ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2010 р.Справа № 12/702/07-НР
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишевої Т.Я.
Мишкіної М.А.
Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №114 від 11.05.2010р. справу №12/702/07-НР передано від судді Лавренюк О.Т. судді Савицькому Я.Ф. та призначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя –Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Мишкіна М.А..
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.05.2010 р.
від позивачів: ОСОБА_2 – не з’явилися;
ОСОБА_3 – не з’явилися;
ОСОБА_4 – не з’явилися;
ОСОБА_5 – не з’явилися;
ОСОБА_6 – не з’явилися;
від відповідача: Кришнева В.М., за довіреністю №2327/юю5-117-05 від 28.09.2009р. ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 09 лютого 2010 року
по справі № 12/702/07-НР
за позовом 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
5. ОСОБА_6
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський глиноземний завод”
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 13.05.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В с т а н о в и в:
У жовтні 2006р. до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшли позовні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р..
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.12.2006р. по справі №2-2080/2006р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р..
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2007р. по справі №2-2080/2006р. рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.12.2006р. у справі №2-2080/2006р. залишено без змін, апеляційні скарги –без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007р. по справі №2-2080/2006 касаційну скаргу Руденко Мілентини Мар’янівни задоволено, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.12.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2007р. у справі за №2-2080/2006 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.05.2007р. по справі №12/702/07 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р..
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008р. по справі №12/702/07 рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2008р. у справі №12/702/07 залишено без змін, апеляційні скарги –без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009р. по справі №12/702/07 касаційні скарги залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008р. у справі за №12/702/07 –без змін.
Постановою Верховного Суду України від 01.09.2009р. касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені, постанову Вищого господарського суду України від 05.03.2009р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2008р. по справі №12/702/07 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.02.2010р. по справі №12/702/07-НР (суддя Т.М. Давченко) відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р., з посиланням на те, що: 1) матеріали справи свідчать про те, що положення чинного законодавства про порядок скликання загальних зборів акціонерів, у тому числі щодо внесення змін до порядку денного зборів, ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” було дотримано, отже, твердження позивачів про те, що відповідачем було порушено порядок повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів, не відповідають дійсності, в зв’язку з чим посилання на порушення ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” ст.ст. 10, 41 та 43 Закону України „Про господарські товариства” безпідставні; 2) відповідно до п. 7 Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 14.09.2000 №125, в редакції, чинній на день прийняття та проведення деномінації акцій, рішення про зміну номінальної вартості акцій без зміни розміру статутного фонду акціонерного товариства приймається загальними зборами акціонерів у порядку, визначеному ст.ст. 41 - 44 Закону України „Про господарські товариства”, що відповідає ч. 1 ст. 6 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, чинного на час прийняття оспорюваного рішення, згідно з якою рішення про випуск акцій приймається загальними зборами акціонерного товариства, будь-яких інших вимог, крім вимог визначених у ст.ст. 37, 41-42 Закону України „Про господарські товариства”, до рішень загальних зборів акціонерів про випуск акцій, що пов’язаний із зміною номінальної та кількості вартості акцій без зміни загального розміру статутного фонду акціонерного товариства, на час прийняття оспорюваного рішення законодавством встановлено не було; 3) з питання п’ятого порядку денного вказаних зборів „Про деномінацію акцій. Прийняття рішення про випуск акцій, пов’язаний із зміною кількості та номінальної вартості акцій” було прийнято рішення, у відповідності з яким проведено консолідацію 3026106880 раніше розміщених простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, шляхом їх обміну на 80 простих іменних акцій номінальною вартістю 9456584 грн. кожна без зміни загального розміру статутного фонду ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, цим же рішенням передбачено право акціонерів, які не мали достатньої кількості акцій номінальною вартістю 0,25 грн. для отримання цілої кількості акцій номінальною вартістю 9456584 грн., об’єднати належні їм акції для одержання акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” нової номінальної вартості, а також обов’язок товариства сплатити компенсацію акціонерам, у разі недостатності акцій, у розмірі 0,10 грн. за 1 акцію, за ухвалення рішення про деномінацію акцій товариства та пов’язаний з цим випуск акцій проголосували акціонери, які у сукупності володіли 99,96% голосів від загальної кількості голосів, зареєстрованих для участі у зборах, що свідчить про виконання зазначених вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про деномінацію акцій товариства 16.03.2004р., а отже, твердження позивачів про відсутність або перевищення повноважень загальними зборами акціонерів при прийнятті рішення про деномінацію акцій спростовані відповідачем наведеними нормами законодавства України; 4) не відповідає обставинам справи твердження позивачів про порушення відповідачем п. 10 Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду № 125, а саме про обмеження терміну обміну акцій, таке твердження позивачів базується лише на обставині перерахування відповідачем менш ніж через місяць визначеної ним компенсації за неконсолідовані акції на депозитний рахунок нотаріуса, оскільки позивачами фактично здійснена підміна понять, так, перерахування будь-яких грошових коштів на депозитний рахунок нотаріуса у будь-який термін є правом відповідача, як є і правом позивачів звернення з відповідними заявами для отримання грошової компенсації за акції, дії відповідача, який саме виконував оспорюване рішення загальних зборів, не можна співставляти безпосередньо з положеннями цього спірного рішення, при цьому з наявного в матеріалах справи протоколу № 8, яким оформлене рішення загальних зборів від 16.03.2004р., вбачається, що будь-які рішення з обмеження терміну обміну акцій загальними зборами акціонерів не приймались; 5) не відповідає обставинам справи і твердження позивачів про те, що оспорюваним рішенням загальних зборів акціонерів порушене право власності, оскільки рішення загальних зборів від 16.03.2004р. ніяким чином не позбавляло позивачів права власності, а зобов’язало здійснити певні дії для того, щоб залишитись акціонерами, а саме - вони були зобов’язані консолідуватись з іншими акціонерами для того, щоб отримати акцію (акції) нового випуску, при цьому оспорюване рішення зборів надало акціонерам можливість самостійно визначитись: консолідуватись чи отримати відповідну, встановлену загальними зборами, грошову компенсацію; 6) виходячи з норм, викладених у Положенні про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства, при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду, проведення деномінації акцій є неможливим без анулювання акцій попереднього випуску, таким чином, при випуску ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” акцій нової номінальної вартості Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було видано Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 24.03.2004р. № 149/1/04, яким також анульовано Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 01.04.2003р. № 140/1/03, за таких обставин, в порядку, передбаченому законодавством, що діяло на час прийняття оспорюваного рішення, в результаті реалізації прийнятого загальними зборами акціонерів від 16.03.2004р. рішення про деномінацію акцій, відбулося припинення права власності всіх акціонерів на акції попереднього випуску, а отже, посилання позивачів на порушення ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки цими нормами передбачена неможливість протиправного позбавлення чи обмеження права власності, тоді як деномінацію акцій товариства було здійснено цілком у межах закону за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості; 7) до того ж, при прийнятті спірного рішення загальними зборами було враховано, що ст. 5 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення, передбачалась можливість володіння акцією кількома особами: у разі коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником і можуть здійснювати свої права через одного або через спільного представника, таким чином, акція могла належати кільком особам на праві спільної сумісної власності, отже, твердження позивачів про протиправне порушення загальними зборами акціонерів від 16.03.2004р. права власності позивачів, з врахуванням саме корпоративних прав на участь у товаристві, є безпідставним; 8) відносно розміру компенсації власникам акцій, які не були консолідовані, слід зазначити, що на час прийняття оспорюваного рішення законодавство України не містило жодної норми, яка б визначала розмір грошових коштів, які мають бути сплачені на користь акціонерів внаслідок консолідації акцій, вимоги щодо викупу акцій за ціною, що визначається домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість акцій, внесено до Положення № 125 рішенням ДКЦПФР від 02.02.2005р., тобто після прийняття рішення загальними зборами акціонерів, стосовно обґрунтованості визначеного загальними зборами розміру компенсації судом встановлено, що чинним законодавством України порядок визначення ринкової вартості акцій не встановлено, разом з тим, ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, обов’язковим є проведення оцінки майна у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, виходячи з наведеної норми, для визначення розміру компенсації за акції відповідачем був врахований Звіт ТОВ „Експертно-оціночна фірма „Нотінгем-Хауз” про оцінку 2% пакету акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, згідно з висновками оцінки вартість 1 акції складала 0,09 грн., правомірність здійснення оцінки підтверджена рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2006р. та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.05.2006р., які були залишені без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області (як касаційною інстанцією) від 20.12.2007р., таким чином, деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” було здійснено цілком у межах закону за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості; 9) наведені позивачами доводи вже неодноразово перевірялись в інших судових справах, оскільки вони, як вбачається з наявних в матеріалах справи чинних судових актів, повністю співпадають з посиланнями, що наводились іншими позивачами при розгляді іншими судовими інстанціями позовів таких же позивачів саме про визнання недійсним рішення загальних зборів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р..
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулася ОСОБА_3 з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області по справі №12/702/07-НР від 09.02.2010р. про відмову у задоволенні її позовних вимог про скасування рішення загальних зборів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р., в частині щодо проведення деномінації шляхом консолідації акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, направити справу до господарського суду Миколаївської області на розгляд по суті її позовних вимог в іншому складі суду, мотивуючи це тим, що: 1) висновок суду щодо дотримання порядку консолідації акцій є необґрунтованим та таким, що суперечить ч. 1 ст. 4 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу”, оскільки кожна акція має власника і дотримання умов обміну акцій стосується конкретних власників акцій, а не просто сумарної кількості акцій, що становить статутний фонд акціонерного товариства; 2) судове рішення винесене з порушенням ст. 346 Цивільного кодексу України, оскільки не зазначено конкретної норми закону, якою передбачено припинення права власності шляхом прийняття відповідного рішення загальних зборів акціонерів; 3) також судове рішення винесено з порушенням ст. 27 Закону України „Про господарські товариства” та Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду; 4) крім того, господарським судом першої інстанції порушено ст. ст. 177, 316, 319, 321 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу”, оскільки акція – вид цінного паперу, її власник наділений правом власності, яке він здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб, а відповідач, не будучи власником акцій, сам оскаржуваним рішенням позбавив права власності власників права власності на акції шляхом виплати грошової компенсації.
12.04.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якому відповідач просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно прийнято з врахуванням вимог чинного законодавства та обставин справи, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Позивачі та їх представники не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні –в судові засідання не з’явилися, проте повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.04.2010р. та 21.04.2010р., які повернулися до Одеського апеляційного господарського суду з відміткою про вручення.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (позивачі) були акціонерами ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, зокрема, ОСОБА_2 належало 30000 простих іменних акцій товариства, ОСОБА_3 –13031 простих іменних акцій товариства, ОСОБА_4 –186064 простих іменних акцій товариства, ОСОБА_5 –20695 простих іменних акцій товариства, а ОСОБА_6 –13680 простих іменних акцій товариства. Номінальна вартість простої іменної акцій товариства становила 0,25 грн..
16.03.2004р. відбулись загальні збори акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, для участі в яких зареєструвалось 79 акціонерів та їх представників з загальним числом 2960598309 акцій, що складало 97,84% акцій від їх загальної кількості.
Наявність вказаної кількості голосів підтверджується Протоколом проведення контролю представниками Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, Підсумками реєстрації учасників загальних зборів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” та Відомостями реєстрації учасників загальних зборів.
Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту більш як 60% голосів.
Отже, збори товариства були правомочними, будь-яких доказів оскарження Протоколу проведення контролю представниками Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за реєстрацією акціонерів, Підсумків реєстрації учасників загальних зборів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” та Відомостей реєстрації учасників загальних зборів та визнання їх недійсними матеріали справи не містять.
Загальними зборами акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, які відбулися 16.03.2004р., були прийняті рішення, оформлені протоколом №8 від 16.03.2004р., по дев’яти питаннях, зокрема, по п’ятому питанню порядку денного прийнято рішення про деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” шляхом консолідації на наступних умовах: з метою мінімізації витрат по управлінню товариством, поліпшенню його управління 3026106880 раніше розміщених простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна підлягають конвертації (обміну) на 80 простих іменних акцій, номінальною вартістю - 9456584 грн. кожна, без зміни розміру статутного фонду; у разі, якщо окремі зареєстровані особи не володіють достатньою кількістю акцій вартістю 0,25грн. для отримання цілого пакету акцій номінальною вартістю 9456584 грн., вони мають об’єднати належні їм акції в загальну власність з метою отримання цілої кількості акцій номінальною вартістю 9456584 грн.; у разі, якщо у однієї особи недостатньо кількості акцій старої номінальної вартості для отримання цілого пакету акцій нової номінальної вартості під час проведення консолідації, ці акції перераховуються на особистий рахунок товариства, в такому випадку товариство сплачує грошову компенсацію акціонерам з розрахунку 0,10 грн. за одну акцію; виплата грошової компенсації проводиться товариством шляхом перерахування акціонерам грошових коштів безготівковим платежем по реквізитам належного акціонеру банківського рахунку, та вважається виконаним з моменту списання відповідних грошових коштів з розрахункового рахунку товариства; протягом 10 днів з моменту направлення повідомлення про порядок консолідації та порядку виплати грошової компенсації, акціонер має право направити товариству заяву на виплату грошової компенсації; у випадку неотримання у вказаний термін заяви акціонера на виплату компенсації чи невірно вказаних реквізитів банківського рахунку акціонера, товариство у відповідності до ст. 537 Цивільного кодексу України виконує свої зобов’язання по виплаті грошової компенсації шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса.
У зв’язку з прийняттям рішення про деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” вирішено внести зміни у ст.6.2. Статуту товариства та викласти ст. 6.2 в наступній редакції: „Статутний фонд товариства розподілений на 80 простих іменних акцій номінальною вартістю 9456584 грн. кожна.
Згідно з протоколом № 8 проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р. при прийнятті рішення з питання про деномінацію акцій до порядку денного враховувалось, що ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” було створено на підставі засновницького договору, укладеного між Організацією орендарів МГЗ та Фондом державного майна України 16.08.1997р., зареєстрованого рішенням Миколаївського міськвиконкому 08.08.1997р.; за весь період існування товариства (до дати проведення зборів) рішення про виплату дивідендів, сума яких на одну акцію складала 0,0019грн., було прийнято лише один раз -17.06.2000р..
За рішення про деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” проголосувало 99,96% голосів присутніх на зборах акціонерів, отже це рішення прийнято загальними зборами ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” з дотриманням вимог ст.ст.97, 98 Цивільного кодексу України .
У жовтні-листопаді 2006р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовами до ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р., ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03.11.2006р. позови об’єднані в одне провадження.
Під час розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги та просили скасувати рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р. в частині деномінації акцій шляхом їх консолідації та відновити реєстр акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” станом на 01.04.2004р, при цьому позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 16.03.2004р. на загальних зборах ВАТ „Миколаївський глиноземний завод ” прийнято рішення про проведення деномінації акцій товариства шляхом консолідації усіх раніше розміщених простих іменних акцій без зміни розміру статутного фонду товариства, внаслідок прийняття такого рішення позивачі були протиправно позбавлені права власності на належні їм акції, крім того, загальні збори проведені з порушенням порядку їх скликання, що тягне за собою визнання рішення недійсним.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції стосовно того, що ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” скликало та провело 16.03.2004р. загальні збори акціонерів товариства без порушень чинного на той момент законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України „Про господарські товариства” про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
Згідно з ч.5 ст. 159 Цивільного кодексу України порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.
Пунктом 10.2.10 Статуту ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” передбачено, що про проведення загальних зборів акціонери повідомляються персонально рекомендованим листом, телефаксом або кур’єром. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації.
Згідно з відомостями на розсилку повідомлень про скликання чергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” 16.03.2004р. персональні повідомлення були направлені всім акціонерам 30.01.2004р. (що вбачається зі штемпеля відділення поштового зв’язку на відомостях про розсилку повідомлень), тобто з дотриманням встановленого Статутом строку повідомлення.
Розсилку персональних повідомлень здійснювало ТОВ „Ваш реєстратор” у відповідності з додатковою угодою №14 від 25.01.2004р. до договору №108П/2000 доручення на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 17.06.2000р..
Повідомлення про скликання загальних зборів було опубліковано в газеті „Южная правда” від 29.01.2004р. і в офіційному друкованому органі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку –газеті „Вісник. Цінні папери” від 28.01.2004р. та містили інформацію про дату, час та місце проведення загальних зборів та про порядок ознайомлення з документами, пов’язаними з порядком денним зборів.
За ч. 2 ст.43 Закону України „Про господарські товариства” будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.
Аналогічне положення міститься у Статуті ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” (п.10.2.11.).
Враховуючи пропозицію акціонера про внесення змін до порядку денного зборів було вирішено доповнити порядок денний, зокрема, питанням про деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”; прийняття рішення про випуск акцій, пов’язаного зі зміною кількості та номінальної вартості акцій. Прийняття вказаного рішення підтверджується витягом з протоколу № 5/2004 засідання Правління ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 26.02.2004р..
Інформація про внесення змін до порядку денного загальних зборів опублікована в газеті „Южная правда” від 28.02.2004р. і в газеті „Вісник. Цінні папери” від 03.03.2004р..
Отже, твердження позивачів про те, що ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” було порушено порядок повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів, не відповідають дійсності, у зв’язку з чим посилання на порушення ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” ст.ст. 10, 41 та 43 Закону України “Про господарські товариства” є безпідставними.
Правила діяльності, права та обов’язки учасників та засновників господарських товариств регулюються, крім Цивільного кодексу України, спеціальним законом –Законом України „Про господарські товариства”.
Так, ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.
Статтею 41 Закону України „Про господарські товариства” та п. 10.2.1 Статуту ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори.
Частиною 8 ст.41 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.
За ст.42 цього Закону рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства.
Як вбачається з протоколу №8 проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р., у зборах прийняли участь 79 акціонерів та їх представників з загальною кількістю 2960598309 акцій, що складає 97,84% статутного фонду товариства чи загальної кількості голосів акціонерів. По п’ятому питанню порядку денного „Про деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”. „Прийняття рішення про випуск акцій, пов’язаного зі зміною кількості та номінальної вартості акцій” проголосувало 2959305778 голосів, що складає 99,96% голосів акціонерів, присутніх на зборах.
За таких обставин, враховуючи той факт, що у загальних зборах ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” брали участь акціонери, що мають відповідно до ч. 8 ст.41 Закону України „Про господарські товариства” більш ніж 60% голосів, та приймаючи до уваги, що умовами проведення деномінації акцій вносяться відповідні зміни до Статуту Товариства (у п.6.2.), а кворум з більшістю голосів акціонерів забезпечений згідно зі ст. 42 цього Закону, загальні збори акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” є правомочними.
Стаття 41 Закону України „Про господарські товариства” також містить перелік питань, вирішення яких належить до компетенції загальних зборів, цією ж статтею встановлено, що статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.
Зокрема, п. 10.2.6 Статуту ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” визначено, що вищий орган товариства „може розглядати і інші питанняё що стосуються діяльності товариства”.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства зобов’язані виконувати рішення загальних зборів.
У відповідності зі ст. 42 Закону України „Про господарські товариства” рішення загальних зборів акціонерів щодо зміни статуту товариства приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Частиною 1 ст. 27 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі ст. 1 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” випуск цінних паперів –це зареєстрована в установленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, які можуть мати різні умови випуску, але надають однакові права.
У відповідності з ч. 1 ст. 22 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, ( в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення), емітент має право на випуск акцій з моменту реєстрації цього випуску Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Право приймати рішення про деномінацію акцій шляхом їх консолідації надано акціонерному товариству Положенням про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду, затвердженим рішенням ДКЦПФР № 125 від 14.09.2000 року (надалі –Положення № 125), яке є обов’язковим для учасників ринку цінних паперів.
Відповідно до п. 7 Положення № 125 рішення про зміну номінальної вартості акцій без зміни розміру статутного фонду акціонерного товариства приймається загальними зборами акціонерів у порядку, визначеному ст. ст. 41 - 44 Закону України „Про господарські товариства”, що відповідає ч. 1 ст. 6 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, чинного на час прийняття оспорюваного рішення, згідно з якою рішення про випуск акцій приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Статтею 37 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що статут акціонерного товариства, серед інших відомостей, повинен містити відомості про номінальну вартість акцій, що випускаються товариством.
Згідно з п. 8 р. 1 Положення № 125 (в редакції, чинній на день прийняття та проведення деномінації акцій), при випуску акцій нової номінальної вартості акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до співвідношення сумарної номінальної вартості акцій до нової номінальної вартості акції.
Пунктом 9 цього Положення передбачено, що при проведенні консолідації акцій повинно бути забезпечено виконання умов обміну акцій старої номінальної вартості на цілу кількість акцій нової номінальної вартості.
Отже, Положенням встановлено обов’язок акціонерного товариства забезпечити сумарний обмін акцій, випущених акціонерним товариством, а не щодо кожного акціонера окремо, що було повністю дотримано товариством при здійсненні обміну акцій.
Крім того, п. 13 Положення № 125 встановлено, що при реєстрації випуску акцій попередні свідоцтва про реєстрацію випуску акцій анулюються і реєструвальний орган видає свідоцтво про реєстрацію випуску акцій нової номінальної вартості.
Виходячи з наведених норм законодавства, проведення деномінації акцій є неможливим без анулювання акцій попереднього випуску.
З врахуванням вказаних норм законодавства, при випуску ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” акцій нової номінальної вартості Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було видано Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 24.03.2004р. № 149/1/04, яким також анульовано Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 01.04.2003р. № 140/1/03.
Таким чином, в порядку, передбаченому законодавством, що діяло на час прийняття оспорюваного рішення, в результаті реалізації прийнятого загальними зборами акціонерів від 16.03.2004р. рішення про деномінацію акцій відбулось припинення права власності всіх акціонерів на акції попереднього випуску.
Будь-яких інших вимог до рішень загальних зборів акціонерів про випуск акцій, що пов’язаний із зміною номінальної та кількості вартості акцій без зміни загального розміру статутного фонду акціонерного товариства, на час прийняття оспорюваного рішення законодавством встановлено не було.
З питання п’ятого порядку денного вказаних зборів „Про деномінацію акцій. Прийняття рішення про випуск акцій, пов’язаний із зміною кількості та номінальної вартості акцій” було прийнято рішення, у відповідності з яким проведено консолідацію 3 026 106 880 раніше розміщених простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, шляхом їх обміну на 80 простих іменних акцій номінальною вартістю 9456584 грн. кожна без зміни загального розміру статутного фонду ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”.
Цим же рішенням передбачено право акціонерів, які не мали достатньої кількості акцій номінальною вартістю 0,25 грн. для отримання цілої кількості акцій номінальною вартістю 9456584 грн., об’єднати належні їм акції для одержання акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” нової номінальної вартості, а також обов’язок товариства сплатити компенсацію акціонерам, у разі недостатності акцій, у розмірі 0,10 грн. за 1 акцію.
За ухвалення рішення про деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” та пов’язаний з цим випуск акцій проголосували акціонери, які у сукупності володіли 99,96% голосів від загальної кількості голосів, зареєстрованих для участі у зборах, що свідчить про виконання зазначених вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про деномінацію акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” 16.03.2004р..
Виходячи з викладеного, твердження позивачів про відсутність або перевищення повноважень загальними зборами акціонерів при прийнятті рішення про деномінацію акцій спростовані відповідачем наведеними нормами законодавства України.
Також, посилання позивачів на порушення ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки цими нормами передбачена неможливість протиправного позбавлення чи обмеження права власності, тоді як деномінацію акцій ВАТ „Миколаївського глиноземного заводу” здійснено цілком в межах закону.
Позивачами також не враховано, що відповідно до ст. 5 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, (в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення), у разі коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника, тобто передбачалась можливість володіння акцією кількома особами на праві спільної сумісної власності.
У відповідності зі ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Згідно зі ст. 8 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” (в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення), акції можуть бути видані набувачу тільки після повної сплати їх вартості.
З врахуванням правових норм вказаних законів, рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” передбачались варіанти подальших дій акціонерів, які не володіли належною кількістю акцій, необхідною для отримання цілої кількості акцій нового випуску: 1)об’єднатись з іншими акціонерами для отримання у спільну власність цілої кількості акцій нового випуску чи 2) отримати грошову компенсацію за акції попереднього випуску.
Отже, у відповідності із законодавством, діючим на час прийняття оспорюваного рішення, умова щодо припинення права власності на акції попереднього випуску стосувалась виключно всіх акціонерів, а право власності на акції нового випуску для акціонерів, які не володіли належною кількістю акцій, необхідною для отримання цілої кількості акцій нового випуску, могло виникнути лише за умовою об’єднання з іншими акціонерами.
Оскільки матеріали справи не містять доказів об’єднання позивачів для отримання акцій нової номінальної вартості, то право власності на акції нової номінальної вартості у них не виникло, що свідчить про те, що позивачі не скористалися наданими чинним законодавством правами.
Стосовно посилання позивачів на необґрунтованість визначення розміру компенсації власникам акцій з розрахунку 0,10 грн. за акцію номінальною вартістю 0,25 грн., то слід зазначити, що Положенням № 125 (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів), не було передбачено розмір компенсації, яка має бути сплачена на користь акціонерів внаслідок консолідації акцій.
Вимоги щодо викупу акцій за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість акцій, були внесені до п.9 Положення №125 Рішенням ДКЦПФР від 02.02.2005р. №33, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.04.2005 року за №369/10649, тобто майже через рік після прийняття загальними зборами рішення про деномінацію акцій шляхом консолідації.
Натомість, ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” у відповідності до ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” для визначення фактичного розміру компенсації був врахований звіт ТОВ „Експертно-оціночна фірма „Нотінгем - Хаус” про оцінку 2% пакету акцій ВАТ „Миколаївський глиноземний завод”, згідно з висновками якого вартість однієї акції складала 0,09 грн..
Не відповідає обставинам справи твердження позивачів про порушення відповідачем п. 10 Положення № 125, а саме про обмеження терміну обміну акцій, оскільки таке твердження позивачів базується лише на обставині перерахування відповідачем менш ніж через місяць визначеної ним компенсації за неконсолідовані акції на депозитний рахунок нотаріуса.
Колегія суддів також зауважує, що відповідно до п. 10 Положення №125, яким передбачено недопустимість терміну обміну акцій, загальними зборами був встановлений не термін обміну акцій, а термін для подання заяв про укладення договору про спільне володіння акціями нової номінальної вартості або заяв про виплату грошової компенсації.
Перерахування будь-яких грошових коштів на депозитний рахунок нотаріуса у будь-який термін є правом відповідача, як є і правом позивачів звернення з відповідними заявами для отримання грошової компенсації за акції.
З наявного в матеріалах справи протоколу № 8, яким оформлене рішення загальних зборів від 16.03.2004р., вбачається, що будь-які рішення з обмеження терміну обміну акцій загальними зборами акціонерів не приймались.
До того ж, слід звернути увагу позивачів на той факт, що наведені позивачами доводи вже неодноразово перевірялись в інших судових справах, оскільки вони, як вбачається з наявних в матеріалах справи чинних судових актів, повністю співпадають з посиланнями, що наводились іншими позивачами при розгляді іншими судовими інстанціями позовів таких же позивачів саме про визнання недійсним рішення загальних зборів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р..
За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з господарської (цивільної) справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Чинним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.12.2004р. по справі № 2-2718, яке залишене без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, а також іншими чинними судовими рішеннями, які знаходяться в матеріалах цієї справи та наведені вище, вже встановлені факти відповідності рішення загальних зборів ВАТ „Миколаївський глиноземний завод” від 16.03.2004р. вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 – 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –
П о с т а н о в и в :
Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.02.2010р. по справі №12/702/07-НР залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Мишкіна М.А.