Справа №2- 1509
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року Ялтинський міський суд автономної республіки Крим
в складі: головуючого - Кайро І.А.
при секретарі - Рябцевой А.С.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника 3-ої особи ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-і особи Алупкінська міська рада, виконавчій комітет Алупкінської міської ради, інспекція Державного архітектурно – будівельного контролю в Автономній Республіки Крим, Алупкінська міська санітарно – епідеміологічна станція про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення споруди
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, 3-і особи Алупкінська міська рада, виконавчій комітет Алупкінської міської ради, інспекція Державного архітектурно – будівельного контролю в Автономній Республіки Крим, Алупкінська міська санітарно – епідеміологічна станція про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення споруди.
Вимоги мотивовані тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1. Відповідач самовільно під вікнами її будинку побудував капітальний гараж, чим чинить їй перешкоди у користуванні її майном, у зв’язку з чим вона та змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнав, при цьому пояснив, що він звернувся до Алупкінської міської ради з відповідними заявами та отримав земельну ділянку на якій після отримання необхідної узгоджувальної та дозвільної документації побудував гараж, у зв’язку з чим у задоволені даного позову просив відмовити.
Представник 3-їх осіб Алупкінської міської ради та виконавчого комітету Алупкінської міської ради, Алупкінської міської санітарно – епідеміологічна особи у судове засідання не явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, причину неявки суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, вислухавши сторони, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову повинно бути відмовлено по наступних підставах.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля, що знаходиться в межах території України, є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування.
На підставі п.12 Перехідних положень до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, крім земель наданих у приватну власність та земель на яких розташовані державні , у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства , у статутних фондах державі належить частки (акції, паї), здійснюються відповідними сільським , селищними, міськими радами, а не границь відповідними органами міської ради.
У відповідності до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування й розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Статею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь – яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки окрім іншого може здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та відшкодування збитків.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
При цьому судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, від 28 січня 2010 року, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1.
Згідно державного акту на право власності ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0100 га., у районі будинку АДРЕСА_2.
При цьому судом також встановлено, що ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради №229, дано згоду на проведення проектно – вишукувальних робіт для будівництва індивідуального гаражу по адресі АДРЕСА_2.
Після чого відповідач з дозволу відповідних органів та служб здійснив будівництво житлового будинку, у межах належної йому на праві власності земельній ділянці. У теперішній час згідно свідоцтва про право власності ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_3.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 у відповідності до вимог чинного законодавства України, звернувся до відповідних органів та служб, та отримавши усі необхідні дозволи та узгодження, правомірно здійснив будівництво спірного будинку.
Більш того, суду у порушення ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України не було доведено того факту, що будівництво відповідача чинить перешкоди у користуванні власністю позивачки, у зв’язку з чим у задоволенні даного позову повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного й керуючись ст. 15,30,62, 130 ЦПК України ст.. 319, 386, 391 ЦК України
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3-і особи Алупкінська міська рада, виконавчий комітет Алупкінської міської ради, інспекція Державного архітектурно – будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Алупкінська міська санітарно-епідеміологічна станція про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення споруди – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. ст. 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України
Суддя: підпис
З оригіналом згідно Рішення не набрало законної сили
Суддя