ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2007 р.Справа № 28/66-07-1212
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Журавльова О.О.
Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Бритавській Ю.С.,
за участю представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод”
на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2007р.
по справі № 28/66-07-1212
за позовом Фізична особа –підприємець ОСОБА_3
до ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод”
про стягнення 46 767,66 грн.
Розпорядженням Першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду № 54 від 13.06.2007р. у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Журавльова О.О.
Суд встановив:
У лютому 2007р. Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3), у зв’язку з невиконанням ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” умов договору № 3 від 18.09.2006р., звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з останнього 46 767,66 грн., з яких: 28 414 грн. - основний борг, 15 999,07 грн. - пеня, 321,38 грн. –3% річних, 2 033,21 грн. - інфляційні витрати).
Рішенням господарського суду Одеської області позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” на користь ОСОБА_3 1747 грн. пені, 321,38 грн. –3% річних, 2 033,21 грн. інфляційних витрат, 325,16 грн. витрат по держмиту та 82,04 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” оскаржило його та в апеляційній скарзі просить скасувати. В обґрунтування вимог послалося на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Позивач у судові засідання не з’являвся, однак, 14.06.2007р. телефонограмою просив розглянути скаргу у його відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно матеріалам справи, 18.09.2006р. сторони уклали договір № 3, яким передбачено, що ОСОБА_3 виконує роботи по ремонту і монтажу трьох допоміжних дизель-генераторів марки ДГ 6 Ч 12/14 на судні т/х „YORKVILLE”, а відповідач приймає та оплачує виконані роботи.
25.09.2006р. додатковою угодою № 1 до договору сторони збільшили об’єм ремонтних робіт та визначили їх кінцеву вартість, яка склала 38 414 грн.
Згідно до п.п.6.1 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату у розмірі 50% від суми при виконанні 50% робіт та 50% протягом трьох банківських днів з дня підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.
Підпунктом 9.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення платежів, Замовник (ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод”) сплачує Виконавцю (Фізична особа –підприємець ОСОБА_3А.) пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Як свідчить акт прийому-передачі виконаних робіт, підписаний сторонами 29.09.2006р. (а.с.24), ОСОБА_3 свої зобов’язання за договором виконав. Вартість виконаних робіт становить 38 414 грн.
В зв’язку з невиконанням умов договору з боку Замовника, ОСОБА_3 надіслав на адресу ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” претензію № 1 за вих. № 8 від 07.11.2006р. з вимогою сплатити 38 414 грн. боргу та 6 914,52 грн. пені.
На виконання претензії, в рахунок оплати боргу, платіжним дорученням № 35 від 07.11.2006р. Замовник перерахував Виконавцю 10 000 грн. Залишок заборгованості склав 28 414 грн.
Після непогашення утвореної заборгованості у добровільному порядку, ОСОБА_3 звернувся з позовними вимогами до господарського суду.
Крім основної суми боргу, позивач, на підставі п.п.9.2 нарахував відповідачу до сплати пеню в розмірі 15 999,07 грн., а також просив стягнути 321,38 грн. –3% річних та 2 033,21 грн. інфляційних витрат.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено виконання договору Виконавцем - ОСОБА_3, а саме, ремонт і монтаж трьох допоміжних дизель-генераторів марки ДГ 6 Ч 12/14 на судні т/х „YORKVILLE” відповідно до договору, а оскільки зобов’язання на підставі ст. 193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд дійшов обґрунтованого висновку, частково його задовольнивши.
При цьому, суд прийняв до уваги платіжне доручення № 467 від 13.02.2007р. за яким відповідач сплатив остаточну суму боргу у розмірі 28 414 грн., а тому обґрунтовано відмовив у даній частині позову.
В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що суд невірно провів розрахунок суми пені, інфляційних витрат та 3% річних.
Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги та розрахунки дійшла висновку, що місцевий суд правомірно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 321,38 грн., що передбачено ст. 625 ЦК України.
Однак з висновком суду щодо стягнення з відповідача 2 033,21 грн. інфляційних витрат, як на тому наполягав позивач, апеляційна інстанція погодитись не може, оскільки сума інфляційних витрат складає 1 916,47 грн. виходячи з наступного:
сума боргу, грн.періодіндекси інфляціїсума інфляції, грн.
38 414,0005.10.06 - 31.10.06жовтень 2006 року102,6998,76
28 414,0001.11.06 - 30.11.06листопад 2006 року101,8 917,71
28 414,0001.12.06 - 28.12.06грудень 2006 року100,9
28 414,0029.12.06 - 07.02.07січень 2007 року100,5
1 916,47
В скарзі апелянт послався й на те, що місцевим судом неправильно трактований п.9.2 договору, а тому й визначена неправильна сума нарахованої пені. Апелянт вважає, що пеня в даному випадку повинна становити 0,5% від несплаченої суми та складати 142,07 грн.
Однак з такими висновками скаржника колегія погодитись не може.
Як правильно зазначив суд, у п. 9.2. договору сторони визначили неустойку у формі пені, яка відповідно до п.3 ст.549 ЦК України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченная виконання.
А оскільки сторони у п.9.2 договору визначили розмір пені, але зазначили, що вона не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, тому судом обґрунтовано застосована подвійна облікова ставку НБУ, але зроблена помилка при підрахунку пені.
Колегія суддів виправляє дану помилку та зазначає, що розмір пені в даному випадку становить не 1 747 грн., а 1 821,17 грн.
сума боргу, грн.періодкількість прострочених днівставка НБУ, %сума пені, грн.
38 414,0005.10.06 –06.11.06338,5590,42
28 414,0007.11.06 –07.02.07938,51 230,75
1 821,17
Крім того, скаржник послався на те, що судом порушені норми процесуального права, а саме, суд закінчив розгляд справи за відсутністю представника позивача, що є, на думку апелянта, підставою для скасування рішення.
Як свідчать матеріали справи, представник позивача був присутній у попередніх судових засіданнях, а тому посилання апелянта на порушення місцевим судом норм процесуального права не можуть братися до уваги.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, однак місцевим судом при розрахунку пені та інфляційних витрат зроблені помилки, оскаржене рішення в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга частково задовольняється.
Згідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та за ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” частково задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2007р. у справі № 28/66-07-1212 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції: „Стягнути з ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” на користь Приватного підприємця ОСОБА_3 пеню у розмірі 1 821,17 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 916,47 грн., три відсотки річних у розмірі 321,38 грн., державне мито у розмірі 324,70 грн., ІТЗ судового процесу у розмірі 81,93 грн.”
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: О.О. Журавльов
Н.В.Ліпчанська