Справа №2-1402/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 липня 2010 року                                                                                                                    м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого  -    судді             Яніна  І.А.,

при секретарях                         Храмовій Г.Г., Поліщук Н.В.,

за участю представника позивача      ОСОБА_1,

представника відповідача      ОСОБА_2,

відповідача                              ОСОБА_3,

представника Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК  - Халікової К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи – Бахчисарайська районна державна адміністрація АРК, Бахчисарайський районний відділ земельних ресурсів про визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 17 серпня 2009 року звернувся до суду із позовними вимогами до відповідачів про визнання права власності на земельні ділянки за підставами, викладеними ним у позовній заяві. Вимоги мотивовані тим, що йому на підставі розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК від 5 квітня 2006 року за №260\1-р був виданий державний акт про право власності на земельні ділянки загальною площею 14,3434 га, що розташовані на території Голубинської сільської ради Бахчисарайської району АРК з цільовим призначенням – для особистого селянського господарства. 5 серпня 2006 року між ним та відповідачами був укладений договір купівлі-продажу земельних ділянок відповідно до яких право власності на відповідні ділянки перейшло до відповідачів. Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року за відповідачами було визнано право власності на земельні ділянки. Зазначене рішення суду було виконане, державний акт позивача був зданий до державного управління по земельних ресурсах Бахчисарайського району, взамін – відповідачі отримали державні акти на свої земельні ділянки. 10 червня 2009 року рішенням Апеляційного суду АРК рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року було скасоване, у позові  про визнання права власності ОСОБА_6, ОСОБА_3 було відмовлено. Таким чином, позивач залишився власником земельних ділянок, проте відповідачі не визнають його право власності, у зв’язку із чим, посилаючись на ст.15,16,392 ЦК України, він змушений звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, дав аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали.

Представник Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК Халікова К.В. у судовому засіданні позовні вимоги також не визнала та пояснила, що позивачем спосіб захисту своїх прав вибраний невірно.

Представник Бахчисарайського районного відділу земельних ресурсів до суду не з’явився, про час та місце судового засідання третя особа сповіщалася належним чином, будь-яких заперечень щодо позовних вимог до суду не направлено.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши сторони судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.

Судом встановлено, що рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права власності були задоволені, при цьому визнаний дійсним договір купівлі-продажу, укладений 5 серпня 2006 року між покупцями ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_5, земельних ділянок, розташованих на території Голубинської сільської ради Бахчисарайської району АРК, що належали ОСОБА_5 на підставі державного акту ЯГ №093723 від 30 травня 2006 року на право власності на землю. За ОСОБА_6 визнано право власності на земельні ділянки загальною площею 5,9696 га: №1 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0057; №2 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0058; №3 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0056; №4 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0054; №5 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0053; №6 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0055. За ОСОБА_3 визнано право власності на земельні ділянки загальною площею 8,3738 га: №7 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0051; №8 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0052; №9 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0050; №10 – кадастровий номер 0120481900-11-001-0049 (а.с.11-12).

На підставі рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки від 23 листопада 2006 року (а.с.15-24).

Рішенням апеляційного суду АРК від 10 червня 2009 року рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року було скасоване. ОСОБА_3, ОСОБА_6 у позові до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права власності було відмовлено (а.с.13-14).

Таким чином, суд вважає, що у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 право власності на спірні земельні ділянки не виникло, оскільки договір купівлі-продажу земельних ділянок від 5 серпня 2006 року є неукладеним, при цьому і сам позивач у позовній заяві визнає, що він залишився власником земельних ділянок.

Суд враховує, що видані на підставі рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року (у червні 2009 року було скасоване) державні акти на право власності на земельні ділянки від 23 листопада 2006 року на час звернення до суду не анульовані, недійсними не визнані і позивачем не оскаржені. З відповідними заявами щодо видачі йому правовстановлюючого документу на земельні ділянки позивач звернувся до Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК та Бахчисарайського районного відділу земельних ресурсів лише 18 червня 2010 року під час судового розгляду, доказів про відмову видати державні(ий) акт(и) на земельні ділянки суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов’язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв’язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб.

Суд бере до уваги, що у разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.1212-1215 ЦК України). Проте позивачем таких вимог не заявлено.

За таких обставин, суд вважає, що вибраний позивачем спосіб захисту своїх прав суперечить вимогам ст.15 ЦК України.

Таким чином, виходячи із принципу змагальності, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки, відмовити.

Р ішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК протягом десяті днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: