ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2010 року Справа № 28/158-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача
суддів Лисенко О.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Колесник Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Сисоєва К.М.., довіреність №б/н від 09.03.10, представник;
від відповідача -1: Боричевський В.М., довіреність від 07.05.10р., представник;
від відповідача -1: Макаренко А.М., довіреність №144 від 04.06.10р., представник;
від відповідача - 2, 3 представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства страхової компанії “АРМА”, м.Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.10р.
у справі № 28/158-10
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Цифротех”,
м. Дніпропетровськ
до: В-1: закритого акціонерного товариства страхової компанії “АРМА”,
м. Київ
В-2: Дніпропетровського регіонального управління закритого акціонерного товариства страхової компанії “АРМА”, м. Дніпропетровськ
В-3: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” , м. Дніпропетровськ
третя особа: фізична особа підприємець ОСОБА_4, Донецьк
третя особа: приватне підприємство “Порланд”, м. Краматорськ
про стягнення страхового відшкодування 4 909 183,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської області звернувся
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Цифротех»до
відповідача-1 ЗАТ страхова компанія «АРМА», відповідача-2
Дніпропетровського регіонального управління закритого акціонерного
товариства страхової компанії «Арма», товариства з обмеженою
відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Саба»з позовом про
стягнення страхового відшкодування 4 909 183 грн. Позивач посилався на те,
що між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір страхування,
предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника щодо
збитків під час здійснення підприємницької діяльності. Майнові інтереси
позивача складають збитки, завдані невиконанням фізичною особою -
підприємцем ОСОБА_4 договірних зобов'язань
щодо оплати отриманого товару, переданого на умовах відстрочення платежу
за договором поставки № 08/0229 від 29 лютого 2008 року про поставку
стартових пакетів, ваучерів та скреч-карток та згідно додаткової умови №1
від 29 лютого 2008 року. Страхова сума складає 3 500 000 грн. Позивач
сплатив страховий платіж у розмірі 35 000 грн. у відповідності до платіжного
доручення № 633 від 3.03.2008р. Поставлений відповідачеві товар повинен
бути оплачений Покупцем не пізніше 25 календарних днів з моменту
поставки товару по видатковій накладній на відвантаження партії. Плата не
здійснена. Претензії залишилася без відповіді і задоволення. Позивач
звернувся до відповідача-1 з заявою про настання страхового випадку і про
розмір збитку, сплатити який відповідач-1 відмовився. Так ж ситуація склалася по договору страхування фінансового ризику від 20.05.2008 р. № 029-71200094. Своїми діями відповідач -1 порушив не тільки умови укладених
договорів, але і діюче законодавство. Просив на підставі ст. 530 ЦК України,
оскільки строк сплати страхового відшкодування не встановлений, стягнути
солідарно з відповідачів на його, позивача, користь 2 709 330
грн. 15 коп. страхового відшкодування, 494 923 грн. 67 коп. страхового
відшкодування за договором страхування фінансового ризику
№ 029-71200094 від 20.05.10р., збитки за договором страхування фінансового ризику № 029-71200093 від 29.02.2008 р., за договором страхування фінансового ризику № 029-71200094 від 20.05.2008 р. у розмірі 229 39694 грн., а також інфляційні, 3% річних, відшкодувати державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням суду від 30.03.010 р. (суддя Манько ПВ.) позовні вимоги,
задоволені частково. Рішення мотивоване тим, що відповідач необґрунтовано
відмовив у виплаті страхового відшкодування, позивачем необґрунтовано
збільшено розмір 3% річних та індексу інфляції за час прострочення, Позовні вимоги в частині 1 048 933 грн. 47 коп. також є необґрунтованими.
В апеляційній скарзі відповідач -1 вказує на те, що при постановлені рішення суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального і процесуального права, що полягає в наступному:
- судом безпідставно поєднані в одному провадженні не пов'язані між собою позовні вимоги. До ЗАТ «СК» АРМА»позивачем не заявлено жодної
позовної вимоги, що свідчить про безпідставність залучення останнього як
співвідповідача. Позов пред'явлено до іншого співвідповідача -
ТОВ “ВКФ “Саба”, однак дане товариство не несе ніякої відповідальності по
договору страхування фінансового ризику. Воно відповідає перед
відповідачем тільки в межах 5000 грн., тоді як ціна позову складає 4 909 183
грн., тобто значно перевищує ціну договору поруки.
- Тільки скаржник є належним відповідачем у справі, місце знаходження
якого у м. Києві, а тому рішення прийнято з порушенням правил
територіальної підсудності.
Скаржник не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а тому судом першої інстанції порушено вимоги ст. 64 ГПК України.
Судом першої інстанції також дана неправильна юридична оцінка фактичним обставинам справи, що полягає у такому:
- сама по собі несплата за договорами поставки не призводить до заподіяння фінансових збитків, це охоплюється поняттям фінансового ризику, таким чином спосіб захисту своїх інтересів , наведений у позові, не відповідає вимогам чинного законодавства. Судом невірно оцінено поняття збитків, їх склад та розмір, оскільки поставка товару відбувалася позивачем вже і після того, як контрагенти порушили свої зобов'язання - позивач не виконав вимогу скаржника про надання всіх необхідних документів про настання страхового випадку.
У ході апеляційного розгляду апеляційна скарга була доповнена відповідачем –1.
Просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 16 Закону України “Про страхування” від 7 березня 1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Положеннями п. 2 ст. 21 цього ж Закону передбачений обов’язок страхувальника при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. У разі подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкти страхування, йому може бути відмовлено у виплаті страхових сум (страхового відшкодування) відповідно до п. 3 ст. 26 Закону.
З матеріалів справи вбачається, що об’єктом страхування за договором № 029-71200096 страхування фінансового ризику від 29 лютого 2008р. (т.1а.с.16) є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані із збитками страхувальника внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом Страхувальника фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 договірних зобов’язань по оплаті отриманого товару, переданого на умовах відстрочення платежу, встановлених Договором поставки № 08/0229 від 29.02.08р, Додатковою угодою № 1 до нього від 29. лютого 2008 року (надалі Угодою) між Страхувальником та Контрагентом Страхувальника фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 про поставку стартових пакетів, ваучерів та скреч-карток, що надають право Абонентам тимчасово користуватися послугами мобільного зв’язку стандарту 2SM 900/1800 в телекомунікаційний мережі операторів зв’язку (далів - товар). Аналогічні умови містяться у договорі від 20.05.08р. № 029-712 00094 страхування фінансового ризику майнових інтересів з ПП “Портланд”.
П. 10.1 Договорів встановлено, що страхове відшкодування виплачується Страховиком на підставі заяви Страхувальника про настання страхового випадку, страхового акту та заяви страхувальника про виплату після отримання всіх необхідних документів по страховому випадку, відповідно до п. 13.4 цього Договору.
Перелік таких необхідних документів міститься у п. 13.4 Договорів страхування фінансового ризику. Такими документами є :
- копія або оригінал Договору страхування; завірена належним чином копія або оригінал відповідної Угоди з усіма додатками, погодженими зі Страховиком (т. 1 а.с. 18) завірені належним чином копії товаросупроводжувальних документів; оригінали або завірені належним чином копії платіжних доручень; завірені належним чином копії актів виконаних робіт чи наданих послуг (за наявності); копії листування між Страхувальником та контрагентом по Угоді.
Повідомляючи про настання страхового випадку (т. 3 а.с. 83) позивач надав страховій компанії копію додаткової угоди № 1 від 28.03.08р. до договору страхування, видаткові накладні і доручення але не надав інші необхідні документи, зокрема у справі відсутні докази надання відповідачеві –1 Угод, погоджених зі страховиком, з додатками, платіжних доручень, внаслідок чого відповідач –1 позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку в частині видаткових накладних, які оплачені, і які не оплачені. Не надана переписна з ПП “Портланд” і ФОП ОСОБА_4 (т. 3 а.с.83,84,85,86,96,97). Заява про виплату відшкодування (п. 10.1.1. Договорів) відсутня. Цим самим страховику створені перешкоди у визначені обставин, характеру та розміру збитків, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про страхування” є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
До суду апеляційної інстанції надано оригінали договору поставки
№ 08/0229 від 29.02.08р. та оригінал додаткової угоди № 1 від 01.03.08р.
Додаткова угода № 1 до договору поставки № 08/0229 від 21.03.08р. не є предметом і об’єктом страхування в розумінні п. 4 договору страхування фінансового ризику № 029-71200096 від 29 лютого 2006 року, за яким додаткова угода № 1 має бути укладена саме 29.02.08р. Така угода не укладалась, що має суттєве значення, оскільки основною угодою між позивачем та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 передбачена поставка товару на умовах авансу, що не охоплюється предметом страхування майнових інтересів, пов’язаних зі збитками Страхувальника внаслідок невиконання фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 договірних зобов’язань по оплаті отриманого товару, переданого на умовах відстрочення платежу.
Таким чином, є обґрунтованими доводи відповідача –1 про порушення позивачем п. 2 ст. 21 Закону України “Про страхування”, а саме надання страхувальникам свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування у правовідносинах з ФОП ОСОБА_4.
Суд першої інстанції неповно з’ясував фактичні обставини справи, дав їм неправильну юридичну оцінку
Між тим в цій частині позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі і в їх задоволені слід відмовити, так само як і у стягненні 3 % річних –86825,71 грн., інфляційних втрат - 285908,22 грн., юридичних послуг –11786,80 грн., держмита –18553,99 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –171,71 грн.
Що стосується стягнення за договором поруки, то його слід визнати правомірним, оскільки основною причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є ненадання необхідних документів. Позивач не позбавлений можливості усунути ці недоліки, а відповідальність Поручителя припиняється тільки після виконання боргових зобов’язань у повному обсязі (п. 4.2. Договору поруки (т.3 а.с. 113).
В іншій частині доводи апеляційної скарги та доповнень до неї не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Зокрема, відповідач – 2 дійсно безпідставно залучений до участі у справі, оскільки він не був учасником правовідносин між сторонами, але щодо нього ніякого рішення не прийнято, а тому це процесуальне порушення не є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” залучено обґрунтовано як поручитель.
У відповідності до ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у сторонах за участю кількох відповідачів розглядаються судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, тому даний позов прийнятий до розгляду господарським судом Дніпропетровської області на законних підставах, хоча один із відповідачів і знаходиться на території м. Києва.
Доводи про неповідомлення про час та місце судового засідання спростовується ухвалою від 18.03.10р.(т. 3 а.с. 122) на яких є відмітка канцелярії про направлення чотирьох її примірників за № 13678.
В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства страхової компанії “АРМА”, м.Київ - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.10р. по справі 28/158-10 –скасувати частково.
Відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування - 3199253,82 грн., інфляційних втрат - 285908,22 грн., 3 % річних –86825,71 грн., юридичних послуг 11786,80 грн.
В решті рішення залишити - без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя О.М. Лисенко
Суддя О.В. Голяшкін