ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" травня 2007 р.Справа № 14/51/07
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Величко Т.А.
суддів : Бойко Л.І.,
Жукової А. М.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від боржника –не з’явився
від кредитора –Плахотна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 15.03.2007р.
по справі № 14/51/07
за заявою кредитора: ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва
до боржника: Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 м. Миколаїв
про банкрутство СПД ФО ОСОБА_3
встановив:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.03.2007 р. ( суддя Цвєткова П.В.) провадження у справі, на підставі п.7 ст.40 ЗУ„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” припинено. Ухвала вмотивована наступним.
СПД-ФО ОСОБА_3 є платником податків і зборів передбачених ЗУ „Про систему оподаткування, зареєстрований в ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва як платник податків, має борг з єдиного податку за період з 20.08.2003 р. по 20.11.2003 р. у сумі 1061,9 грн., з якої пеня –261,9 грн.
Оскільки заява про визнання боржника банкрутом подана 01.02.2007 р. після закінчення 1095 днів з дати визначення суми боргу, то суд дійшов висновку, що боржник є вільним від боргу і підстав для визнання його банкрутом немає.
ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва, не погодившись із висновками місцевого суду, звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області, обгрунтувуючи свої доводи посиланням на ст.52 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та пояснюючи, що СПД –ФО ОСОБА_3, являючись платником єдиного податку в порушення п.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998р., не сплачував єдиний податок за ставкою, встановленою місцевою радою, до 20 числа наступного місяця, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом в сумі 1 061,9 грн.
Також скаржник вважає, що посилання господарського суду на ст.15 ЗУ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. є помилковим, оскільки п.п. 15.2.1 цього закону передбачає, що у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного п.15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. СПД, який знаходився на спрощеній системі оподаткування, не подає до ДПІ документи, які можна вважати податковою декларацією, розрахунком, тощо, а податковий орган не визначає суму податкового зобов'язання, тому на суму єдиного податку не поширюється процедура узгодження сум податкових зобов’язань, встановлених ЗУ№ 2181-ІІІ ст.5.
Одночасно скаржник просить відновити строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши пояснення представника ДПІ, розглянувши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що пропущений скаржником з поважних причин строк на подачу апеляційної скарги підлягає відновленню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, і це встановлено господарським судом СПД-ФО ОСОБА_3 зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 22.05.2003р., включений до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів за номером 2210401739 та взятий на облік ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва як платник податків 02.06.2003р. за номером 12409. На підставі заяви СПД-ФО ОСОБА_3 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності йому видано свідоцтво.
Згідно акту перевірки дотримання податкового законодавства України СПД-ФО ОСОБА_3 № 217/17-01 від 09.09.2006р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва виявила, що СПД-ФО ОСОБА_3 не подає податкову звітність з 07.07.2003р. в порушення п.1.2 ст.9 ЗУ „Про систему оподаткування”.
Відповідно до: довідки ВДАІ УМВС в Миколаївській області від 22.09.2006р. № 6084 за СПД-ФО ОСОБА_3 не зареєстровано ніяких транспортних засобів та довідки Миколаївського МБТІ від 29.09.2006р. № 5308 власність за СПД-ФО ОСОБА_3 також не зареєстрована.
Згідно довідки про суми податкового боргу станом на 25.12.2006р. за СПД-ФО ОСОБА_3 рахується недоїмка зі сплати єдиного податку в сумі 1 061,9 грн. в т.ч пеня- 261,9 грн. Зазначене стало підставою для звернення органу ДПС, на підставі ст.52 ЗУ„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” із заявою про порушення справи про банкрутство боржника.
Ухвалою про порушення справи про банкрутство від 06.02.2007р. справу призначено до розгляду та відкриття ліквідаційної процедури заплановано на 21.02.2007 р., проте, зазначена ухвала не вручена ОСОБА_3 у зв'язку із вибуттям адресата із місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с.17-19).
21.02.2007р. боржник на судове засідання не з’явився, а представником кредитора було надано довідку адресно-довідкового бюро УМВС України у Миколаївській області від 19.02.2007р., згідно якої була встановлена нова адреса ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1 Таким чином, розгляд справи було відкладено на 15.03.07 р. (з відправкою ухвали на нову адресу боржника) та зобов'язано кредитора надати рішення Міськради, розрахунок суми боргу з посиланням на норми права.
Згідно відмітки поштового відділення зв’язку (а.с. 26) ухвала господарського суду від 21.02.2007р. також не була вручена боржнику в зв’язку зі спливом строку зберігання.
Відповідно до протоколу судового засідання від 15.03.2007 р. в судовому засіданні заслухано пояснення кредитора, досліджено докази, надані кредитором та винесено ухвалу, вступну та резолютивну частину якої в судовому засіданні не оголошено.
Ст.52 ЗУ„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, зокрема, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника подається кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов"язань. При цьому нема необхідності застосовувати загальні умови для порушення справи про банкрутство.
Застосування місцевим судом положення ст.40 ЗУ„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суперечить ст.52 цього закону, оскільки припинення провадження у справі про банкрутство є можливим при застосуванні загальних умов для порушення справи про банкрутство. Крім того, п.7 ст.40 цього закону визначено підставу припинення провадження у справі про банкрутство –у разі, коли боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами, що не є тотожними висновку суду, що боржник є вільним від боргів у зв'язку із пропуском строку позовної давності на стягнення податкового боргу, встановленого ст.15 ЗУ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ.
На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 53, 93, 99, 101-106 ГПК України, судова колегія
постановила:
1. Відновити ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва строк на апеляційне оскарження.
2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.03.2007 року по справі №14/51/07 –скасувати.
Справу направити до господарського суду Миколаївської області для продовження провадження у справі.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в місячний термін до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко
Суддя А.М. Жукова