Справа № 2-554/10

                                                                         РІШЕННЯ

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2010 року                

Богуславський районний суд Київської області  в складі:

головуючого судді                                   Тітова М.Б.

при секретарі                           Олійник Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача, стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни за 2007, 2009 роки  та 6 місяців 2010 року у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та про здійснення таких виплат на майбутнє,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом,  просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області у перерахунку та виплаті їй належних сум державної соціальної грошової  допомоги як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за  2007, 2009 роки  і 6 місяців 2010 року та стягнути з відповідача недоплачену суму такої допомоги в розмірі 4335,3 гривень, а також просить зобов’язати  відповідача надалі виплачувати їй  надбавку до пенсії як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

 В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час являється пенсіонером за віком і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії "дитина війни". Згідно ст. 6 вказаного закону управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі повинно виплачувати їй щомісячну державну соціальну грошову допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач, діючи всупереч законодавству, не проводить їй нарахування відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і не виплачує державну соціальну допомогу в повному розмірі, а тому вона змушена звернутися з відповідним  позовом до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але надіслала заяву, в якій просить суд  розглянути справу без її участі, позов підтримує.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника та подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, так як не можливо в даних правовідносинах   застосовувати  вимоги ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування" від 09.07.2003 року стосовно розміру мінімальної пенсії за віком для позивачки, яка отримує державну пенсію та додаткову пенсію як дитині війни, оскільки абзац перший частини першої  статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування"  застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону.

Крім того  Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, а тому не вбачається будь-яких порушень законодавства з боку Пенсійного фонду України. Також відповідач просить застосувати строк  позовної давності.

Суд,  дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне  позов задовольнити частково, виходячи  із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється пенсіонером за  віком і перебуває на даний час на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області  як дитина війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою "дитина війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що  виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку призначають та виплачують управління Пенсійного Фонду України за місцем  проживання осіб, які мають статус дитини війни.

Не погоджуючись з розміром отримуваної соціальної допомоги як дитині війни позивачка  зверталася до відповідача із заявою, в якій просила провести перерахунок та виплатити недоотримані суми такої допомоги у відповідності до чинного законодавства, проте в задоволенні її вимоги відповідачем було відмовлено.

Із письмової відповіді відповідача від 15 червня 2010 року вбачається, що управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі виплатило ОСОБА_1 державну соціальну допомогу з 01 січня 2008 року - по 47 грн., з 01 квітня 2008 року - по 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008року - по 48 грн.20 коп., з 01 жовтня 2008 року - по 49 грн.80 коп., тобто із врахуванням  змін, які були внесенні до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом  України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України" від 28.12.2007 року.

Суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ст. 19 ч. 2 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З огляду на викладене суд вважає, що при прийнятті Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний  захист дітей війни" право позивача на соціальний захист, зокрема на отримання державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, відповідно до ч .2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"   державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або  скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п. 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни в ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює  протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і  громадянина, а тому з 22 травня 2008 року позивачка має право на отримання соціальної допомоги як  дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп було визнано неконституційними деякі  положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі  і п. 12 ст .71, яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ст.111, за якою підвищення до пенсії дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, а тому позивачка мала право на отримання соціальної допомоги як  дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача в письмових запереченнях  на позов з приводу того, що неможливо при визначенні розміру даного підвищення до пенсії   позивача  застосовувати мінімальну пенсію за віком, як розрахункову величину.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за  правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював  інший розмір, немає.

Слід також зауважити, що у розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум"  прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону  визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України (254/к/ 96-ВР) та законів України.

А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищевказаного  Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим  частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо  визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації  позивачем його права на одержання підвищення до пенсії  в розмірах, передбачених Законом "Про  соціальний захист дітей війни".

Безпідставними суд також вважає посилання відповідача в письмових запереченнях на  відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаного підвищення до пенсії у розмірах,  передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть  посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх  зобов'язань.

Крім того, виплата підвищення до пенсії дітям війни  проводиться саме органами Пенсійного  фонду України починаючи з 01.01.2008 року.

Таким чином, суд вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо не проведення  позивачці нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни  у відсотках до розміру  мінімальної пенсії за віком, що визначені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Оскільки рішенням Богуславського районного суду Київської області від 22 квітня 2009 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та стягнуто із відповідача на її користь 684,20 гривень недовиплаченої соціальної допомоги до пенсії як дитині війни  за період з 22 травня 2008 року 31 грудня 2008 року, то відповідно задовольняючи вимоги позивачки, необхідно зобов’язати  управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року.

Натомість, суд не може задовольнити вимоги позивачки в частині стягнення із відповідача конкретної суми недоплаченої пенсії, розрахунок якої визначила позивачка в своїй  заяві, оскільки такий розрахунок не підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема,  висновком спеціаліста чи висновком відповідної експертизи, а також заперечується представниками відповідача. Достатніх доказів про правильність свого розрахунку позивачка суду не надала.

Вимоги позивачки про зобов’язання відповідача в подальшому проводити перерахунок та виплату доплати до  пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє. Тому період по який необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії повинен обмежитись часом про який зазначила позивачка у своїх вимогах до 01.07.2010 року.

Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита), як потерпіла  від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про  державне мито"  від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст.  4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"  від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 62,  209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 24, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України  "Про державний бюджет України на 2007 рік" в редакції від 15.03.2007 року, Законом  України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  від 28.12.2007 року, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від  22.05.2008 року № 10- рп, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 належних сум державної соціальної грошової  допомоги як "дитині війни" за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  надбавки до пенсії як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року.

Вимоги ОСОБА_1 про виплату надбавки до пенсії як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на майбутнє залишити без задоволення.

            Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита).

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської
області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його
проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги або в порядку визначеному  ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Повне рішення суду виготовлене 03 серпня 2010 року.

              Головуючий : суддя                  (підпис)                         М.Б.Тітов