№4-189/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    30 липня 2010 р.     Староміський районний суд м. Вінниці  

                                             в складі: судді Шидловського О.В.,

при секретарі Данилевич А.О.,

з участю прокурора Ратушняка Р.,

скаржника ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

слідчого Упорнікова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Вінницького району радника юстиції Сухореброго С.А. від 30.06.2010 р. про порушення кримінальної справи за ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про скасування постанови про порушення кримінальної справи за ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, винесену 30.10.2010 р. прокурором Вінницького району радником юстиції Сухоребрим С.А., винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього по даному факту в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України. Мотивує свої вимоги тим, оскаржувана ним постанова є незаконною і необґрунтованою, винесеною всупереч ст. 94 КПК України, такою, що підлягає скасуванню, оскільки кримінальна справа може бути порушена лише в тих випадках, якщо є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину, що підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин.

    В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його захисник підтримали скаргу у повному обсязі, послалися на обставини, викладені у скарзі, просили скасувати постанову прокурора Вінницького району радника юстиції Сухореброго С.А. від 30.06.2010 р. про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України.

    Вислухавши пояснення скаржника його представника, думку прокурора, суд вважає, що  скарга підлягає задоволенню.    

    При вирішенні питання щодо обґрунтованості та законності порушення кримінальної справи суд виходить з роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” від 04.0610.

    Відповідно до п.8. ППВСУ №6, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

    Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заяви  або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з полічним, явка з повинною,  повідомлення, опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

    Як вбачається з наданих до суду матеріалів, що стали підставою для порушення кримінальної справи приводом для її порушення стало безпосереднє виявлення старшим слідчим прокуратури Вінницького району Упорніковим О.О. складу злочину. Момент виявлення злочину відображено у рапорті слідчого, проте даний рапорт зареєстровано після порушення кримінальної справи, а саме 1 липня 2010 року. При цьому резолюція на рапорті суперечить змісту матеріалів — Упорніков О.О. з 30.06.10 не проводив перевірку, та не приймав рішення  щодо порушення справи.

    В матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи відсутні заява або повідомлення або дані про обставини за яких слідчим було виявлено даний злочин.

    Рапорт, на підставі якого 30 червня 2010 року прокурором району порушена кримінальна справа,  в книзі обліку заяв та повідомлень прокуратури Вінницького району не зареєстрований, що свідчить про відсутність належного приводу для порушення кримінальної справи, визначеного ст. 94 КПК України.

    Суд, при розгляді скарги перевіряє і законність джерел отримання данних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК України).

    Слідчим в рапорті вказано, що ним, в ході проведення перевірки законності притягнення громадян до адміністративної відповідальності виявлено злочин. З матеріалів не вбачається, в зв’язку з чим і коли слідчим, що виявив злочин проводилась перевірка. В зв’язку з чим перевірку законності притягнення громадян до адміністративної відповідальності проводив слідчий прокуратури. Слідчий, що згідно рапорту виявив злочин, перевірку не проводив, так як усі пояснення відбирались іншими працівниками, ним безпосередньо не опитана жодна особа, не вилучено жодний документ.

    Крім того, суду вважає, що одним з критеріїв оцінки законності джерел отримання даних є дотримання процесуальних строків. Відповідно до ст. 97 КПК України перевірки проводиться в строк до 10 діб, але всі пояснення, відібрані ще в березні 2010 року, тобто за 3 місяці до порушення кримінальної справи, що не відповідає вимогам ст. 97 КПК України України.

    Відповідно до положень ст. 94 КПК України підставами для порушення  кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

    Проте з постанови про порушення кримінальної справи не можливо зробити висновок, яким саме конституційним правам і свободам громадян та одночасно і інтересам держави заподіяно істотну шкоду.

    Так, в мотивувальній частині постанови суперечливо вказано, що дії ОСОБА_1 призвели до порушення прав ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які нібито незаконно притягнення до адміністративної відповідальності. В той же час, вказана ж постанова містить посилання на те, що внаслідок  вказаних дій ОСОБА_1 незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 203 КК України. В той же час, протоколи про притягнення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є чинними, а притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 не належить до компетенції ДІМ ОСОБА_1  

    В зв’язку з чим постанова про порушення кримінальної справи є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 95, 97, 98, ч.3 ст. 236 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003, постановою  Пленуму  Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 1 “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи”, суд

п о с т а н о в и в:

    Скаргу ОСОБА_1 задоволити.

    Скасувати постанову прокурора Вінницького району радника юстиції Сухореброго С.А. від 30.06.2010 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя