копія                  

                                                    Справа №2-26/2010 р.

                                 Р І Ш Е Н Н Я

                        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

               20 липня 2010 року                      м.Тростянець

                         Тростянецький районний суд Сумської області

                     в складі: головуючого - судді Жаворонка В.П.

                               при секретарі Васюхно Г.І.,

        розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,  

                              В С Т А Н О В И В :

       Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що в газеті "Новини Тростянеччини" №9 від 06.02.2009 року під рубрикою "Резонанс" опублікована стаття "ІНФОРМАЦІЯ_1" за підписом голови Тростянецького осередку "Спілки Молоді України" ОСОБА_2 Автор статті у образливій формі, принижуючи честь, гідність та ділову репутацію коментував фахові і моральні якості депутата районної ради, вчителя з великим досвідом роботи, члена бюро PK СГТУ ОСОБА_4

       Так, у своїй статті відповідач свідомо противопоставляє свій патріотизм "заангажованості" вчителя. В абзаці викладено: "Понад п'ять років в Тростянецькому районі діє молодіжна організація "Спілка Української Молоді". Натомість стаж її роботи як вчителя з дітьми та підлітками перевищує 35 років.      

 Учні під її керівництвом мають численні нагороди за позакласну патріотичну пошукову, краєзнавчу, дослідницьку, археологічну роботу, під час якої виховувався патріотизм, повага до національних цінностей нашого народу, прищеплювалась любов та шана до Батьківщини та її історичного минулого . Натомість про повагу до літніх людей ОСОБА_2 має поверхове уявлення, тому що вчитель з великим досвідом, шанований у суспільстві теж є частиною Батьківщини, представником частини населення у владі.

Автор статті особисто не знайомий з вчителем, ніколи не бував на її уроках, не перевіряв рівень політичної зрілості вчителя. То чому ж пише, що: "політична заангажованість соромить славне звання вчителя"?   Твердження заангажованості є брехливим тому, що серед колишніх учнів ОСОБА_4 є представники різних партій.

Вона не була присутня на масовому заході в РДА 22.01.2009 тому, що в цей час готувала і проводила загальношкільну лінійку з учнями 7 класу "Соборність—спроба об'єднати Україну".

Таким чином, звинувачення у заангажованості є спроба дискредитувати, принизити її як вчителя, як і судження про те, що вчитель ОСОБА_4 "соромить славне звання вчителя", яке взагалі не має під собою жодних підстав.

     Окрім цього відповідач "ставить під сумнів професійні навички вчителя історії " .   ОСОБА_2 в категоричній формі забороняє будь-кому висловлювати іншу, відмінну від його думку чи точку зору, а саме:   "В майбутньому молодь доповнить ряди високоосвічених, духовно збагачених і порядних громадян України: «і не дозволить ніяким "вчителям", в тому числі ОСОБА_1, нав'язувати свою точку зору на будь-які події в минулому чи сучасності". Своїм висловлюванням ОСОБА_2: порушує права людини і громадянина на свободу слова та інформації; порушує ст.15 Конституції України про скасування цензури; ображає людську гідність принизливим словосполученням "ніяким вчителям"; вводить читачів в оману, коли стверджує тезу не посилаючись на її статтю, а вона, як депутат в своїй публікації нікому власної думки не нав'язує; роздмухує негатив і ворожнечу до неї, компроментує її професіоналізм, виставляє невігласом у деяких питаннях історії.

     Позивач вважає, що внаслідок дій відповідача їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 500 грн. Моральна шкода виявилась в приниженні її честі, гідності, ділової репутації. Вона, працюючи 35 років у освітніх закладах, на керівних посадах, директором Будинку піонерів, обрана жителями району депутатом районної ради, завжди намагалась поліпшити виховання підростаючого покоління, прищепити любов і повагу до історичного минулого нашої Батьківщини, до традицій нашого народу, підносила національну свідомість учнів, майбутніх громадян України. Неправдива, образлива і упереджена інформація щодо неї, а саме стаття ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" ганьбить її в громадській думці перед батьками, випускниками, учнями школи; упереджено формує думку виборців. Це завдало їй великих моральних страждань, порушило душевний спокій та погіршило стан здоров'я.

        З даним позовом звернулася позивач до суду, в якому просила: визнати інформацію, наведену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» підписану ОСОБА_2, опубліковану в газеті «Новини Тростянеччини» №9 від 6 лютого 2009 року, публікацію «Резонанс», а саме: «На її прикладі (ОСОБА_1) можна побачити, що політична заангажованість робить зі зрілою людиною, соромлячи, зрештою, славне звання вчителя», «…і цим ставить під сумнів свої професійні навики вчителя історії», «не дозволяти ніяким вчителям», в тому числі ОСОБА_1, нав’язувати свою точку зору на будь-які події в минулому чи сучасності» недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію; зобов’язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну, образливу і принизливу інформацію та принести вибачення в газеті «Новини Тростянеччини»; стягнути з ОСОБА_2 на її користь у відшкодування завданої моральної шкоди 500 грн.

    Окрім цього, позивач звернулася з клопотанням, в якому просила стягнути з відповідача у відшкодування витрат на путівку для лікування в сумі 546 грн.

    Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Від стягнення витрат на путівку за лікування в сумі 546 грн. позивач відмовилася, після роз’яснення їй, що з даною вимогою необхідно звернутися з окремим позовом.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, але від нього, до суду надійшла заява про відкладення справи в зв’язку з хворобою. Враховуючи те, що відповідач постійно не з’являється на виклики суду, більше дев’яти судових засідань було відкладено з причини неявки відповідача, надає різні клопотання про відкладення справи, в останньому клопотанні підтвердження причини відкладення справи відповідачем надано не було, в засіданнях, на який відповідач був присутній позов не визнавав, тому суд вважає, що відповідач навмисно затягує розгляд справи та вважає за можливе розглянути справу в його відсутність, на підставі матеріалів, які є в справі.  

    Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Було встановлено, що в газеті «Новини Тростянеччини» за №9 від 6 лютого 2009 року опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1» або в чому винна Спілка Молоді перед школярами (а.с.10-11).

    В другому абзаці даної статті надруковано: «У цьому сенсі шкода за вчителя ОСОБА_4 з школи №4, вона ж і депутат районної ради від СПУ. На її прикладі, мені здається, можна побачити, що політична заангажованість робить зі зрілою людиною, соромлячи, зрештою, славне звання вчителя.»  В четвертому абзаці надруковано: «І це пише вчитель історії з багаторічним стажем роботи, яка особисто не була присутня на заході по відзначенню Соборності та, мабуть, жодного разу не бачила фільм «Собор на крові» і цим ставить під сумнів свої професійні навики вчителя історії. А в шостому абзаці викладено: «…і не дозволяти ніяким «вчителям», в тому числі ОСОБА_1, нав’язувати свою точку зору на будь-які події в минулому чи сучасності» (а.10-11).

    Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

    Згідно ч.1 ст.28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

    Відповідно до ч.ч.1,3 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові  права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

    Судом встановлено, що за час своєї роботи на посаді вчителя ОСОБА_1 неодноразово оголошувалися подяки, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

    Окрім цього, за активну участь у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт школярів, студентів, учителів та педагогічних працівників «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає» була нагороджена грамотою учнівська пошукова група Тростянецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, керівник якої ОСОБА_1 (а.с.7 ).

    Відповідно до ч.ч.6,7 ст.277 ЦК України Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової

                                     -2-

інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

     Зважаючи на вищезазначене, а також враховуючи, що особа, яка поширила інформацію (відповідач) не надав суду жодного доказу на підтвердження обгрунтованості викладених фактів в своїй статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» або в чому винна Спілка Молоді перед школярами», суд приходить до висновку, що викладена в цій статті інформація є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, а тому така інформація  підлягає спростуванню.

     Окрім цього, позивач в судовому засіданні та своєму позові посилалася на те, що їй завдана моральна шкода, яка виявилась в приниженні її честі, гідності, ділової репутації. Вона пропрацювала 35 років у освітніх закладах, на керівних посадах директором Будинку піонерів; обрана жителями району депутатом районної ради; завжди намагалась поліпшити виховання підростаючого покоління, прищепити любов і повагу до історичного минулого, підносила національну свідомість учнів, майбутніх громадян України. Неправдива, образлива і упереджена інформація щодо неї, а саме стаття відповідача "ІНФОРМАЦІЯ_1" ганьбить її в громадській думці перед батьками, випускниками, учнями школи; упереджено формує думку виборців. Це завдало їй великих моральних страждань, порушило душевний спокій та погіршило стан здоров'я. Моральну шкоду позивач оцінює в 500 грн.

     Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних  явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв’язків, неможливості продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

     Згідно п.9 вищезазначеного Пленуму розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в  межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.  Відповідно до п.11 цього ж Пленуму на відповідача може бути покладено обов’язок по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди не тільки тоді, коли суд задовольнив вимоги позивача про спростування поширених відомостей, а й тоді, коли відповідач спростував їх добровільно.

     Суд погоджується з тим, що дійсно, ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка виявилася в приниженні її честі, гідності, ділової репутації через друкування недостовірної інформації в друкованих засобах масової інформації, а саме газеті «Новини Тростянеччини», порушився звичний уклад життя позивача, погіршилося її здоров»я, в зв’язку з чим вона була вимушена лікуватися, що підтверджується копіями медичних документів (а.с.21-25), вона вимушена була прикладати зусиль для організації свого життя. При цьому, суд вважає, що розмір моральної шкоди є завищеним та таким, що не відповідає критеріям оцінки моральної шкоди, тому суд оцінює завдану ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 300 грн., яку необхідно стягнути з відповідача на її користь.

    У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд при постановленні рішення вирішує питання судових витрат, а тому суд враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, вважає за необхідне стягнути з відповідача половину, понесених позивачем витрат, пов’язаних з подачею позову до суду, а саме стягнути з ОСОБА_2  судові витрати на корить ОСОБА_1 в сумі 14 грн.75 коп.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214,215 ЦПК України, ст.23,277,280,297,1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» №7 від 28.09.1990 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 р.,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити частково.

Визнати інформацію, наведену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» підписану ОСОБА_2, опубліковану в газеті «Новини Тростянеччини» №9 від 6 лютого 2009 року, публікацію «Резонанс», а саме: «На її прикладі (ОСОБА_1) можна побачити, що політична заангажованість робить зі зрілою людиною, соромлячи, зрештою, славне звання вчителя», «…і цим ставить під сумнів свої професійні навики вчителя історії», «і не дозволяти ніяким «вчителям», в тому числі ОСОБА_1, нав’язувати свою точку зору на будь-які події в минулому чи сучасності» недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.

Зобов’язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, викладену стосовно ОСОБА_1 в газеті «Новини Тростянеччини» №9 від 6 лютого 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування завданої моральної шкоди 300 (триста) грн. та понесені судові витрати 14 (чотирнадцять) грн.75 коп.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

       Суддя                                             підпис

ВІРНО:

Суддя Тростянецького райсуду                          Жаворонок В.П.