Справа №2-585/10

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 липня  2010 року                                                                        м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

            головуючого судді:     ДУДЧЕНКО В.О.,

            при секретарі:         Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Красноградському районі про перерахунок та виплату державної пенсії за втрату годувальника, -

В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Красноградському районі Харківської області, в якому просила суд дії управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі щодо призначення та виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника згідно ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнати  протиправними та зобов'язати відповідача здійснити призначення ОСОБА_1   пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі не нижче 4-х мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку, згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 50 % пенсії померлого годувальника, призначеної відповідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що вона,   відповідно до встановленого статусу - дружина із числа ліквідаторів, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, чоловік якої, ОСОБА_2 , учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалід 2-ї групи, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, смерть якого настала від наслідків аварії на ЧАЕС. Оскільки на день смерті чоловіка позивач була пенсійного віку, то виходячи з цього, вона має право, з врахуванням статусу, згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

 Відповідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 % пенсії померлого годувальника.

Однак відповідач не перерахував належну позивачу державну пенсію в зв'язку з втратою годувальника.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просять суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що УПФУ в Красноградському районі не відмовляло позивачу у проведенні вказаних дій.

Крім цього зазначив, що діюче законодавство України забороняє органам Пенсійного фонду проводити пенсійні виплати громадянам у розмірі меншому, ніж попередні пенсійні виплати, так само відсутня можливість перевести особу на інший вид пенсії у разі зменшення  можливого розміру пенсії. Виключенням з даних обставин може бути письмова згода, згідно якої позивач завідомо погоджується на отримання пенсії у меншому розмірі у випадку призначення пенсії згідно ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином вимога позивача щодо проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника, з урахуванням вимог ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не підлягають задоволенню, оскільки позивач не є отримувачем державної пенсії за цим Законом.

Від позивача надійшло заперечення на заперечення, в якому зазначила, що відповідач вводить суд в оману, оскільки померлий був інвалідом 2 групи, захворювання і смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії якого не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а непрацездатна дружина має право на 50 % пенсії померлого, тобто її пенсія не може бути нижчою 4 мінімальних пенсій за віком, що значно перевищує пенсію, яку вона отримує. Це аж ніяк не співпадає з даними, що надав відповідач в своїх запереченнях.

Позивач в судове засідання не з’явилась, про день та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відповідно до заяви вона прохає справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує.

Належно повідомлений відповідач в судове засідання також не з’явився, відповідно до поданої ним заяви, він просить розглядати справу без участі їхнього представника з урахуванням наданих ними заперечення.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Позивач є дружиною ліквідатора, смерть якого наступила від наслідків аварії на ЧАЕС та має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни, що також підтверджується відповідним посвідченням.

    Згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 % пенсії померлого годувальника.

Відповідно ч.1 ст. 38 цього ж Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним, згідно з ч.2 ст.36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього ж Закону - довічно.

Оскільки померлий годувальник був інвалідом 2-ї групи, захворювання і смерть
якого пов'язані з Чорнобильською катастрофою, що згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на 50 % пенсії померлого, тобто пенсія позивача, згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчою 4-х мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. З ст. 67 цього ж Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно ст. 54 цього ж Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Обов'язок по нарахуванню та виплаті належної позивачу пенсії за втрату годувальника покладено на відповідача по даній справі, Управління Пенсійного Фонду України в Красноградському районі.

Оскільки відповідач в свій час не перерахував, тобто не привів в законодавчо - правову норму належну позивачу державну пенсію в зв'язку з втратою годувальника, позивач 03 лютого 2010 року звернулася з заявою до відповідача про перерахунок та призначення належної соціальної виплати, згідно вищеназваних норм законодавства.

Листом від 01.04.2010 р. за №3477 - 02/16 відповідач запропонував, щодо можливого призначення пенсії, де запропоновано звернутися з відповідною заявою до спеціаліста про згоду на пенсію, розмір якої, невідомо з яких міркувань, значно менший ніж передбачено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто якої вимагав позивач у відповідності з Законом.

Такі дії відповідача можна розглядати як намагання ввести в оману позивача, як протиправне ставлення до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо того, що позивач не є отримувачем державної пенсії згідно ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та того, що призначена пенсія буде меншою за отримувану.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

 Таким чином, обов’язок щодо призначення пенсій, підготовки документів для їх виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсії покладено на УПФУ в Красноградському  районі Харківської області, за місцем проживання позивача.

Питання про стягнення з відповідача судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач не просив про їх відшкодування .

На підставі викладеного, керуючись ст.64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 3, 4, 8, 15, 57-60 ЦПК  України , суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області здійснити призначення ОСОБА_1   пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі не нижче 4-х мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку, згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 50 % пенсії померлого годувальника, призначеної відповідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі  в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: