ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 19  » липня  2010 р.                                             Справа №Б-50/70-10

Колегія Харківського апеляційного господарського суду у складі:

     головуючий суддя –(доповідач) Пуль О.А., суддя Кравець Т.В.,  суддя Фоміна В.О.,

при секретарі –Сємєровій М.С.,

за участю представників:

кредитора -  СВК «Лиманський»- представник Іванюта О.Д. за довіреністю від 06.04.2010 р.(після перерви не з’явився) ;

боржника    –Болоховцева Є.О.. за довіреністю від 15.12. 2009 р.;

розпорядника майна  -  арбітражний керуючий Бідна О.і. (ліцензія серії АВ № 482003 від 10.07.2009 р.);

арбітражного керуючого  - Караченцев Ю.Л. (після перерви не з’явився );

за участі прокурора –Супрун О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційні скарги арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича, м. Харків,      (вх.1412Х/2-6), Державного підприємства «Харківський  завод шампанських вин», м. Харків, (вх.1413Х/2-6),  арбітражного керуючого Таможанського Олексія Валерійовича, м. Харків, (вх.1414Х/2-6)   на ухвалу господарського суду Харківської області від  26.04.2010 р. по справі № Б-50/70-10;  

за заявою кредитора (ініціюючий кредитор) -  Сільськогосподарського виробничого кооперативу  «Лиманський», с. Куцу руб Очаківського району Миколаївської області,

до боржника – Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», м. Харків, код 30590422;

про  банкрутство; -

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2010р. за заявою ініціюючого кредитора порушено провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст. ст. 7, 8, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначено дату підготовчого засідання на 26.04.2010р.,  зобов’язано боржника надати суду відомості про склад майна, кредиторської та дебіторської заборгованості, про наявність коштів тощо; зобов’язано  Державний департамент з питань банкрутства надати суду кандидатуру арбітражного керуючого, погоджену з Міністерством аграрної політики України для призначення розпорядника майна; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2010р. (суддя Усатий В.О.) за результатами підготовчого засідання відмовлено боржнику у задоволенні клопотання про припинення провадження по даній справі; зобов’язано ініціюючого кредитора опублікувати в офіційному друкованому органі України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; встановлено розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника у сумі 3980437,72 грн; введено процедуру розпорядження майном  боржника та призначено розпорядником майна –арбітражного керуючого Бідну Оксану Іванівну; відмовлено арбітражним керуючим Караченцеву Ю.Л., Таможанському О.В., Бережному О.І. та Чернишенко О.П. у задоволенні заяви на участь у даній справі; зобов’язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути у встановленому законом порядку вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів; надати у попереднє засідання аналіз фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника; разом з керівником боржника провести інвентаризацію всіх активів боржника; призначено дати попереднього засідання, проведення перших зборів кредиторів, а також засідання, на якому  буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, чи припинено провадження у справі про банкрутство; а також письмово повідомити усіх кредиторів про час і місце проведення попереднього засідання суду (а.с.а.с.44-47 т. 2).

Арбітражний керуючий Караченцев Ю.Л., не погоджуючись з ухвалою суду від 26.04.2010 р., звернувся з апеляційною скаргою, вважає ухвалу господарського суду Харківської області такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, і просить її скасувати у частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бідну О.І. В обґрунтування апелянт посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі суд, відмовляючи йому, не зазначив мотивів, з яких призначив певну кандидатуру та відхилив його кандидатуру, а також посилається на те, що господарський суд не залучив до участі у справі державний орган з питань банкрутства, а саме, Управління з питань банкрутства в Харківської області.

Арбітражний керуючий Таможанський О.В., також, не погоджуючись з ухвалою суду від 26.04.2010 р., звернувся з апеляційною скаргою, вважає ухвалу господарського суду Харківської області такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, і просить її скасувати її у частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бідну О.І. В обґрунтування апелянт посилається на такі ж саме обставини, що і апелянт Караченцев Ю.Л.

          Боржник не погодився з ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2010 р., також звернувся з апеляційною скаргою, вважає винесену судом ухвалу такою, що суперечить діючому законодавству та підлягає скасуванню. В обґрунтування посилається на те, що ним подавалася заява про припинення провадження у справі про банкрутство боржника у зв’язку з тим, що у провадженні господарського суду знаходиться інша справа (№ Б-39/40-10) відносно цього ж боржника; що призначення розпорядника майна здійснено з порушенням норм діючого законодавства, і тому  просить скасувати оскаржувану ухвалу, а провадження у справі припинити. У доповненнях до апеляційної скарги посилається на те, що на рішення господарського суду Херсонської області від 01.12.2009 р. № 14/219-09, яким підтверджуються вимоги ініціюючого кредитора, подана касаційна скарга, тому не вважає вимоги кредитора безспірними; окрім того, на думку боржника, суд безпідставно зобов’язав розпорядника майна та боржника провести інвентаризацію активів боржника, оскільки таки дії суду не узгоджуються з нормами діючого законодавства.

          Кредитор надав відзив на апеляційну скаргу боржника та арбітражних керуючих, проти апеляційних скарг заперечує, посилається на те, що його вимоги є безспірними, оскільки підтверджуються чинним на цей час рішенням  та  наказом суду; провадження у справі    № Б39/40-10 припинено ухвалою від 12.05.2010 р., а кандидатуру арбітражного керуючого у встановленому порядку погоджено Державним департаментом з питань банкрутства; просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу –без змін.

Розпорядник майна –арбітражний керуючий Бідна О.І. надала відзиви на апеляційні скарги, у           яких заперечує проти доводів апеляційних скарг, ухвалу вважає такою, що відповідає вимогам законодавства. При цьому, пояснює, що має ліцензію арбітражного керуючого, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю, а також має  відповідний досвід щодо діяльності державних підприємств; її кандидатуру узгоджено у встановленому порядку за зверненням ініціюючого кредитора.

Окрім того, розпорядник майна звернувся під час апеляційного провадження до апеляційного суду з клопотанням, у якому викладено вимоги щодо прийняття судом заходів щодо виконання директором боржника вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та виконання ухвали господарського суду Харківської області від 26.04.2010 року по справі    № Б-50/70-10, посилаючись на те, що керівником здійснюються перешкоди у виконанні розпорядником покладених на нього законом та ухвалою суду повноважень.

Колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах встановлених Господарським процесуальним кодексом України повноважень; скарга на дії керівника не була предметом судового розгляду у суді першої інстанції, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає можливість оскарження дій або бездіяльності керівника боржника і вжиття відповідних заходів, зокрема, покладення  тимчасово обов’язків керівника на розпорядника майна у порядку ст.ст. 12, 13  цього Закону.

05.07.2010 р. заступник прокурора Харківської області повідомив апеляційний суд про вступ у справу прокурора.

Апелянт - арбітражний керуючий Таможанський О.В. не скористався своїми процесуальними правами, у судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

14.07.2010 р. до початку судового засідання прокурор заявив клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи для прийняття участі прокурора у справі з метою захисту інтересів держави, у зв’язку з чим було судовою колегією оголошено перерву у судовому засіданні до 15.30 год. 14.07.2010 р.

Прокурор підтримує апеляційну скаргу боржника.

Після перерви,  колегія суддів, за наслідком розгляду апеляційних скарг оголосила  у судовому засіданні перерву для виготовлення повного тексту постанови до 19.07.2010 р. 15.40 год.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  встановила наступне.

          При винесенні оскаржуваної ухвали за результатами розгляду заяви ініціюючого кредитора до боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні  26.04.2010 р. суд першої інстанції виходив з того, що боржник –ДП «Харківський завод шампанських вин»має заборгованість перед кредитором –СВК «Лиманський»у розмірі 3980437,72 грн, яка підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 14/219-09 від 01.12.2009 р.; на виконання цього рішення був виданий наказ, який направлений стягувачем до відділу державної виконавчої служби Дніпровського  районного управління юстиції у м. Херсоні, та     12.01.2010 р. відкрито виконавче провадження (постанова від   12.01.2010 р.); тобто господарський суд дійшов висновку пр. те, що сума вимог кредитора складає більше трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат, вимоги кредитора є безспірними, а  боржник неспроможний виконати свої зобов’язання перед кредитором  протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

У відповідності до статті 1 Закону  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту - Закон) неплатоспроможність –це неспроможність суб’єкта  підприємницької діяльності виконати після настання  встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; боржник –це суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені) тощо.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються рішення суду, виконавчі документи та інші розрахункові документи, за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

          Отже, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає доводи кредитора та боржника та з’ясовує наявність таких обставин як наявність грошових зобов’язань перед кредитором, строк виконання  цих зобов’язань, безспірність вимог кредитора.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог.

          Матеріалами справи підтверджується заборгованість боржника перед кредитором у сумі 3980437,72 грн на підставі рішення господарського суду Херсонської області по справі № 14/219-09 від 01.12.2009 р. та наказу від 23.12.2009 р., який знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2010 р.(а.с.а.с. 225-243т.1).

          І цього факту не спростовано апелянтами під час апеляційного провадження. На  думку колегії суддів, оскарження , зокрема, надіслання касаційної скарги до Вищого господарського суду України, яка у свою чергу повернута боржникові 21.05.2010 р. (а.с. 20 т.3), боржником рішення господарського суду Херсонської області по справі № 14/219-09 від 01.12.2009 р., яке, і відкрито провадження по примусовому стягненню заборгованості з боржника, не може бути  узято до уваги та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду від 26.04.2010 р.

У відповідності до частини 1 статті 11 Закону  суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства  ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в який вказується  про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено  цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Частиною 2 статті 2 Закону  визначено, що державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках,  передбачених цим Законом.

Порядок узгодження кандидатур арбітражних керуючих регулюється встановленими Порядком подання пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих, затвердженим Наказом Міністерства економіки України від 25.04.2001р. за № 87 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2001 р. за № 416/5607).

Матеріалами справи підтверджується факти надіслання 15.04.2010р. ухвали господарського суду про порушення справи про банкрутство від 15.04.2010 року державному органу з питань банкрутства (а.с.2 т. 1), якою зобов’язано  Державний департамент з питань банкрутства надати суду кандидатуру арбітражного керуючого, погоджену з Міністерством аграрної політики України для призначення розпорядника майна боржника.

У відповідності до ст. 13 Закону в ухвалі господарського суду про порушення провадження  у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майно боржника, призначається розпорядник майна у порядку, встановленому Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, який є суб’єктом підприємницької діяльності, який відповідає встановленим цією статтею  Закону певним кваліфікаційним вимогам та який має ліцензію арбітражного керуючого, при цьому, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів.

Кредитори мають право запропонувати  кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає встановленим Закону вимогам.

Частиною 3 ст. 3-1 Закону встановлено обставини, при наявності яких виключається можливість призначення арбітражного керуючого.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду  заяву.

Аналіз зазначених норм Закону дає можливість зробити такий висновок, що за результатами підготовчого засідання господарський суд, запроваджуючи стадію розпорядження майном у відношенні боржника, самостійно на свій розсуд призначає арбітражного керуючого, який відповідає встановленим законом вимогам і який надав до суду заяву про його призначення, хоча кредитор не позбавлений право запропонувати суду кандидатуру розпорядника майна.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитор подав  клопотання господарському суду про призначення розпорядником майна  арбітражного керуючого Бідну О.І., яка має ліцензію арбітражного керуючого і яка надала суду відповідну заяву (а.с.а.с. 21 - 23 т.2). Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що її кандидатура була узгоджена Державним департаментом з питань банкрутства, про що свідчить лист від 22.04.2010 р. № 216-30-20/1484 (а.с. 37 т.2).

Окрім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції та під час перегляду справи у апеляційному суді, учасниками процесу та апелянтами не надано доказів, які б встановлювали факт неможливості арбітражним керуючим Бідної О.І. виконувати функції розпорядника майна боржника.

За такими підставами, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг відносно незаконного призначення розпорядника майна необґрунтовані.

Посилання апелянтів на те, що, відмовляючи їм у прийнятті участі у справі про банкрутство, суд не зазначив мотивів, з яких призначив певну кандидатуру та відхилив інші кандидатури, колегія суддів  вважає їх такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали в частині призначення  розпорядника майна, оскільки жодним з  арбітражних керуючих, які звернулися до суду із заявами про призначення їх розпорядниками майна, не надано доказів узгодження їх кандидатур у встановленому чинним законодавством порядку державним органом з питань банкрутства, що виключає можливість призначення їх кандидатур розпорядниками майна боржника, який є державним підприємством.

Доводи апелянтів щодо незалучення до участі у справи Управління з питань банкрутства в Харківської області спростовується матеріалами справи, оскільки як вже зазначалося вище, ухвала про порушення провадження у справі направлена судом Державному департаменту з питань банкрутства, і це не суперечить вимогам ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо вимог апелянта – боржника відносно припинення провадження у справі про банкрутство № Б-50/70-10 на тій підставі, що в провадженні господарського суду Харківської області є порушена справа про банкрутство боржника –Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»за № Б-39/40-10, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, справу про банкрутство у відношенні боржника  № Б-39/40-10 порушено також 15.04.2010 р. за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВ»; підготовче засіданні призначено на 12.05.2010 р.; і в цьому судовому засіданні суд, встановивши ту обставину, що в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа                   № Б-50/70-10 про банкрутство за заявою кредитора –СВК «Лиманський», 26.04.2010р. проведено підготовче засідання, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна, прийняв рішення про припинення  провадження у справі № Б-39/40-10  на підставі п.3 ст.40 Закону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали за результатами підготовчого засідання від 26.04.2010 року та припинення провадження у справі         № Б-50/70-10.

З огляду на викладене, враховуючи, що кредитором доведено суду обставин наявності вимог кредиторів, безспірності вимог, строку виконання грошових зобов’язань, неплатоспроможності боржника,  господарський суд на законних підставах запровадив процедуру розпорядження майном боржника та призначив розпорядника майна за умов, встановлених ст. ст. 7, 11, 13 Закону, а також за загальними правилами, встановленими с6 Закону, тому колегія суддів дійшла висновку,  що  оскаржувана ухвала винесена господарським судом  при з’ясуванні усіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального  та процесуального права, у зв’язку з чим ухвалу господарського суду  Харківської області від 26.04..2010 р. по справі  № Б-50/70-10 підлягає залишенню без змін; доводи, викладені у апеляційних скаргах не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись  статтями   91, 99, 101, 102, п.1) статті 103, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду; -

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича  залишити без  задоволення.

Апеляційну скаргу боржника - Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу  арбітражного керуючого - Таможанського Олексія Валерійовича залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2010 р. по справі  № Б-50/70-10 залишити без змін.

Справу  № Б-50/70-10 направити до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

         Головуючий суддя                                                                    Пуль О.А.  

         Суддя                                                                                           Кравець Т.В.  

         Суддя                                                                                           Фоміна В. О.