№ 4 с – 2/ 10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі : головуючого
судді Ящук Т.І.
при секретарі Жиленко Ю.Г.
з участю представника позивача Бальчоса П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Подільського відділення № 5393 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_4 - про звільнення заставленого майна з-під арешту , -
встановив :
Позивач ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Подільського відділення № 5393 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Відділу державної виконавчої служби Дарницького РУЮ в м. Києві, третя особа – ОСОБА_4 , та просить визнати за позивачем право власності на автомобіль «Шевроле Авео», 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1, звільнити вказаний автомобіль з під-арешту та зобов’язати ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві зняти заборону на відчуження автомобіля та скасувати арешт, посилаючись на наступні обставини.
25.10.2005 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Подільського відділення м. Києва та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, предметом якого є кредит на суму 11313 доларів США, що були надані на купівлю транспортного засобу. В забезпечення належного виконання зобов’язання 20.10.2005 року між сторонами було укладено договір застави № 277, предметом якого є автомобіль марки «Шевроле Авео», 2005 року випуску, що був придбаний за наданий відповідачу ОСОБА_2 кредит. З січня 2009 року відповідач ОСОБА_2 став суттєво порушувати умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 2274 долари США.
Оскільки договором застави позивачу як заставодержателю надано право достроково звернути стягнення на транспортний засіб та реалізувати його в позасудовому порядку, банком було прийнято рішення щодо прийняття на зберігання транспортного засобу з подальшою його реалізацією, про що складено відповідний акт. При зверненні до ДАІ для зняття автомобіля з обліку позивачу стало відомо, що на предмет застави накладено арешт постановою державного виконавця від 04.09.2007 року, копія якої була отримана позивачем лише у липні 2009 року. Про ДТП, внаслідок якої ОСОБА_2 було завдано шкоди ОСОБА_4, і на виконання рішення Солом’янського районного суду м. Києва про стягнення суми завданої шкоди було накладено арешт на вищевказаний автомобіль, - позивачу нічого відомо не було.
На даний період часу автомобіль перебуває в незадовільному стані , приблизною вартістю 4000 доларів США , і не може забезпечувати суму заборгованості відповідача , яка становить 5082 доларів США.
Договором застави, кредитним договором та Законами України «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що заставодержатель має вищий пріоритет перед іншими кредиторами і йому належить право першочергового звернення на предмет застави. Однак державний виконавець повідомив позивача, що відсутні правові підстави скасування ним накладеного на автомобіль арешту
Враховуючи вимоги ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і звільнення майна з-під арешту, позивач просить визнати за ним право власності на автомобіль марки «Шевроле Авео», 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1, звільнивши вказаний транспортний засіб з-під арешту.
В судовому засіданні представник позивача Бальчос П.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Зазначив, що понесені позивачем судові витрати він просить не стягувати з відповідачів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Представник відповідача Відділу державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві та третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заперечень на позов не подали, заяв чи клопотань від них не надходило. Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та третьої особи.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
20.10.2005 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 134, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 11313 доларів США для купівлі транспортного засобу строком на 60 місяців , за користування кредитом встановлена плата в розмірі 12 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між сторонами було укладено договір застави № 277 від 20.10.2005 року , відповідно до якого ОСОБА_2 передав у заставу ВАТ «Державний ощадний банк України» транспортний засіб – легковий автомобіль «Шевролет Авео», 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який є власністю ОСОБА_2 та належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КХС НОМЕР_2, що виданий МРЕВ-8 м. Києва 18.10.2005 року. ( а.с. 6-8).
В силу договору застави заставодержатель має право в разі невиконання заставодавцем забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості предмета застави переважно перед іншими кредиторами.
Як вбачається з довідки філії Подільського відділення № 5393, заборгованість ОСОБА_2 по кредиту станом на 01.08.2009 року складала : прострочені платежі по кредиту за період з листопада 2008 року по липень 2009 року – на суму 1701 долар, прострочені проценти – 403 долари, пеня на прострочені платежі – 170,32 доларів США ; залишок по кредиту складав – 2808 доларів, загальна заборгованість - 5082 ,32 доларів США.
Відповідно до п.3.1.4 договору застави , у випадку невиконання заставодавцем основного зобов’язання заставодержатель має право звернути стягнення на транспортний засіб, реалізувати його відповідно до умов цього договору та за рахунок вирученої від реалізації транспортного засобу суми переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначаються на момент фактичного задоволення , включаючи сплату процентів, основної суми боргу, неустойки, та інших витрат, понесених заставодержателем.
Згідно з п. 3.1.5 договору застави, заставодержатель має право достроково звернути стягнення на транспортний засіб та реалізувати його у відповідності з умовами цього договору та законодавством України, незалежно від настання строку повного виконання основного зобов’язання, у випадках несвоєчасного погашення заставодавцем чергових платежів та/або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом згідно умов кредитного договору в разі порушення заставодавцем відповідних умов зберігання та експлуатації транспортного засобу та в інших випадках, передбачених цим договором.
Пунктом 3.1.6 договору застави передбачено, що банк має право при зверненні стягнення на транспортний засіб на свій розсуд обирати спосіб задоволення своїх вимог, порядок звернення стягнення на транспортний засіб та спосіб позасудового порядку звернення стягнення на транспортний засіб.
14.07.2009 року між представниками позивача та відповідачем, відповідно до п.п.3.1.5, 3.1.6, 6.6. договору застави від 20.10.2005 року, якими передбачено передачу транспортного засобу у володіння установи банку на умовах відповідального зберігання, у зв’язку з наявною простроченою заборгованістю, було складено акт про передачу заставленого транспортного засобу установі банку на зберігання ( а.с. 13-14).
Як пояснив представник позивача, вказаний автомобіль «Шевролет Авео» , 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1, переданий на зберігання банку з метою подальшої реалізації автомобіля для погашення заборгованості відповідача ОСОБА_2 за договором кредиту.
Як вбачається з акту перевірки за наявністю та станом транспортного засобу як предмета застави від 01.07.2009 , автомобіль «Шевролет Авео» , д.н. НОМЕР_1 має ряд пошкоджень і не забезпечує виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, оскільки приблизна вартість автомобіля складає 4000 доларів США ( а.с. 15).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України , в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 589 ЦК України передбачено , що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 16 Закону України «Про заставу» визначено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави.
Статтею 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяжувач рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувачів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше.
Відповідно до ст. 3 даного Закону , пріоритетом є переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно.
Як вбачається з копії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26.04.2006 року, даною ухвалою було залишено без змін рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 05.10.2005 року, яким задоволено частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП 19.01.2005 року. Вказаним рішенням суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто 18412 грн. 33 коп. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди, 900 грн. витрат на правову допомогу та 192 грн. 62 коп. судових витрат, а всього 21004 грн. 95 коп.
При виконанні зазначеного рішення державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві було з’ясовано про наявність у ОСОБА_2 на праві власності автомобіля «Шевролет Авео» , 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , у зв’язку з чим винесено постанову від 04.09.2007 року про арешт майна боржника та заборону його відчуження. При цьому, як вбачається зі змісту постанови № 749/8, державному виконавцю було відомо, що автомобіль придбаний в кредит ( а.с. 5).
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Враховуючи викладені вимоги законодавства та умови договору застави , відповідно до яких ВАТ «Державний ощадний банк України» , як заставодержатель, має право в разі невиконання ОСОБА_2 забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості предмета застави переважно перед іншими кредиторами, суд вважає , що ВАТ «Державний ощадний банк України» , має переважне право на одержання задоволення з вартості автомобіля «Шевролет Авео» , д.н. НОМЕР_1 . А оскільки вартість предмета застави в даному випадку не перевищує заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем , то підстав для накладення арешту на вказаний автомобіль ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві з метою подальшої реалізації та задоволення вимог стягувача ОСОБА_4 – не вбачається. Отже , позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в частині звільнення заставленого майна з-під арешту – є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки судом задовольняються позовні вимоги про звільнення автомобіля «Шевролет Авео»,д.н. НОМЕР_1 з-під арешту , то суд вважає зайвими вимоги позивача про зобов’язання ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві вчинити певні дії - зняти заборону на відчуження автомобіля, тому в їх задоволенні необхідно відмовити, адже право позивача поновлюється рішенням суду.
Позовні вимоги щодо визнання права власності на автомобіль марки «Шевролет Авео» , 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1 суд вважає безпідставними.
Умовами договору та Законом України «Про заставу» та главою 49 ЦК України передбачено право заставодержателя у разі порушення заставодавцем основного зобов’язання задовільнити забезпечені заставою вимоги за рахунок транспортного засобу шляхом звернення стягнення на нього та реалізації транспортного засобу. Перехід права власності на транспортний засіб до заставодержателя у разі порушення заставодавцем основного зобов’язання умовами договору не передбачений.
Статтею 591 ЦК України передбачено можливість передачі предмета застави у власність заставодержателя, якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, за згодою заставодавця за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», передбачено право обтяжувача після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов’язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому , відповідно до ч. 4 ст. 29 вказаного Закону України, у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов’язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред’являти боржнику інші вимоги у зв’язку з виконанням цього зобов’язання.
Як встановлено в судовому засіданні , позивач ВАТ «Державний ощадний банк України » прийняв вказаний автомобіль на зберігання з метою подальшої реалізації автомобіля для погашення заборгованості відповідача ОСОБА_2 за договором кредиту, яка становить 5082 ,32 долари США.
Враховуючи викладене , суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на автомобіль марки «Шевролет Авео» , 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1 – необхідно відмовити.
На підставі викладеного , ст. 572-576, 585, 589 , 591 ЦК України , ст. 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. 1, 16 Закону України «Про заставу» , ст. 3, 15, 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст. 10,11, 57, 60, 61, 209, 213, 215, 218 ЦПК України , суд,-
вирішив
Позов задовольнити частково.
Звільнити заставлене майно з-під арешту, накладеного Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві згідно з постановою № 749/8 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.09.2007 року, а саме – транспортний засіб - автомобіль марки «Шевролет Авео» , 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2, та є предметом застави ВАТ «Державний ощадний банк України» за договором № 277 від 20.10.2005 року.
В іншій частині позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : підпис