ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2006 р.Справа № 12/390-06-8395
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Савицький Я.Ф.,
суддів Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.11.2006р.
від позивача: ФО-П ОСОБА_1;
від відповідача: Одеська залізниця не з’явилися;
ПП „Промтехніка” не з’явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства „Промтехніка”
на рішення господарського суду Одеської області
від 03 жовтня 2006р.
у справі № 12/390-06-8395
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
до 1) Одеської залізниці;
2) Приватного підприємства „Промтехніка”
про стягнення 1703,40грн.
(сторони та суть спору зазначаються згідно з рішенням суду)
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутньому в судовому засіданні позивачу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2006р. по справі №12/390-06-8395 (суддя Юдова В.З.) задоволено позов ФО-П ОСОБА_1 до Одеської залізниці та ПП „Промтехніка” про стягнення 1703,40грн.: стягнуто на користь позивача з Одеської залізниці 851,70 грн. основного боргу та судові витрати, з ПП „Промтехніка” –851,70 грн. основного боргу та судові витрати, мотивуючи це тим, що відправник не виконав вимоги розділу 15 „Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу” –ст. 32 Статуту залізниць України, а Одеська залізниця не пояснила, по якій причині при транспортуванні утворилися поглиблення та не вказала проведення маркування вантажу вапном, а тому наявна вина по нестачі вугілля як відправника так і залізниці, тому збитки від нестачі покладаються по 50% на кожного з відповідачів.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ПП „Промтехніка” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №12/10-1 від 12.10.2006р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області та прийняти нове рішення, в якому відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з ПП „Промтехніка” 961,70 грн., посилаючись на те, що: 1) відповідно до залізничної накладної №48215283 ПП „Промтехніка” передало, а Одеська залізниця прийняло вантаж до перевезення у кількості 69000 кг вугілля, про що є відмітка перевізника у накладній без зауважень, а тому у відповідності до ст. 110 Статуту залізниць України тільки перевізник несе відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі одержувачу .
03.11.2006р. на адресу Одеського апеляційного господарського суду від ФО-П ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП „Промтехніка”, в якому позивач просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.
07.11.2006р.до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ПП „Промтехніка” про розгляд апеляційної скарги без участі представника ПП „Промтехніка”, яке судовою колегією було задоволено в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, колегія суддів, -
В с т а н о в и л а:
01.03.2006р. між ПП „Інвест-Донбас” (продавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір №01/03-06, відповідно до умов якого та специфікаціями до договору продавець передавав у власність покупця вугільну продукцію (товар) через відправника ПП „Промтехніка”.
Згідно з вантажною накладною №48215283 від 05.03.2006р. відправник ПП „Промтехніка” направило одержувачу ФО-П ОСОБА_1 вантаж –антрацит АМ у кількості 69000 кг..
08.03.2006р. на ст. Знам’янка Одеської залізниці складено Комерційний акт БК 041554*231/5, в якому вказано, що на підставі актів загальної форми ст. Знаменка Одеської об. 1014, 1016 від 07.03.2006р. про виявлення поглиблень на поверхні вантажу вагон подано на ваги-перевірки.
Під час проведення перевірки виявлено фактичне завантаження вугілля рівномірно нижче бортів вагону на 600 мм. На поверхні вантажу з правої сторони по ходу потягу поглиблення над 6-7 люками довжиною 3000мм., шириною 1000 мм., глибиною 300мм., зліва по ходу поїзда поглиблення над 1,2,3,4,5, люками довжиною 7000мм, шириною 1800мм, глибиною 300мм, над 6-7 люками довжиною 2000мм., шириною 1500 мм., глибиною 500 мм., без течі вантажу, люки щільно зачинені, маркування вантажу відсутнє, а при переважуванні вагону виявлена недостача 5700кг.
Відповідно до залізничної накладної відправник завантажив вугілля у технічно справний вагон, утрата вантажу не можлива, що визначено по технічному акту № 92 від 07.03.2006р..
19.08.2006р. до господарського суду Одеської області звернувся ФО-П ОСОБА_1 з позовною заявою до Одеської залізниці та ПП „Промтехніка” про стягнення шкоди від недостачі в сумі 1703,40грн..
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2006р. по справі №12/390-06-8395 задоволено позов ФО-П ОСОБА_1 до Одеської залізниці та ПП „Промтехніка” про стягнення 1703,40грн.: стягнуто на користь позивача з Одеської залізниці 851,70 основного боргу та судові витрати, з ПП „Промтехніка” –851,70 грн. основного боргу та судові витрати, з підстав, наведених у описовій частині постанови.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП „Промтехніка”, заслухавши позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що 01.03.2006р. між ПП „Інвест-Донбас” (продавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір №01/03-06, відповідно до умов якого та специфікаціями до договору продавець передавав у власність покупця вугільну продукцію (товар) через відправника ПП „Промтехніка”.
Вантажною накладною №48215283 від 05.03.2006р. встановлено, що 05.03.2006р. відправник ПП „Промтехніка” направило одержувачу ФО-П ОСОБА_1 вантаж –антрацит АМ у кількості 69000 кг..
Відповідно до залізничної накладної відправник завантажив вугілля у технічно справний вагон, утрата вантажу не можлива, що визначено по технічному акту № 92 від 07.03.2006р., провів маркування вугілля вапном, про що зроблена відмітка у графі „4” оборотної сторони залізничної накладної.
В той же час відповідно до Розділу 15 „Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу” та ст. 32 Статуту залізниць України у разі навантаження вагонів вугілля дрібних фракцій, відправник зобов’язаний вжити додаткові заходи тобто провести ущільнення вугілля катком.
ПП „Промтехніка” не виконало вимоги Розділу 15 „Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу” та ст. 32 Статуту залізниць України.
08.03.2006р. на ст. Знам’янка Одеської залізниці складено Комерційний акт БК 041554*231/5, в якому вказано, що на підставі актів загальної форми ст. Знаменка Одеської об. 1014, 1016 від 07.03.2006р. про виявлення поглиблень на поверхні вантажу вагон подано на ваги-перевірки, при переведені вагону на знеструмлену колію виявлено фактичне завантаження вугілля рівномірно нижче бортів вагону на 600 мм. На поверхні вантажу з правої сторони по ходу потягу поглиблення над 6-7 люками довжиною 3000мм., шириною 1000 мм., глибиною 300мм., зліва по ходу поїзда поглиблення над 1,2,3,4,5, люками довжиною 7000мм, шириною 1800мм, глибиною 300мм, над 6-7 люками довжиною 2000мм., шириною 1500 мм., глибиною 500 мм., без течі вантажу, люка щільно зачинені, маркування вантажу відсутнє. При переважуванні вагону виявлена недостача 5700кг,
Статтею 129 Статуту залізниць встановлено, що обставини, завірені комерційним актом, є підставою для матеріальної відповідальності залізниці.
Одеська залізниця не пояснила у відзиві на позовну заяву, по якій причині при транспортуванні утворились поглиблення та не вказала проведення маркування вантажу вапном, наявність поглиблень не виключають виїмку вугілля при транспортуванні.
Згідно зі ст. 105 Статуту залізниць залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Статтею 113 Статуту залізниць встановлено: за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
За п. „а” ч. 1 ст. 114 Статуту залізниць залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Позивачем надано розрахунок вартості втраченого вантажу, який відповідає дійсності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції цілком вірно зроблено висновок про те, що наявна вина по недостачі вугілля як відправника –ПП „Промтехніка”, яке на виконало вимоги Розділу 15 „Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу” та ст. 32 Статуту залізниць України, щодо вжиття додаткових заходів ущільнення вугілля так і Одеської залізниці, яка прийняла вантаж до перевезення без ніяких зауважень, а тому збитки від недостачі покладаються по 50% на відповідачів /ст.ст. 32, 110, 111 Статуту залізниць України/.
Також вірним є висновок господарського суду першої інстанції щодо стягнення судових витрат з відповідачів по 50% з кожного /ст.49 ГПК України/.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, а отже, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, –
П о с т а н о в и л а :
Рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2006р. по справі №12/390-06-8395 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк