ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2010 року Справа № 14/399-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Крутовських В.І., Сизько І.А.
при секретарі Вроні С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Жила А.І. представник, довіреність №б/н від 12.01.10;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №214 від 25.01.10;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.09р. у справі №14/399-09
за позовом приватного підприємства “Рефідім”, м.Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ
про стягнення 31008грн.88коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.09р. у справі №14/399-09 позов приватного підприємства (далі-ПП) “Рефідім” задоволено, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 стягнуто на користь позивача 15504грн.44коп. основного боргу та 15504грн.434 коп. штрафу;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки від 11.02.2009р. в частині оплати вартості поставленого товару;
- не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11800грн. основного боргу, 1180грн. штрафних санкцій, в решті в позові відмовити;
- у поданій скарзі йдеться про розгляд справи господарським судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце розгляду справи, що сталося внаслідок неврахування судом змін, які були внесені 11.09.2009р. до держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно місцезнаходження підприємиці, а також про неправомірне задоволення господарським судом позовних вимог по сплаті штрафу у 100-процентному розмірі, чим порушено принцип, який містять положення ст.233 Господарського кодексу України та без прийняття до уваги ступеню виконання боржником зобов’язання, майнового стану сторін, тощо, а також про те, що внаслідок кризових явищ в Україні та масових неплатежів з боку торговельних мереж сталася ситуація, яку не могли передбачити сторони під час укладання договору, у зв”язку з чим, 100-процентні штрафні санкції у відповідний період є надмірно великими;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2009р. ПП”Рефідім”(постачальником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3В.(покупцем) укладено договір поставки, на підставі якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар, а покупець –прийняти та оплатити його на умовах, встановлених договором.
При цьому найменування товару визначено сторонами як продукти харчування.
В п.3.3 договору узгоджено, що покупець зобов’язаний провести оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 14 днів з моменту поставки товару.
П.7.2 договору передбачена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару у вигляді штрафу в розмірі 100 процентів від вартості поставленого товару.
Матеріали справи свідчать також і про те, що на виконання умов договору позивачем на адресу відповідача поставлено товар загальною вартістю 18339грн.44коп., що підтверджується видатковими накладними №277 від 12.02.2009р. на суму 3980грн.60коп., №480 від 06.03.2009р. на суму 4109грн.44коп., №744 від 02.04.2009р. на суму 4687грн. та №1182 від 21.05.2009р. на суму 5562грн.40коп..
Зобов’язання по оплаті вартості товару виконані відповідачем частково.
Станом на момент звернення з позовом відповідачем сплачена вартість товару в сумі 3135грн.
Вказана сума визначена апеляційним судом з урахуванням оплати відповідачем вартості товару на підставі платіжного доручення №533 від 14.09.2009р. на суму 300грн.
Крім того, в процесі розгляду справи господарським судом відповідачем погашена заборгованість по оплаті в сумі 1904грн. на підставі платіжних доручень №41 від 22.09.2009р. №45 від 06.10.2009р., №47 від 23.10.2009р. №48 від 27.10.2009р., №54 від 28.10.2009р., №84 від 10.11.2009р. та №94 від 20.11.2009р.
Данні по оплаті відповідачем товару та документи на їх підтвердження надані позивачем на вимогу апеляційного суду (а.с.91-106).
Отже, на момент прийняття рішення господарським судом остаточна сума заборгованості відповідача по оплаті товару дорівнює 13300грн.44коп.
У зв”язку з несвоєчасною оплатою позивачем нараховано штраф в сумі 15504грн.44коп.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ст.549 Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов’язання.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: часткового невиконання відповідачем зобов’язань за договором від 11.02.2009р. по оплаті товару, ненадання ним доказів оплати в повному обсязі або доказів, які б спростовували наявність відповідної заборгованості, позовні вимоги слід визнати такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13300грн.44коп. та штрафу в сумі 15204грн.44коп.
В частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 300грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають тому, що зазначена сума сплачена відповідачем до звернення з позовом.
В частині вимог по стягненню заборгованості в сумі 1904грн. провадження по справі слід припинити у зв”язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідна оплата проведена відповідачем після звернення з позовом в процесі розгляду справи господарським судом (п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене оскаржуване рішення прийнято господарським судом при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню.
Доводи скаржника стосовно неналежного повідомлення про час і місце розгляду справи спростовуються наданими у справу документами.
Так, ухвала про відкладення розгляду справи на 26.11.2009р. із зазначенням нової адреси підприємиці (а.с.36) направлена їй господарським судом 17.11.2009р..
При цьому на звороті у лівому нижньому куті першого примірника цієї ухвали проставлено відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена, що в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75.
Проте, в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України належні докази неотримання ухвали про відкладення розгляду справи скаржником не надані.
Посилання скаржника на те, що господарський суд при стягненні штрафних санкцій не прийняв до уваги обставини по наявності в державі кризових явищ та масових неплатежів, визнані колегією суддів безпідставними внаслідок їх загального характеру, а документи в обґрунтування інших обставин для зменшення штрафу ним не надані.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.09р. у справі №14/399-09 скасувати частково;
- викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
“Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь приватного підприємства “Рефідім” 13300грн.44коп. основного боргу, 15204грн.44коп. штрафу, 285грн.05коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 основного боргу в сумі 1904грн. провадження у справі припинити.
В решті в позові відмовити.”;
- стягнути з приватного підприємства “Рефідім” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 12грн.99коп. державного мита за апеляційною скаргою;
- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.І. Крутовських
Суддя І.А.Сизько