ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" травня 2010 р.рСправа № 9/80/09
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Єрмілова Г.А.
Суддів : Воронюка О.Л.
Жукової А.М.
при секретарі Горлачові Ю.Г.
(склад колегії суддів змінено розпорядженням першого заступника голови суду № 83 від 21.04.2010р .)
за участю представників сторін:
від ВАТ КБ "Надра" - Острої Т.І., довіреність № 1-11-2113 від 08.02.10;
розпорядника майна ФГ "Росія-Н" арбітражного керуючого - Коваля В.В., паспорт серія НОМЕР_1
Представники боржника та ПАТ "Концерн"Галнафтогаз" в судове засідання не з'явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ КБ "Надра"
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 16.03.2010р.
по справі №9/80/09
за заявою Публічного акціонерного товариства "Концерн"Галнафтогаз" (далі —ПАТ "Концерн"Галнафтогаз" )
до боржника: ФГ "Росія-Н"
про банкрутство
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 06.05.2010р.
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.08.2009р. за заявою ВАТ "Концерн"Галнафтогаз" (в подальшому назву змінено на ПАТ "Концерн"Галнафтогаз") порушено провадження у справі N9/80/09 про банкрутство ФГ “Росія-Н”.
Ухвалою суду від 20.10.2009р. визнано безспірні грошові вимоги ПАТ "Концерн"Галнафтогаз" у розмірі 330673,10грн., введено процедуру розпорядження майном,розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Коваля В.В., зобов'язано ініціюючого кредитора у 10-ти денний строк подати до офіційного друкованого органу, газет “Голос України” або “Урядовий кур’єр” оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ФГ “Росія-Н”.
Оголошення було надруковано в газеті “Урядовий кур'єр” №207 (4113) від 07.11.2009р.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 20.01.2010р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на суму 632 136,10грн. Зокрема, до 1 черги були віднесені вимоги ВАТ КБ “Надра” у сумі 300 000грн., забезпечені заставою майна боржника.
16.02.2010р. до суду надійшло клопотання від розпорядника майна про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ФГ “Росія-Н”, в якому розпорядник майна зазначав, що вимоги банку до боржника складають 397 703,60грн., та просив вимоги ВАТ КБ „Надра” у розмірі 351 060,01грн. віднести до вимог першої черги; а вимоги у розмірі 46 553,59грн. –до шостої черги.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.03.10р. (суддя Філінюк І.Г.) в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що кредиторські вимоги банку у розмірі 97 703,60грн. заявлені з пропуском встановленого ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку для їх подання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ВАТ КБ “Надра” подав апеляційну скаргу, де просить ухвалу від 16.03.10р. скасувати, а клопотання розпорядника майна про внесення змін до реєстру кредиторів, задовольнити, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права.
В апеляційній скарзі банк зазначає, що його безспірні вимоги до боржника становлять 397 703,60грн., з яких 300 000грн. - сума неповернутого кредиту, 51050,01грн. - відсотки за користування кредитом та 46 553,59р. - сума нарахованої пені, що підтверджується наказом, виданим на виконання рішення господарського суду по справі №9/100/09. Тобто, грошові вимоги банку саме у такому розмірі (397 703,60грн.) забезпечені заставою. Однак судом включені до реєстру вимог кредиторів лише 300 000грн., та безпідставно не прийняті до уваги вимоги у сумі 97 703,60грн.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у справі про банкрутство ВАТ КБ "Надра" до Одеського апеляційного господарського суду не надходили. В судовому засіданні апеляційної інстанції 06.05.2010р. арбітражний керуючий Коваль В.В. вважав апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Представники ПАТ "Концерн"Галнафтогаз" та боржника в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином. Про причини неявки зазначені особи суд не повідомили.
Заслухавши пояснення представника ВАТ КБ "Надра" та розпорядника майна боржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ КБ “Надра” підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні клопотання розпорядника майна ФГ „Росія-Н” про внесення змін до реєстру вимог кредиторів, суд першої інстанції виходив з того, що кредиторські вимоги банку у розмірі 97 703,60грн. заявлені з пропуском встановленого ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку для їх подання.
Наразі, не ставлячи під сумнів кінцевий висновок суду про необхідність відмови в задоволенні вказаного клопотання, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно зі ст. 1 Закону конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ КБ “Надра” є заставним кредитором боржника.
Так, відповідно до п.1.1 кредитного договору №06/АК8/2008-890 від 11.03.2008р., укладеного поміж ВАТ КБ “Надра” та ФГ „Росія-Н”, банк надає позичальнику грошові кошти у сумі 300 000грн. При цьому, згідно п.3.1 цього договору, в забезпечення зобов’язань боржника, які полягають у поверненні кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, можливої сплати неустойки, а також у відшкодуванні збитків у зв’язку з порушенням договору, ФГ „Росія-Н” передає у заставу певне рухоме майно.
Рішенням господарського суду Миколаївської області по справі №9/100/09 з ФГ „Росія-Н” на користь ВАТ КБ “Надра” стягнуто 397 703,60грн., з яких 300 000грн. - сума неповернутого кредиту, 51050,01грн. - відсотки за кредитом та 46 553,59р. - сума нарахованої пені.
Тобто, заставою забезпечена уся заборгованість ФГ „Росія-Н” перед банком, а не тільки 300 000грн., як помилково вважав суд першої інстанції.
У зв'язку з тим, що кредитори, вимоги яких забезпечені заставою, не є конкурсними кредиторами, законом передбачений зовсім інший порядок включення їх грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Таким чином, Законом встановлено, що в обов'язковому порядку такі вимоги розпорядник майна вносить окремо до реєстру вимог кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника та, відповідно, на них не поширюються правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 14 Закону.
Між тим, місцевий господарський суд обставини щодо реального розміру вимог банку, забезпечених заставою майна боржника в повній мірі не з'ясував та не врахував зазначених приписів закону, а відтак помилково застосував у даній ситуації п.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо погашення частини вимог заставного кредитора.
Відповідно до матеріалів справи, клопотання розпорядника майна про внесення змін до реєстру вимог кредиторів було подано до суду після затвердження реєстру вимог кредиторів у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та за результатами розгляду виносить ухвалу, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Отже, реєстр вимог кредиторів затверджується судовим рішенням у формі ухвали.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надає права суду самостійно переглядати вимоги кредиторів, вносити зміни або викладати ухвалу за результатами попереднього засідання в новій редакції. Взагалі, чинне законодавство не наділяє господарський суд повноваженнями вносити зміни в раніше прийняте ним судове рішення, за винятком прийняття додаткового рішення відповідно до ст. 88 ГПК України.
Судова колегія зазначає, що внесення змін до ухвали суду, якою затверджений реєстр вимог кредиторів, може відбуватися виключно за результатами апеляційного чи касаційного оскарження ухвали або у разі перегляду її за нововиявленими обставинами відповідно до приписів ГПК України.
Проте, ухвала попереднього засідання у цій справі від 20.01.2010р. оскаржена у встановленому законом порядку не була і є чинною на теперішній час.
Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що клопотання розпорядника майна про внесення змін до раніше затвердженого судом реєстру вимог кредиторів заявлене ним всупереч закону і не може бути задоволеним
Крім того, відповідно до ч.6 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна включаються вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом.
Проте, матеріали справи свідчать про те, що кредитор - ВАТ КБ “Надра” ні до боржника, ні до господарського суду із заявою про визнання додаткових грошових вимог у розмірі 97 703,60грн. не звертався.
Враховуючи, що Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не надає розпоряднику майна повноваження звертатись до суду в інтересах окремого кредитора, Коваль В.В., звертаючись до суду із клопотанням про внесення змін до реєстру вимог кредиторів, перевищив повноваження, надані йому законом.
За таких обставин, ухвала місцевого господарського суду від 16.03.2010р., як прийнята з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню із відмовою в задоволення клопотання розпорядника майна боржника Коваля В.В. про внесення змін до реєстру вимог кредиторів.
Окремо судова колегія зазначає, що банк не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про визнання додаткових грошових вимог та зобов'язання розпорядника майна включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст.85,86,103,106 Господарського процесуального кодексу України,
колегія суддів-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ВАТ КБ “Надра” задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.03.2010р. у справі №9/80/09 - скасувати.
В задоволенні клопотання розпорядника майна ФГ "Росія-Н" Коваля В.В. від 09.02.2010р. про внесення змін до реєстру вимог кредиторів - відмовити.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя А.М.Жукова
Постанова підписана__________________