ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2010 р.Справа № 34/64-09-1832
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року
у справі №34/64-09-1832
за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про виселення та стягнення 52469,04 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про виселення та стягнення 52469,04 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року у справі №34/64-09-1832 (суддя Фаєр Ю.Г.) позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено. Виселено ФО-П ОСОБА_2 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. Стягнуто з ФО-П ОСОБА_2 на користь позивача 52469,04 грн. заборгованості по оплаті за фактичне користування приміщенням, 609,70 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25 та стягнення плати за фактичне користування приміщенням у сумі 52469,04 грн. за період з 31.03.2008р. по 15.02.2009р., повністю підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради у задоволенні позову. За доводами скаржника судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи. При цьому позивач посилається на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2008р. по справі №2-5889/08, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на спірний об’єкт нерухомості - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2009р. задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду апеляційної скарги, продовжено строк розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2009р. у справі №34/64-09-1832 до 22.11.2009р.
03.11.2009р. за вх.№1563-Д5 до Одеського апеляційного господарського суду від Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради надійшла заява, в якій позивач просив зупинити провадження у справі №34/64-09-1832 з тих підстав, що Приморським районним судом м. Одеси прийнято до провадження заяву Одеської міської ради про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2008р. по справі №2-5889/08.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2009р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року у справі №34/64-09-1832 було зупинено до вирішення спору у справі Приморського районного суду м. Одеси №2-5889/08 за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа –КП „ОМБТІ та РОН” про визнання права власності. Сторони зобов’язані у 5-ти денний термін повідомити апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження.
23.04.2010р. за вх.№1563-Д6 апеляційний господарський суд отримав від позивача відповідну заяву в порядку ст. 79 ГПК України, в якій позивач повідомив суд, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09.03.2010р. частково задоволено апеляційні скарги Одеської міської ради та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2008р. та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа - КП „ОМБТІ та РОН” про визнання права власності. Вказана ухвала вступила в законну силу, у зв’язку з чим позивач просить апеляційний господарський суд поновити провадження по справі №34/64-09-1832.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року у справі №34/64-09-1832 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.05.2010р.
У судових засіданнях представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача (Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради) у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою ФО-П ОСОБА_2, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, наданих до апеляційного господарського суду 03.09.2009р. за вх.№1563-Д2.
В судове засідання 11.05.2010р. представники сторін не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 27.04.2010р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_2 за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 26.09.2006р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №738/А/3, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25, на підставі розпорядження голови Приморської районної адміністрації №2673 від 26.09.2005р., з метою розміщення майстерні з ремонту годинників.
За умовами договору за орендоване приміщення Орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 435,70 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.п. 2.2, 2.4 договору).
Відповідно до п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов’язаний у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.
Згідно з п.4.10 договору оренди у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання–передачі приміщення.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що останній діє з 26.09.2005р. до 10.09.2006р.
16.01.2006р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору оренди від 26.09.2005р. №738/А/3, згідно з яким змінено договір оренди в частині профілю використання на підставі листа орендаря вх.№8201 від 21.12.2005р.; п.1.1 розділу 1 встановлено читати: „Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 44,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25, з метою розміщення: гральних автоматів –32 кв.м., під виробничу майстерню - 12,1 кв.м.”; встановлену нову ставку орендної плати, що склала 1280,51 грн.
15.08.2006р. між сторонами підписане додаткове погодження, відповідно до якого строк дії договору продовжено до 14.08.2007р. та встановлену нову ставку орендної плати, що становить 885,55 грн.
26.12.2006р. між сторонами підписане додаткове погодження, згідно з яким у тексті договору оренди від 26.09.2005р. №738/А/3 на приміщення, що розташоване за адресою вул. Куйбишева, 23/25 назву орендодавця змінено на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси”.
25.06.2007р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради) та ФО-П ОСОБА_2 укладено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення від 26.09.2005р. №738/А/3, відповідно до умов якого було збільшено розмір орендної плати до 3662,04 грн.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Одеської області від 07.12.2007р. по справі №17/204-07-8115 за позовом Фізичної особи–підприємця ОСОБА_2 до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської міської ради про визнання договору оренди від 26.09.2005р. №738/А/3, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 продовженим на новий термін до 14.08.2008р., в задоволенні позову відмовлено.
Зазначене рішення у справі №17/204-07-8115 залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2008р.
Під час розгляду вищезазначеної справи судами встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення від 26.09.2005р. №738/А/3 припинив свою дію 14.08.2007р., відповідно до умов укладеного договору та додаткових угод до нього.
Актом обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Куйбишева, 23/25 від 17.04.2009р. встановлено, що зазначене приміщення використовується Фізичною особою–підприємцем ОСОБА_2 під майстерню по ремонту годинників (12,7 кв.м.) та гральні автомати (21,4 кв.м.), а також здійснюється суборенда - без дозволу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради частина приміщення, площею 31,4 кв.м, використовується під гральні автомати компанією „АСК”.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач з 14.08.2007р. користується майном комунальної власності територіальної громади м. Одеси без належних правових підстав, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду з відповідним позовом про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25 та стягнення плати за фактичне користування приміщенням у сумі 52469,04 грн. за період з 31.03.2008р. по 15.02.2009р.
Стаття 41 Конституції України, стаття 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно з ч.3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч.5 ст. 762, ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 291 Господарського кодексу України та вимог ст. 785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вже було зазначено вище, згідно з п.4.7 договору оренди нежитлового приміщення після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов’язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.
В порушення умов п.4.7 зазначеного договору, ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відповідачем у 15-ти денний термін зобов’язання з передачі позивачу приміщення за відповідним актом приймання-передачі виконано не було.
Відповідно до п.4.10 договору оренди у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Незаконне зайняття нежитлового приміщення –об’єкта комунальної власності порушує ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищевказаним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади міста Одеси.
Згідно з вимогами ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25 та стягнення плати за фактичне користування приміщенням у сумі 52469,04 грн. за період з 31.03.2008р. по 15.02.2009р., підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилань скаржника на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2008р. по справі №2-5889/08, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на спірний об’єкт нерухомості - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25, з огляду на наступне.
Як вже було зазначено вище, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09.03.2010р. частково задоволено апеляційні скарги Одеської міської ради та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2008р. та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа - КП „ОМБТІ та РОН” про визнання права власності. Вказана ухвала вступила в законну силу.
Таким чином, доводи скаржника про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25 та стягнення плати за фактичне користування приміщенням у сумі 52469,04 грн. за період з 31.03.2008р. по 15.02.2009р. у зв’язку з визнанням за відповідачем права власності на спірний об’єкт нерухомості - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 44,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25, є необґрунтованими.
За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року у справі №34/64-09-1832 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
В.М. Тофан
М.В. Михайлов