копія

Справа №2-523/2010 р.                                                                                                                        

                         Р І Ш Е Н Н Я

                 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 22 липня 2010 року                     м.Тростянець

                     Тростянецький районний суд  Сумської області

                   в складі : головуючого - судді Жаворонка В.П.

                        при секретарі Васюхно Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Тростянецького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення отриманого незаконним шляхом,

                      В С Т А Н О В И В:

       Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач звернувся до Тростянецького районного центру зайнятості 11.06.2008р. за пошуком роботи. Протягом 8 днів підходящої роботи йому не було знайдено і 18.06.08 р. він звернувся з заявою про надання статусу безробітного, зазначивши в заяві, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається. Наказом від 18.06.08 р. за №НТ080618 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю застрахованим особам залежно від страхового стажу.

В ході обміну інформацією відповідно до порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_1 отримував дохід за 3 квартал 2008 року на підприємстві ВАТ Укртелеком «Центр електрозв'язку №5». В ході детальнішої перевірки стало відомо, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ Укртелеком «Центр електрозв'язку №5» з 03.01.08 року по 31.12.2008 року, що співпадає з періодом перебування його на обліку як безробітного у центрі зайнятості.

    Згідно вимог законодавства, ОСОБА_1 не мав права на визнання його безробітним та на призначення допомоги по безробіттю, на момент його реєстрації працівники центру зайнятості не знали вищезазначеного факту, а гр.ОСОБА_1 в своїй заяві вказав, що в даний час, а саме 18.06.08 р. трудовою діяльністю не займається, що дало йому змогу отримати допомогу по безробіттю за період з 18.06.08 р. по 13.06.09 р. в сумі 5272 грн.01 коп.

    З вищезазначених підстав звернувся позивач до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченого забезпечення в розмірі 5272 грн. 01 коп. та витрати за сплату інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 30 грн.

    В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Було встановлено, що ОСОБА_1 11 червня 2008 року звернувся до Тростянецького районного центру зайнятості за пошуком роботи. Протягом 8 днів підходящої роботи йому не було знайдено.

    18 червня 2008 р. відповідач звернувся з заявою про надання статусу безробітного, зазначивши в заяві, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається( а.с.8).

    Наказом від 18 червня 2008 р. за №НТ080618 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю застрахованим особам залежно від страхового стажу, відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької» у розмірі, встановленому законодавством з 18.06.2008 р. по 12.06.2009 р. (а.с.7).

    Згідно копії акту №39 від 27.05.2009 р. про розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» розлідуванням встанволено, що ОСОБА_1 уклав договір з ВАТ «Укртелекомом»               3 січня 2008 року за №18 на спотереження за об’єктом, тобто було встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться у трудових відносинах з ВАТ «Укртелекомом» з 03.01.2008 року по теперішній час та отримує заробітну плату за виконання своїх обов’язків (а.с.9).

      Як вбачається з копії договору №18 на спостереження за об’єктом від -3.01.2008 року, дійсно даний договір укладений між тепанко І.Г. та ВАТ «Укртелеком» 3 січня 2008 року (а.с.10-11).

      З довідки про доходи ВАТ «Укртелеком» Сумської філії Центру електрозв’язку №5  за №188 від 26.05.2009 р. вбачається, що відповідач дійсно працює в ЦЕЗ №5 СФ ВАТ «Укртелеком» за угодою №18 від 03.01.2008 р. та його зарплата за період з 01.04.08 р. по 30.09.08 р. склала 79 грн.98 коп.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість -є діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

      Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», так як вчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг.

    При таких обставинах справи, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не мав права на визнання його безробітним та на призначення допомоги по безробіттю, оскільки був працевлаштований, але на момент його реєстрації працівники центру зайнятості не знали цього факту, а тому відповідач незаконним шляхом отримав   грошове забезпечення в розмірі 5272 грн.01 коп., яке суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Тростянецького районного центру зайнятості.

     При постановленні рішення суд у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України вирішує питання про стягнення судових витрат.  

     Відповідно до п.34 ст.4 Декрету КабМіну України «Про державне мито» Фонд соціального страхування України на випадок безробіття віднесено до пільгової категорії платників, тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 52 грн. 72 коп. в доход держави. Окрім цього, суд вважає за необхідне стягнути в повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

     На підстав викладеного та керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215 ЦПК України,    Законами України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», суд-

                          В И Р І Ш И В :

    Позов Тростянецького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення отриманого незаконним шляхом задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тростянецького районного центру зайнятості суму виплаченого забезпечення в розмірі 5272 (п’ять тисяч двісті сімдесят дві) грн.01 коп. та судові витрати, пов’язані зі сплатою витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи 30 (тридцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 52 (п’ятдесят дві)  грн. 72 коп. судового збору.                      

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

       Суддя                                              підпис

ВІРНО:

Суддя Тростянецького райсуду                            Жаворонок В.П.