.

            Відповідно до ст.ст. 525,  526 ЦК України  зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України , договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

    Як вбачається з копії свідоцтва про право власності, наданої Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, 13.02.2007 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з 3 кімнат, жилою площею 63,4 кв.м., загальною площею 123 кв.м.

    В судовому засіданні встановлено , що на даний період часу договір іпотеки, передбачений п.4.2.3 договору кредиту, а також п.2.8 договору застави майнових прав,  не укладений, у зв’язку з чим порушені істотні умови договору  з боку відповідача та існує ризик неповернення кредиту відповідачем.

    Пунктом 5.2 кредитного договору  передбачено, що у разі порушення однією з сторін умов договору його дія може бути припинена з ініціативи іншої сторони з попередженням про свій намір за 30 днів.  Крім того, заборгованість за кредитом, плата за його користування, штраф у разі його нарахування мають бути сплачені банку не пізніше 31 дня після одержання однією з сторін попередження.

    Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

    Заперечення  представника відповідача про те, що підстав для виконання п.4.2.3 договору кредиту немає, оскільки 06.12.2004 року був укладений договір застави майнових прав, суд не приймає до уваги, оскільки на даний період часу відповідач є власником квартири, на придбання якої видано кредит позивачем, і який на даний період часу не сплачений.

    За змістом ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами  визнаються  будь-які права,  пов'язані з майном, відмінні від права власності,  у  тому  числі  права,  які є складовими частинами права власності (права  володіння,  розпорядження,  користування),  а  також  інші специфічні  права  та права вимоги.

    Враховуючи, що відповідачем порушуються вказані умови кредитного договору,  він не виконує свого зобов’язання щодо укладення іпотечного договору для забезпечення повернення кредиту ,  суд приходить до висновку про необхідність розірвати кредитний договір № 139 від 02.12.2004 року і додаткову угоду № 145 від 08.06.2005 року  та стягнути з відповідача на користь Національного банку України залишок невиплаченого кредиту в сумі 175576 грн., задовольнивши позовні вимоги.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а на користь держави – судовий збір у розмірі 1700 грн.

    На підставі викладеного , ст. 3, 16, 525, 526, 575, 611,651, 653, 1050  ЦК України , керуючись ст.ст.  10, 57, 60, 88 , 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд , –

вирішив  :

    Позов задовольнити .

    Розірвати кредитний договір № 139 від 02.12.2004 року та додаткову угоду № 145  від 08.06.2005 року, укладені між Національним банком України та ОСОБА_3.

    Стягнути з ОСОБА_3  на користь Національного банку України ( код ЄДРПОУ 00032106, рахунок в ОПЕРУ НБУ 27355992703, МФО 300001)  суму кредиту за договором № 139 від 02.12.2004 року в розмірі 175576  грн. та судові витрати в розмірі 30 грн., а всього стягнути   175606   ( сто сімдесят п’ять тисяч шістсот шість) грн.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі   1700  ( одна тисяча сімсот) грн.

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження  протягом 10 днів з дня проголошення рішення  та апеляційної скарги на рішення суду  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

             Суддя  :   підпис