ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
03 червня 2010 року справа № 5020-2/156-1/113-10/085
Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства „РАЙАГРОХИМ”
(99002, м.Севастополь, Мекензієви гори, вул. Енергетиків,30)
до Публічного акціонерного товариства „Банк „Морський”
(99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А)
громадянина ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу Северіної Аліни Дмитрівни
(АДРЕСА_2),
про визнання недійсним іпотечного договору
за участю представників:
позивача –Вознюк С.В., довіреність б/н від 04.03.2009;
Публічного акціонерного товариства „Банк „Морський” – Онущак Н.С., довіреність №2462/09 від 29.08.2008;
ОСОБА_1 –ОСОБА_5, довіреність №684 від 20.05.2009;
третьої особи –не з’явився.
У лютому 2009 року відкрите акціонерне товариство „РАЙАГРОХИМ” (далі –Позивач, ВАТ “Райагрохим”) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до відкритого акціонерного товариства „Банк „Морський” (далі –Відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1.), про визнання недійсним іпотечного договору від 02.08.2007 та договору від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.03.2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2009, позовні вимоги товариства задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір б/н від 02.08.07 та договір від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007, укладені між ВАТ “Райагрохим”, банком та ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
За наслідками перегляду справи в касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 23.03.2009 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 22.10.2009 справа прийнята до розгляду суддею Юріною О.М.
26.10.2009 Позивач надав заяву за вих.№26/10-05 про “уточнення позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору від 02.08.2007 та договору від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007, укладених між ВАТ “Райагрохим”, ВАТ “Банк”Морський” та громадянином ОСОБА_1.”/а.с. 121-123 т.2/, доповнивши позов новими підставами.
Позивач, виправивши назву цієї заяви на: “про зміну підстав позову”, надав 27.10.2009 заяву від 26.10.2009 ідентичного змісту /а.с.138-140 т.2/.
Ухвалою від 20.11.2009 /а.с.15-16 т.3/ на підставі частини першої статті 24 Господарського процесуального кодексу України громадянин ОСОБА_1 залучений до участі у справі в якості іншого відповідача, оскільки судом встановлено, що він є стороною (позичальником) по оспорюваному правочину –іпотечному договору від 02.08.2007 зі змінами та доповненнями, внесеними договором від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007.
Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Ухвалою суду від 30.11.2009 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі господарського суду міста Севастополя №5020-5/355 за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства “Райагрохим” про визнання недійсними пунктів 8.11.5, 8.11.8 статуту товариства /а.с.28-29 т.3/.
Ухвалою від 05.05.2010 провадження у справі поновлено, оскільки судове рішення у справі господарського суду міста Севастополя №5020-5/355 набрало законної сили.
Ухвалою суду від 18.05.2010 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу Северіну Аліну Дмитрівну.
01.04.2010 Позивач надав заяву про зміну підстав позову /а.с.32-36 т.3/, проте, ця заява додатково містить нові позовні вимоги:
- «зобов’язати приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу Северіну А.Д. внести в Єдиний реєстр іпотек запису про визнання недійсним іпотечного договору б/н від 02.08.07 та договору від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007, укладеного між ВАТ «Райагрохим», ВАТ «Банк «Морський»та ОСОБА_1»;
- «зобов’язати приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу Северіну А.Д. зняти заборону на відчуження нерухомого майна –19/25 часток виробничо-складського комплексу будівель, будов та споруд, розташованих по вул. Енергетиків, 30 в м. Севастополі, що є предметом іпотечного договору б/н від 02.08.07 та договору від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007, укладеного між ВАТ «Райагрохим», ВАТ «Банк «Морський»та ОСОБА_1, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна».
Проте, в цій частині заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки викладені позовні вимоги зверненні до приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу Северіної А.Д., що не відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України щодо складу учасників, правовідносини, з яких виник спір, не мають господарський характер, а Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Відповідача 1, оформленого протоколом №31 від 12.10.2007, найменування останнього змінено на: «Публічне акціонерне товариство „Банк „Морський”», державну реєстрацію змін до статуту Відповідача 1 проведено 19.10.2009 /а.с.97-98 т.3/, замінено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (свідоцтво серії А01 №274562 /а.с.95 т.3/).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню через непідвідомчість спору господарському суду, виходячи з наступного.
Підвідомчість –це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:
- утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень;
- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації;
- захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права;
- з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.
Предметом позову у цій справі є визнання недійсним іпотечного договору від 02.08.2007 та договору від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007, укладених між ВАТ “Райагрохим”, ВАТ “Банк”Морський” та громадянином ОСОБА_1, які визначені цими договорами як сторони /а.с. 31-37 т.1/.
Зазначений правочин є правочином щодо забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №2300707-КФ від 02.08.2007, укладеним між ВАТ “Банк”Морський” та громадянином ОСОБА_1 (основного зобов’язання) /а.с. 27-30 т.1/.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору №2300707-КФ від 02.08.2007 Банк надав Позичальнику –громадянину ОСОБА_1 –кредит в формі відновлюваної кредитної лінії на споживчі потреби. Про це зазначає і Позивач у заяві про зміну підстав позову /а.с.32-36 т.3/.
Судом встановлено, що між сторонами кредитного договору №2300707-КФ від 02.08.2007 виник спір щодо виконання цього договору громадянином ОСОБА_1, який переданий на вирішення у Ленінський районний суд міста Севастополя –справа №2-2512/10 (копія ухвали про відкриття провадження у справі від 11.02.2010) /а.с. 99 т.3/.
З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати господарським спір про визнання недійсним іпотечного договору від 02.08.2007 та договору від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007, укладених між ВАТ “Райагрохим”, ВАТ “Банк”Морський” та громадянином ОСОБА_1, оскільки суб’єктний склад не відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, не мають господарський характер.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен припинити провадження у справі, якщо ним буде встановлено, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, про що виносить відповідну ухвалу.
Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України через непідвідомчість справи господарському суду.
З огляду на зазначене, клопотання, заявлені представниками сторін у судовому засіданні 18.05.2010, 01.06.2010 задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню Позивачеві у випадку припинення провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” передбачено, що повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
На підставі викладеного, керуючись статтею 47, пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 "Про державне мито", Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, суд
ухвалив:
1. Провадження у справі №5020-2/156-1/113-10/085 за позовом відкритого акціонерного товариства „РАЙАГРОХИМ” до публічного акціонерного товариства „Банк „Морський”, громадянина ОСОБА_1, про визнання недійсними іпотечного договору від 02.08.2007 та договору від 30.09.2008 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02.08.2007 припинити.
2. Повернути з Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31113095700007 в ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу: 22090200) відкритому акціонерному товариству „РАЙАГРОХИМ” (99002, м.Севастополь, Мекензієви гори, вул. Енергетиків,30, ідентифікаційний код 05489744, р/р 26007010000717 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849) державне мито у розмірі 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.), сплачене за квитанцією №193.87.5 від 11.02.2009, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
3. Повернути з Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район м. Севастополя, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31216259700007 в ДУ ДКУ у м. Севастополь, МФО 824509, код платежу 22050000) відкритому акціонерному товариству „РАЙАГРОХИМ” (99002, м.Севастополь, Мекензієви гори, вул. Енергетиків,30, ідентифікаційний код 05489744, р/р 26007010000717 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.), сплачене за квитанцією №193.87.2 від 11.02.2009, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Суддя О.М. Юріна