Судове рішення #10342419

          

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "13" квітня 2010 р.                                                           Справа № 13/55-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - підприємця,

                        ОСОБА_2 -  представника за  довіреністю  №62 від 19.01.2008 р.,

від відповідачів :

-  Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ: Прицюка А.В. -

                                                представника за  довіреністю  від 17.02.2010 р.,

- Бершадського РСТ: Слісарчука М.Л. - голови  правління,

                                     Прицюка А.В. - представника за  довіреністю  №3 від13.01.2010р.,

  

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1,  м. Бершадь Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "01" грудня 2009 р. у справі № 13/55-08 ( суддя Бенівський В.І. )

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

Григоровича, м. Бершадь Вінницької області

до -  Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ, м. Бершадь Вінницької області

     -  Бершадського районного споживчого товариства, м. Бершадь Вінницької області

про стягнення 255 570,89 грн. ( згідно із заявою про уточнення позовних вимог),

з оголошеними в судовому засіданні перервами з 25.02.2010р. до 16.03.2010р. та з  

16.03.2010р. до 13.04.2010р.  згідно зі ст.ст. 77,99 ГПК України,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.12.2009р. у справі №13/55-08 відмовлено у задоволені позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ та Бершадського районного споживчого товариства про стягнення 255 570,89 грн. Скасовано накладений на грошові кошти відповідачів арешт.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення  скасувати з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, порушено й неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме:

- суд не дав оцінки акту про пожежу від 26.01.2008 р., копіям протоколів та постанов №66 та №67 про притягнення до адмінвідповідальності директора Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ та голови правління Бершадського РСТ , копіям договорів оренди №№22,29 з додатками до них;

- суд не врахував заяву позивача від 08.07.08 р., в якій розмежовано вимоги про стягнення збитків та вимоги про стягнення безвідсоткової позики;

- суд не вказав підстави відмови у стягненні з відповідача - 1 на користь позивача тієї суми, яку перший визнав;

- не обґрунтовано причини неприйняття до уваги Акту перевірки заставленого майна станом на 26.12.07 р., складеного працівниками ВАТ КБ "Надра" ;

- в мотивувальній частині рішення господарський суд Вінницької області зазначає, що у висновку судового експерта не визначено "місце пожежі та причини її  виникнення"; дане твердження не відповідає дійсності;

- в п.1,2,3,4 Висновку №10910 судової пожежно-технічної експертизи від 11.09.2009 р. висвітлені питання місця виникнення початкового горіння та причини виникнення пожежі;

- у Висновку експертизи детально зазначені численні порушення з боку відповідачів вимог Закону України "Про пожежне безпеку";

- помилковим є посилання місцевого суду на те, що вимоги позивача не підпадають під правила ст.ст.541-543 ЦК України;

- правовідносини в орендованому приміщенні регулюються ч.2 ст.767, ст.780, ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України, ч.2 ст.2, ст.36 Закону України "Про пожежну безпеку", ст.ст.224-227 ГК України;

- основним в даній справі є питання дотримання наймодавцем всіх передбачених законодавством та нормативно-правовими актами, заходів пожежної безпеки, оскільки договорами оренди обов"язки щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна на орендаря не покладалися;

- відповідачами порушено норми нормативно-правових документів, що стосуються пожежної безпеки; суд не надав правової оцінки цьому факту;

- помилковим і неправомірним у випадку наявності спору про відшкодування збитків, спричинених пожежею, є посилання господарського суду на вимоги Інструкцій №№П-6, П-7.

У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представники відповідачів у засіданні проти доводів й вимог скарги заперечили, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення ( більш детально позицію відповідачів викладено в письмовому відзиві від 13.01.2010 р. на апеляційну скаргу ).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що в березні 2008 р. Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про з Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ , Бершадського  районного споживчого товариства ( вказаних осіб зазначено в якості відповідачів )  257228-00 грн. збитків - а.спр.2-7, т.1.

В  позовній заяві з посиланням, зокрема на умови договорів оренди, приписи ч.2 ст.767, ч.2 ст.776, ч.3 ст.778, ч.2 ст.780 ЦК України, ст.224 ГК України, ч.2 ст.2, ст.36 Закону України "Про пожежну безпеку", Правил пожежної безпеки, Порядку обліку пожеж та їх наслідків зазначено, що збитки спричинено пожежею, яка сталася 05.01.2008 р. в приміщенні Універмагу. Пожежа сталася у з в"язку з тим, що наймодавці ( відповідачі ) не вжили всіх передбачених законодавством та нормативно-правовими актами заходів пожежної безпеки.

Ухвалою місцевого суду від 24 березня 2008 року порушено провадження у справі № 13/55-08 і прийнято позовну заяву до розгляду ( а.спр.1, т.1).

Ухвалою суду від 07 травня 2008 року вжито заходи щодо забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти  в сумі 257228,00 грн., що знаходяться на рахунках  Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ та Бершадського районного споживчого товариства. В клопотанні позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - 2  Бершадському  РСТ відчужувати нежитлову будівлю універмагу в м. Бершадь  по вул. Червоноармійській, 4 відмовлено ( а.спр.106,107 ). Такі дії суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, є правомірними.

      

08 липня 2008 року позивачем подано заяву про часткову зміну ( часткове уточнення ) предмета позову та позовних вимог, в якій позивач просив стягнути             230 799,89 грн. збитків й 24 771, 00 грн. безвідсоткових позик ( а.спр.15-18, т.2 ).

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Вінницької області від 01.12.2009р. у справі №13/55-08 у позові відмовлено ( а.спр.62-68, т.3 ).

Мотивуючи своє рішення, господарський суд Вінницької області з посиланням, зокрема на положення ст.ст.22,623 ЦК України, Інструкцій №№П-6, П-7 вказав, що позивачем не надано доказів на підтвердження заявленої суми та ступеня вини кожного з відповідачів в пожежі.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позові слід відмовити, зважаючи на таке.

Матеріали справи свідчать, що 28 лютого 2007 року між Підприємством "Універмаг" ( орендодавець ) та підприємцем  ОСОБА_1 ( орендар )  були укладені два договори оренди    № 22 та № 29 ( їх копії з копіями додатків містяться на а.спр.13-18, т.1; оригінали оглянуто в засіданні апеляційного суду 16.03.2010 р. ).     Згідно із цими договорами позивачу в приміщенні магазину "Меркурій" надавалися в оренду  дві торгові площі для здійснення торгівлі промисловими товарами.  Розмір торгівельної площі  за договором №22 - 55, 2 кв. м.; розмір  торгівельної площі за договором № 29 - 75,5 кв.м. У відповідності із додатками до обох договорів №22 та №29 позивач зобов"язувався надати відповідачу - 1 безвідсоткову позику на фінансування капітального ремонту в сумі 8899-00 грн. за договором № 22 та 15872-00 грн. за договором № 29. Тобто за двома договорами  загальна сума позики становить         24771-00 грн.

В свою чергу, Підприємство "Універмаг" - відповідач-1 зобов"язувався  повернути позику в розмірі 50 % щомісячної орендної плати до повного погашення позики.

За повідомленням позивача за вказані кошти в сумі 24 771,0 гривень під час капітального ремонту приміщення торгівельних залів Універмагу "Меркурій", який проводив відповідач-1, монтувалися та облицьовувались бутіки (приміщення торгівельних площ).

Із матеріалів справи вбачається, що 05 січня 2008 року в приміщенні торгівельного залу будівлі Універмагу "Меркурій" по вул.Червоноармійській, 4 в м.Бершаді виникла пожежа, внаслідок якої (за повідомленням позивача) були повністю знищені та приведені в непридатний для реалізації стан промислові товари (різноманітне взуття: жіноче, чоловіче, дитяче, спортивне; та різноманітний посуд: (каструлі, чашки, ложки, виделки, ножі, тарілки, подарункові посудні набори, тощо), які належали позивачу на правах приватної власності і на період пожежі знаходились на орендованих по договорам оренди № 22 та № 29 двох торгівельних площах у вказаному Універмазі.

Полум'ям були повністю знищені матеріали, з яких були змонтовані бутіки.

26.01.2008 р. відповідно до п.7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. №2030 комісією складені акти про пожежу ( а.спр.31-33, т.1; 38-40, т.1 ).

29 лютого 2008 року дізнавачем СНПД Бершадського РВ ГУ МНС України у Вінницькій області, старшим лейтенантом служби цивільного захисту                             Дем'янченком О.О. була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи ( а.спр.113-115, т.3 ).

Згідно із даною постановою пожежа в торгівельному відділі першого поверху Універмагу "Меркурій" виникла внаслідок аварійної роботи електричної мережі, яка сталася через комутаційні перенапруження та/або комутаційні перемикання, що призвело до втрати ізоляцією діелектричних здібностей, її пробою, виникненню короткого замикання, утворення великої кількості розжарених часток розплавленого металу та запалення згораємих матеріалів, речей, предметів в межах контакту. У вищезазначеній  постанові про відмову в порушенні кримінальної справи також вказано, що при огляді торгівельних залів будівлі Універмагу "Меркурій" після гасіння пожежі було встановлено: електропроводка виконана в просторі між залізобетонним перекриттям та підвісною стелею з грубим порушенням "Правил устаткування електрообладнання" (ПУЕ) та ДНАОП 0.00-3.2-01. Відсутні пожежні шафи з пожежними рукавами та стволами. Автоматична пожежна сигналізація, яка згідно з будівельною документацією монтувалася в 1984 році  фактично відсутня.

Судовою колегією враховується, що згідно із відповіддю голови правління Бершадського РСТ №62 від 06 лютого 2008 року право власності на будівлю Універмагу "Меркурій" належить Бершадському районному споживчому товариству, а згідно із витягом з реєстру права власності на нерухоме майна серії СВУ №630521 власником нежитлової будівлі по вул.Червоноармійській, 4 в м. Бершаді є Бершадське районне споживче товариство ( а.спр.142, т.3).

Також колегією враховується, що згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №917502 власником нежитлової будівлі по вул. Червоноармійській, 4 в м.Бершаді є Бершадське районне споживче товариство                ( а.спр.141, т.3 ).  

Апеляційний суд враховує, що згідно з п.2.4 "Правил пожежної безпеки в України", які затверджені Наказом МНС України 19.10.04р №126 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 4.11.2004 року за №1480/10009, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди. Договори оренди № 22 та № 29 таких обов'язків з боку орендаря не передбачають, так само як і не передбачають жодних заходів, які повинен виконати орендар, тобто позивач.

Судом апеляційної інстанції також враховується, що у відповідності з ч.2 ст.2 ЗУ "Про пожежну безпеку" (№3745-ХИ) забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачене відповідним договором, а згідно із розділом 2.1 "Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації" (затверджений наказом МНС від 22 серпня 2005 року №161, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2005 року №990/11270) усі приміщення будинків та підприємств торгівлі та критих речових ринків повинні бути обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації (АУПС).

Згідно із абзацом 2 пункту 1.2 вищезазначеного "Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню АУПС" під час оренди об'єктів (частково або повністю) обов'язки сторін щодо забезпечення їх АУПС повинні встановлюватись договором оренди. У разі якщо в договорі це питання не обумовлене, забезпечення обладнання установками АУПС покладається на орендодавця, а на орендаря у частині утримання їх у справному стані.

Договори оренди № 22 та № 29 від 28 лютого 2007 року установки АУПС позивачем (орендарем) не передбачали.

Судова колегія наголошує: той факт, що  голова правління Бершадського РСТ Слісарчук М.П. та директор підприємства  "Універмаг"  ОСОБА_3 за  порушення вимог  протипожежної  безпеки  притягнуті  до  адміністративної відповідальності                       ( протоколи ВТП №023915 та ВТП №023916 та відповідні постанови, зокрема № 66 про накладення адміністративного стягнення на Слісарчука М.П. від 03 березня 2008 року та  №67 про накладення адміністративного стягнення на гр-ку ОСОБА_3 від 03 березня 2008 року - а.спр.137-140, т.3 (з платіжним дорученням №106 про сплату штрафу за порушення правил пожежної безпеки) не свідчить про однозначне й беззаперечне задоволення позовних вимог підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Як вже зазначалось, однією із позовних вимог було стягнення збитків, тобто позивач обрав такий спосіб захисту порушеного права як відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України  особа, якій завдано збитків  в результаті порушення  її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є  втрати яких зазнала особа  у зв"язку  зі знищенням  або пошкодженням  речі, а також  витрати, які особа зробила або мусить зробити  для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо  договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Судова колегія розцінює вимогу позивача про стягнення збитків як вимогу про стягнення шкоди, зважаючи на наступне.

Згідно з абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( від 01.04.19994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 року № 04-5/239) вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Помилковими є посилання суду першої інстанції на приписи ст.623 ЦК України, ст.224 ГК України.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Збитки виникли не в зв"язку з невиконанням зобов"язань відповідачами за договорами оренди, а в зв"язку з виникненням пожежі.

Крім того, з другим відповідачем договори оренди взагалі не укладались.

В даному випадку шкода є позадоговірною ( ст.1166 ЦК України ).

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за завдані збитки є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювача ; в) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Судова колегія наголошує, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку апеляційного суду, в порушення вищезазначених норм позивачем не доведено елементи складу правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт перевірки заставного майна станом 26.12.2007 р. ( а.спр.89, т.1 ). Проте вказаний акт свідчить про належність майна ОСОБА_8, а не позивачу.

Позивач не надав доказів, які б підтверджували факт наявності належного саме йому майна на суму 230 799,89 грн. в місці, де відбулася пожежа.

В матеріалах справи ( а.спр.124-140, т.1 ) містяться накладні на товарно-матеріальні цінності, які придбавались позивачем в період з липня 2007 р. по        18.12.2007 р. Однак докази про те, що саме це майно потерпіло від пожежі, в матеріалах справи відсутні. Судовою колегією враховується, що частина цього майна могла бути реалізована ще до виникнення пожежі. До того ж, вартість всього майна, зазначеного в накладних, складає 151 910,21 грн., а позивач просить стягнути збитки в сумі 230 799,89 грн. За відсутності акту ( складеного компетентними представниками, у т.ч. відповідачів ), в якому був би зазначений перелік майна, що знаходилось в місці, де відбувалась пожежа, та доказів, що саме це майно належить на праві власності позивачу, неможливо визначити розмір збитків.

Крім того, оцінка майна, пошкодженого внаслідок пожежі, спеціалістами не проведена. Для визначення суми збитків позивачем не були залучені представники Бюро товарних експертиз, Торгово-промислової палати та відповідачів.

Акти про пожежу, які містяться в матеріалах справи, не розцінюються судом як належні докази, які б підтверджували розмір збитків, оскільки складені за відсутності представників відповідачів та компетентних представників згаданих вище організацій.

Пунктом 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2030 від 26.12.2003 р. встановлено, що документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник органу державного пожежного нагляду, представник адміністрації ( власник ) об"єкта, потерпілий.

Проте представник власника об"єкта - Бершадського районного споживчого товариства не був залучений до участі у складенні актів про пожежу. Вказані акти не підписані директором універмагу ОСОБА_3

Колегією суддів враховується, що у даній справі ухвалою від 22.07.2008 р.            ( а.спр.144,145, т.2 ) була призначена судова експертиза. Проте вона не була проведена в зв"язку з відсутністю попередньої оплати.

Судом першої інстанції до справи був долучений висновок №9600/9601/5534 комплексної судової пожежно-технічної експертизи, направлений на запит суду слідчим СВ Бершадського РВ ГУМВС України у Вінницькій області ( а.спр.18,19-74, т.3 ).

Крім того, апеляційним господарським судом в судовому засіданні була оглянута справа №8/42-08 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_9, м.Бершадь Вінницької області до Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ, м.Бершадь Вінницької області та Бершадського районного споживчого товариства, м.Бершадь Вінницької області про стягнення 105606,53 грн. збитків, зокрема висновок №10910 судової пожежно-технічної експертизи від 11.08.2009 р.

Копія вказаного висновку долучена до матеріалів справи ( а.спр.145-158, т.3 ).

Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що експертизою точно не встановлено місце виникнення ( осередок ) пожежі, а тому висновок експерта не може бути прийнятий судом як належний доказ вини відповідачів у виникненні пожежі, зважаючи також на те, що на території універмагу, потерпілого від пожежі, розміщено багато інших орендованих підприємцями приміщень.

У справі №8/42-08 господарським судом Вінницької області ухвалою від 03.12.2009 р. була призначена додаткова судово-інженерно-електро-пожежно-технічна експертиза, на вирішення якої, зокрема поставлено питання встановлення фактичних причин та джерел виникнення пожежі в універмазі "Меркурій" по вул. Червоноармійській, 4 в м. Бершадь Вінницької області 05.01.2008 р. Однак вона не була проведена в зв"язку з відсутністю попередньої оплати ( а.спр.159-161, т.3 ).

На думку апеляційного суду, безпідставним є посилання місцевого суду в оскарженому рішенні на положення Інструкцій №№6,7.

З приводу позовної вимоги про стягнення безвідсоткових позик слід зазначити таке.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не вказав підстави відмови у позові про стягнення позик.

На думку апеляційного господарського суду, вимога  про стягнення безвідсоткових позик є безпідставною.

Так, позивач помилково зазначає в заяві про уточнення позовних вимог               ( а.спр.15, т.2 ) про те, що позика за договором №22 повинна бути повернута через 11 місяців, а за договором №29 - через 14 місяців. Додатками до договорів №№22,29 не передбачено конкретний строк повернення позик, не встановлений термін, з якого Підприємство "Універмаг" повинно розпочинати повернення позик ( копії додатків містяться на а.спр.а.спр.15, 18, т.1; оригінали оглянуто в засіданні апеляційного суду 16.03.2010 р. ).

В матеріалах справи містяться докази ( довідки та касові ордери ), які свідчать про те, що за договором №29 позивачу повернута позика в сумі 9 060,00 грн., а за договором №22 - в сумі 6 624,00 грн. ( а.спр.72,76-83;84, 87-94, т.2 ).

На момент подачі позову до суду ( березень 2008 р. ) дія договорів оренди не закінчилась.

Згідно з п.5.1. договорів оренди №22,29, вони діють до 31.12.2009 р.

В додатках до договорів оренди зазначено, що Підприємство "Універмаг" зобов"язується повертати позику в розмірі 50% щомісячної орендної плати до повного погашення позики. При розірванні договору Підприємство "Універмаг" повертає залишок позики підприємцю.

Докази про те, що сторони розірвали договори оренди, відсутні.

До подачі позову до суду позивач не звертався до Підприємства "Універмаг" з вимогою про повернення позик ( в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне ). Про це повідомив представник позивача в засіданні апеляційного суду 13.04.2010 р.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що відсутні підстави для задоволення уточнених позовних вимог.

За таких обставин відсутні і підстави для скасування оскарженого рішення, а тому його слід залишити без змін.

Господарський суд Вінницької області правильно скасував застосований захід до забезпечення позову.


Доводи апеляційної скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 слід залишити  без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення  господарського  суду Вінницької області від 01 грудня 2009р. у справі №13/55-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  м. Бершадь Вінницької області -  без задоволення.

2. Справу № 13/55-09   повернути до  господарського  суду Вінницької області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             







Віддрук. 5 прим.:

------------------------

1 - до справи

2-4 - сторонам

5 - в наряд   

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація