ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" липня 2010 р.Справа № 30-17/22-09-1309
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Т.А Величко,
суддів: Бойко Л. І., Жекова В.І.
при секретарі Павлюк О. М.
за участю представників сторін:
від позивача - не з’явився;
від відповідача - ОСОБА_1;
від 3-ої особи –Панасюк О. А.;
від прокуратури –Лянна О. А.;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2010р.
по справі № 30-17/22-09-1309
за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Теплодарська міська рада Одеської області
про звільнення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
18.03.2009р. Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області із позовними вимогами про зобов’язання ФОП ОСОБА_4 звільнити земельні ділянки площею 80кв.м. та 220кв.м. по вул. Комунальній, 10 в м. Теплодар, які використовуються останньою для розміщення кафе-бару та благоустрою суміжної території без правовстановлюючих документів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2009р. залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2009р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області не є органом, уповноваженим представляти інтереси держави в даній справі.
Постановою ВГСУ від 04.11.2009р., судове рішення було скасовано, справа передана на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
За висновками касаційної інстанції, чинним законодавством до повноважень спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель –належать, в т. ч., і питання вжиття, відповідно до закону, заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Прокурор при подачі позову в інтересах держави повинен зазначити, в чому полягає порушення саме інтересів держави, а не органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
В запереченнях на позовну заяву (з урахуванням постанови ВГСУ від 04.11.2009р.) Теплодарська міська рада позов Біляївського міжрайонного прокурора не підтримала, визнала його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав:
- земельні ділянки, які знаходяться в користуванні ФОП ОСОБА_4 є власністю Теплодарської міської ради, а не Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області;
- прокурором подано фактично віндикаційний позов, який, за своєю правовою природою, повинен захищати право власності в цілому;
- жодних підстав, передбачених ст. 141, 143 ЗК України, для вилучення у ФОП ОСОБА_4 земельних ділянок –не існує.
19.04.2010р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від Біляївського міжрайонного прокурора в порядку ст. 22 ГПК України, в якій в якості органу, уповноваженого державою на представлення її інтересів у спірному питанні, вказано відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2010р. ( суддя Рога Н. В.) вказана заява залишена без розгляду, оскільки чинним процесуальним законодавством не передбачено зміну позивача у справі. Позовні вимоги в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області –задоволено. Зобов’язано ФОП ОСОБА_4 звільнити земельні ділянки: пл. 80кв.м., яка використовується для розміщення кафе-бару та земельну ділянку пл. 220кв.м., яка використовується для благоустрою території, суміжної з земельною ділянкою пл. 80кв.м., і які розташовані в м. Теплодар, вул. Комунальна, 10 без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування зазначеними земельними ділянками.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь державному бюджету України витрати по сплаті державного мита –85 грн., на ІТЗ судового процесу –236 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що на даний час ФОП ОСОБА_4 користується спірними земельними ділянками без належним чином оформлених документів, які б підтвердили право користування ними.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ФОП ОСОБА_4 просить рішення господарського суду скасувати повністю.
Доводи скаржника ґрунтуються на порушеннях норм матеріального та процесуального права, а саме:
- господарським судом не було здійснено заміну Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області її правонаступником. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, що діяла у складі Державного комітету із земельних ресурсів як урядовий орган державного управління, і Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель як структурний підрозділ центрального апарату Держкомзему (що створюється на базі ліквідованого) є різними, окремими юридичними особами з відповідним правовим положенням;
- прокурором подано фактично віндикаційний позов, який, за своєю правовою природою, повинен захищати право власності в цілому, а спірні земельні ділянки являються власністю територіальної громади м. Теплодар і знаходяться в добросовісному користуванні відповідача;
- прокурором безпідставно, без врахування письмової позиції Теплодарської міської ради, вказано останню 3-ою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що не відповідає обставинам справи;
- господарським судом не надано належної оцінки обставинам справи, можливості пролонгації договорів оренди землі і знаходження на розгляді у місцевій Раді заяви про поновлення договорів оренди землі, відсутності відмови міської Ради в їх пролонгації.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 28.03.2002р. Теплодарська міська рада (орендодавець) і ФОП ОСОБА_4 (орендар) уклали договори на право тимчасового користування землею, за умовами яких орендодавець, на підставі свого рішення № 329-ХХХІV-ХХІІІ від 24.01.2002р., надав орендарю в тимчасове користування земельні ділянки пл. 80кв.м. і 220кв.м. за адресою: вул. Комунальна, 10, м. Теплодар, згідно з планом землекористування на 5 років з метою комерційного використання без права капітального будівництва.
Управлінням з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області 14.08.2008р. здійснена перевірка дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог земельного законодавства України, про що складено відповідний акт. Перевіркою встановлено порушення підприємцем вимог ст. 211 ЗКУ, ст. 54 КУПпАП, а саме: земельна ділянка пл. 80кв.м. була в користуванні ФОП ОСОБА_4 на підставі договору оренди № 618 від 28.03.2002р., на ній розташована будівля магазину, термін дії договору закінчився 28.03.2007р., договір не пролонгований.
За наслідками перевірки Управлінням з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області складено 14.08.2008р. протокол про адміністративне правопорушення № 001537 та постанову про накладення адміністративного стягнення, а також приписом від 14.08.2008р. зобов’язано ФОП ОСОБА_4 в строк до 14.09.2008р. припинити порушення вимог земельного законодавства.
Повторна перевірка дотримання ФОП ОСОБА_4 земельного законодавства була здійснена державним інспектором в жовтні 2008р., про що складено акт перевірки від 16.10.2008р. щодо земельної ділянки пл. 80кв.м., протокол про адміністративне правопорушення № 001765 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 001981, припис від 16.10.2008р. № 002604, яким зобов’язано підприємця припинити порушення земельного законодавства.
З посиланням на те, що ФОП ОСОБА_4 до теперішнього часу не звільнила земельні ділянки пл. 80кв.м. і пл. 220кв.м., дія договорів оренди на які закінчилася, чим порушено економічні інтереси держави –право власності українського народу, Біляївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області звернувся до господарського суду з вимогами до ФОП ОСОБА_4 про зобов’язання звільнити земельні ділянки пл. 80кв.м. і пл. 220кв.м. без відшкодування затрат, понесених нею за час незаконного користування вказаними земельними ділянками.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. 1, 125, 126, 211, 212 ЗК України, ст. 5, 6 ЗУ „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, п.п. 3,4 та 10 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.
Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами прокурора, послався на те, що, у зв’язку із відмовою підприємця ОСОБА_4 в добровільному порядку повернути об’єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди, вимоги прокурора є правомірними. При цьому господарський суд застосував положення ст. 212 ЗК України, ст. 1 ЗУ „Про державний контроль за використанням та охороною земель”.
З обґрунтованістю висновків суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є (п.4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Господарським судом неправильно застосовано до даних правовідносин положення ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”.
Визначене в ст. 1 вказаного закону поняття самовільного зайняття земельних ділянок випливає з положень чинного ЗК України, які регулюють права на землю, використання землі та його обмеження.
Самовільно зайняті земельні ділянки, відповідно до ст. 212 ЗК України, підлягають поверненню власнику землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Як свідчать матеріали справи, спірні земельні ділянки являються власністю територіальної громади м. Теплодар, на що неодноразово вказувала 3-тя особа в даній справі - Теплодарська міська рада, обґрунтовуючи відсутність підстав для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Управління, а не міської Ради.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
До повноважень такого органу (ст. 6 Закону) належить, зокрема, („д”) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власником або користувачам.
Ст. 10 вказаного закону до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель віднесено право звернення до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчено.
Відповідно до Листа Державного комітету України по земельних ресурсах від 16.08.2006р. № 14-17-4/6048, у разі виявлення порушення земельного законодавства, а саме –самовільного зайняття земельної ділянки, державний інспектор повинен направити інформацію про виявлене порушення та вжити до порушника заходи для відповідного реагування до:
- відповідної сільської, селищної чи міської Ради або до відповідного органу виконавчої влади (за місцем розташування земельної ділянки);
- органу державної нотаріальної служби;
- органу прокуратури.
При цьому, прокурор, звертаючись до суду з такими вимогами, повинен самостійно, із врахуванням положень ст. 212 ЗК України, визначити особу, права якої порушено і на користь якої повертається самовільно зайнята земельна ділянка.
Згідно з приписами Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною землі” та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2002р. № 1958, до повноважень Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області не належить право вимоги щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, які належать до комунальної чи приватної власності.
Відповідно до наказу № 13 від 27.01.2009р. "Про перейменування територіальних органів держземінспекції" Управління з контролю за використанням та охороною земель в областях, м. Києві та Севастополі перейменовано у Державні інспекції з контролю за використанням і охороною земель в областях, м. Києві та Севастополі, затверджено Положення про них, зобов’язано здійснити перейменування підпорядкованих органів і завершити цей процес до 15.02.2009р.
Відповідно до довідки с ЕДРЮО та ФОП Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області зареєстровано як новоутворена юридична особа –18.11.2005р.
Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи щодо перейменування в Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області здійснена 10.02.2009р., тобто, станом на 04.03.2009р. - дату звернення до господарського суду з позовом –такого органу, як Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, вже не існувало.
11.05.2010р. господарський суд, не обґрунтовуючи заміну органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, розглянув заяву Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області. При цьому, в протоколі судового засідання від 11.05.2010р. вказано - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду прийняте при помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,
колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2010р. у справі № 30-17/22-09-1309 скасувати, в позові відмовити.
Головуючий суддя Т.А. Величко
судді : Л. І. Бойко
В.І. Жеков