ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" травня 2007 р.Справа № 32-24-2/136-03-5080
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Єрмілова Г.А.
Суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.
При секретарі: Кіценко В.С.
за участю представників сторін та інших учасників провадження:
від боржника - Рахнянської С.В., довіреність № ю-1-5/07 від 03.01.07; Кожєвіна Є.Н., (керуючого санацією ДСК "ЧМП");
від учасника провадження у справі про банкрутство (Міністерства транспорту та зв'язку України) - Шпилєвої О.В., довіреність № 5509/15/14-06 від 28.12.06;
від прокуратури Одеської області - Радянського О.Ю., посвідчення № 735 , дата видачі : 04.10.05;
від учасника провадження у справі про банкрутство (Компанії Космос...) - Косарєва В.М., довіреність № 16598 від 25.08.03.
Представник Компанії „Весталко груп оф компаніз” в судове засідання не з’явився. Про час і місце його проведення повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії „Весталко груп оф компаніз”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.02.06р.
по справі № 32-24-2/136-03-5080
про банкрутство Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”
за участю прокуратури Одеської області
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладався на 25.04.06р., 11.05.06р., 27.03.07р., 17.04.07р.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва 24.04.07р. та 03.05.07р.
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Ухвалою Голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В.С. від 13.04.07р. строк розгляду апеляційної скарги було продовжено до 16.05.07р.
Встановила:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.06р. (суддя Грабован Л.І.) у справі №32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК „ЧМП” відмовлено у задоволенні заяви Компанії „Весталко груп оф компаніз” про визнання грошових вимог до боржника в сумі 5 904 202,61 дол. США.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником не підтверджено належним чином наявність заборгованості ДСК „ЧМП” перед Компанією „Весталко груп оф компаніз” , а саме не надано відповідної первісної документації (як-то договорів, актів, розрахунків тощо), яка дала б змогу дослідити правові підстави виникнення заборгованості, а також визначити її розмір.
При цьому господарський суд вважав, що відсутність в угодах від 23.07.2001р. з додатком від 23.11.2001р., укладених поміж ДСК „ЧМП” та заявником, в яких боржник визнав наявність заборгованості, посилання на те, за якими саме первісними договорами утворилась ця заборгованість, та який саме борг існує, позбавляє зазначену угоду доказової сили без первісних документів, підтверджуючих виконання обов’язків заявником та наявність цих боргів.
Не погоджуючись з ухвалою, Компанія „Весталко груп оф компаніз” подала апеляційну скаргу, де, з урахуванням уточнень до неї, просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати Компанію „Весталко груп оф компаніз” кредитором ДСК „ЧМП” з грошовими вимогами у сумі 5 904 202,61 дол. США., посилаючись на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду, фактичним обставинам справи.
До Одеського апеляційного господарського суду від ДСК „ЧМП” надійшов відзив на апеляційну скаргу Компанії „Весталко груп оф компаніз” в якому судноплавна компанія зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, та просить оскаржену ухвалу залишити без змін.
Відзиви від інших учасників провадження у справі про банкрутство ДСК „ЧМП” до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Компанії „Весталко груп оф компаніз” не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.03р. за заявою фізичної особи ОСОБА_8 порушено провадження у справі про банкрутство Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”.
Оголошення про порушення провадження у цій справі опубліковано в газеті „Голос України” №168(3165) від 09.09.03р.
Ухвалою підготовчого засідання суду від 2.09.2003р. визнано грошові вимоги ОСОБА_8 до боржника в сумі 841 618,10 грн. та введено процедуру розпорядження майном боржника.
08.10.03р. Компанія „Весталко груп оф компаніз” звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про визнання її кредитором ДСК „ЧМП” в сумі 15 022 867,54 грн. (2 817 650,57 дол. США).
У заяві зазначається, що з початку 1970р. компанія співпрацювала з боржником, надавала останньому послуги в області поставок технічного обладнання, організації та розміщення судноремонту, судового агентування, судового менеджменту та послуг по організації кредитування судноремонту.
Проте, з 1993-1994р.р. боржник припинив оплату послуг компанії.
При цьому заявник вказує, що заборгованість ДСК „ЧМП” підтверджується рішенням міського суду м. Роттердам (Голландія) від 12.03.1996р., яким з ДСК „ЧМП” на користь Компанії „Весталко груп оф компаніз” стягнуто 4 771 474,02 дол. США., листами віце-президента ДСК ЧМП від 2.10.1997р., 9.10.1997р., угодою між ДСК „ЧМП” та заявником від 23.07.2001р. та доповненням до неї від 23.11.2001р., якими було підтверджено наявність вказаної заборгованості та зменшено її розмір до 2 817 650,57 дол. США.
Проте, з такими твердженнями Компанії „Весталко груп оф компаніз” погодитися не можна з огляду на таке.
За правилами ст. 84 Закону "Про виконавче провадження" рішення іноземних судів (арбітражів) визнаються й виконуються в Україні за наявності відповідного міжнародного договору (конвенції, угоди) за її участю.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених в порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України” №12 від 24.12.1999р. визначено, що за відсутності такого договору, суди України відмовляють у прийнятті до виконання рішення іноземного суду на підставі п. 1 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу (у редакції 1963р.), а якщо справу було заведено, - закривають провадження в ній на підставі п. 1 ст. 227 цього Кодексу, крім випадків, коли арбітражні рішення відповідно до застережень України до Нью-йоркської Конвенції виконуються на умовах взаємності.
Аналогічні положення містить і діючий Цивільно-процесуальний кодекс України, який набув чинності 01.01.2005р.
Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що поміж Нідерландами та Україною не існує міжнародного договору про визнання та виконання рішень іноземних судів, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а також відсутні й взаємні домовленості ad hok, як-то Угода про правову допомогу в цивільних справах тощо.
Крім того, рішення Роттердамського суду від 12.03.96р. є рішенням органу судової системи Нідерландів, а не комерційного арбітражу або третейського суду, а отже не підпадає під дію Нью-Йоркської Конвенції про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958р., яка набула чинності для України 10.01.1961р.
Додатково слід зазначити, що пред'явлення для примусового виконання рішення іноземного суду чи арбітражу після закінчення трирічного строку з дня набрання ними законної сили є підставою згідно зі ст. 84 Закону "Про виконавче провадження" для відмови у дозволі на виконання незалежно від того, чи такі наслідки прямо передбачені міжнародним договором, чи він містить загальне посилання на те, що порядок виконання рішень регулюється законодавством Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснено виконання.
Таким чином, зазначені обставини виключають виконання на території України рішення Роттердамського суду від 12.03.1996р., а тому посилання Компанії „Весталко груп оф компаніз” на нього як на належний доказ наявності у ДСК „ЧМП” заборгованості перед заявником не заслуговують на увагу.
На думку судової колегії, викладене зумовлює нелегітимність підписання на виконання зазначеного рішення:
- угоди від 23.07.2001р., підписаної президентом ДСК „Чорноморське морське пароплавство” Б.Щербаком та президентом „ВЕСТАЛКО ГРУП” Х. Джоуванакис, якою встановлено, що станом на 30.06.2001р. ДСК „Чорноморське морське пароплавство”, Одеса (як „дебітор”) і компанією „ВЕСТАЛКО ГРУП”, Пирей (як „кредитор”) були акцептовані наступні суми заборгованості: Компанія „SHIPBUILDING & GENERAL REPAIRS VESTALCO LTD.”-2 068 286,39 дол. США; Компанія „VESTALCO SHIP MANAGEMENT S.A.” -5 177,81 дол. США; Компанія „VESTALCO TRADING & SHIPPING S.A.”-1 447 504,51 дол. США; Компанія „VESTALCO SHIPPING & TRADING LTD”.-765 206,33 дол. США; Компанія „TECHNOINVEST MANAGEMENT S.A.”- 484 299,50 дол. США, (всього 4 771 474,02 дол. США), та зменшено суму боргу до 2 817 650,57 дол. США як загальної та остаточної суми, яка повинна бути погашена ДСК „ЧМП” на користь компанії „ВЕСТАЛКО ГРУП”;
- додатку до зазначеної угоди від 23.11.2001р., підписаного тими ж особами, яким підтверджено прийняття ДСК „ЧМП” та групою „Весталко” вказаних балансів та вказано, що ДСК „ЧМП” гарантує вжити всі необхідні заходи для забезпечення оплати узгодженої суми якомога скоріше.
Додатково слід зазначити наступне.
Угодою від 23.07.01р. визначено, що сума заборгованості, визнана судноплавною компанією, буде включена до графіку виплат з державного бюджету України, як необхідна та беззаперечна умова даної угоди.
Між тим, така домовленість грубо протирічить чинному законодавству України, оскільки, по-перше, ДСК „ЧМП” не є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів у розумінні ст.2 Бюджетного кодексу України.
По-друге, відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України, будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом, Законом України „Про державний бюджет України” та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, вважаються не бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті. Взяття таких зобов’язань є бюджетними правопорушеннями.
Наразі жодним нормативно-правовим документом, як міжнародним, так і діючим на території України, не передбачено виконання документів, на які посилається заявник як на підставу для стягнення з ДСК „ЧМП” грошових коштів.
Крім того, наказом Міністерства економіки України №50/34 від 09.02.01р. до ДСК „ЧМП” було застосовано спеціальну санкцію - режим індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яка була знята з боржника лише наказом Міністерства економіки України №50/239 від 09.09.05р.
За правилами п.п.1.2, 1.3 Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України №47 від 17.04.2000р., з моменту введення зазначеної санкції розгляд зовнішньоекономічних контрактів та здійснення зовнішньоекономічних операцій пароплавством могло здійснюватись лише за умов отримання індивідуальної ліцензії.
Згідно п.2.13 цього Положення договори суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію, мають містити усі істотні умови угоди, передбачені цивільним законодавством та Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки №201 від 06.09.01р., як-то назву, номер договору (контракту), дату та місце його укладення, преамбулу, предмет договору (контракту), ціну і загальну вартість, умови платежів, санкції та рекламації, місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити сторін тощо.
Між тим, індивідуальні ліцензії, всупереч вимогам Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” при підписанні угод від 23.07.01р. та 23.11.01р. боржником не отримувались, а самі угоди не містять необхідного обсягу істотних умов.
Крім того, судова колегія відзначає, що 25.12.1998р. за заявою ЗАТ „Южмормонтаж” арбітражним судом Одеської області була порушена справа №17-2-18-8067/3/19/21 про банкрутство ДСК „ЧМП”.
Провадження у цій справі було припинено 09.12.02р. на підставі п.1 ст.80 ГПК України, п.7 ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв’язку з тим, що заборгованість перед ЗАТ „Южмормонтаж” відшкодована, а інших кредиторів у справі не виявлено.
Незважаючи на те, що грошові вимоги заявника до ДСК „ЧМП” виникли до порушення провадження у зазначеній справі, Компанія „Весталко груп оф компаніз” із заявою про визнання її кредитором у справі №17-2-18-8067/3/19/21 не зверталась, що, відповідно до 2. ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на теперішній час визначає вимоги Компанії „Весталко груп оф компаніз” погашеними.
З урахуванням викладеного, судова колегія доходить висновку, що вимоги Компанії „Весталко груп оф компаніз” є нормативно необґрунтованими та недоведеними у належний спосіб, а відтак підстави для задоволення її апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.85,86,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Компанії „Весталко груп оф компаніз” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 24.02.2006р. у справі №32-24-2/136-03-5080 - без змін.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин