ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.07.2010 року Справа № 14/151пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Якушенко Р.Є.
Секретар судового засідання: Михайличенко Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник за
довіреністю № 259 від 17.02.2010;
від 1-го відповідача: повноважний представник в судове
засідання не прибув;
від 2-го відповідача: повноважний представник в судове
засідання не прибув;
від 3-го відповідача: Австрієвська О.В., заступник
начальника відділу примусового
стягнення Східного управління зі
стягнення боргів Департаменту зі
стягнення боргів, довіреність № 704
від 29.12.2009;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства
«УкрСиббанк», м. Харків
на рішення
господарського суду Луганської області
від 03.06.2010 (підписане 08.06.2010)
по справі № 14/151пд
(суддя – Лісовицький Є.А.)
за позовом Фізичної особи – підприємця
ОСОБА_5
м. Рубіжне Луганської області
до 1-го відповідача Сєвєродонецького управління Східного
регіонального департаменту
Публічного акціонерного товариства
«УкрСиббанк», м. Сєвєродонецьк
Луганської області
2-го відповідача Товариства з обмеженою
відповідальністю «Візит», м. Рубіжне
Луганської області
3-го відповідача Публічного акціонерного товариства
«УкрСиббанк», м. Харків
про розірвання договору поруки
ВСТАНОВИВ:
Перший та другий відповідачі не скористалися своїм правом прийняти участь в судовому засіданні, але були належним чином повідомленні про час і місце судового засідання (див. поштові повідомлення із зазначенням про одержання адресатами 29.06.2010), тому судова колегія, враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без їх участі.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_5 звернувся з позовними вимогами до Сєвєродонецького управління Східного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (1-ий відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (2-ий відповідач) про розірвання договору поруки від 26.12.2007 № 169872.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.05.2010 до участі у справі №14/151пд залучено третім відповідачем – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Харків (а.с.85,86).
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.06.2010 у справі №14/151пд позов задоволено частково; розірвано договір поруки від 26.12.2007 № 169872 укладений фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»; відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» у задоволенні позову відмовлено; припинено провадження у справі стосовно Сєвєродонецького управління Східного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».
Рішення суду мотивоване тим, що перший та другий відповідачі порушили права позивача збільшивши обсяг його відповідальності за договором поруки без згоди фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 (поручителя).
У задоволенні позову стосовно другого відповідача відмовлено, оскільки він не є стороною договору поруки.
Провадження у справі стосовно першого відповідача припинено, оскільки він не є юридичною особою.
Не погоджуючись з даним рішенням 3-ій відповідач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 18.06.2010 №134-79/413, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 18.06.2010 у даній справі скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, а також у зв’язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник зазначив, що суд першої інстанції:
- порушив статтю 24 ГПК України, оскільки залишив без задоволення клопотання 3-го відповідача про те, що до справи залучено неналежного 1-го відповідача - Сєвєродонецьке управління Східного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», який не є юридичною особою і не має статусу відокремленого підрозділу, наділеного повноваженням представляти інтереси юридичної особи – ПАТ «УкрСиббанк»;
- безпідставно залишив без задоволення клопотання 3-го відповідача від 03.06.2010, в якому він просив суд відкласти розгляд справи, оскільки обидва його співробітника перебували у відрядженні, тому оскаржуване рішення було прийнято без участі в процесі 3-го відповідача, чим порушено основні принципи правосудді – рівність сторін перед законом і судом, змагальність сторін;
- порушив статтю 27 ГПК України, оскільки залишив без задоволення клопотання 3-го відповідача щодо визначення 2-го відповідача – ТОВ «Візит» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;
- не врахував, що договір поруки № 169872 від 26.12.2007 укладено між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою ОСОБА_5, тому умови зазначеного договору не можуть порушувати права чи законні інтереси фізичної особи – підприємця ОСОБА_5;
- безпідставно посилався на пункт 3.5 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених постановою НБУ від 16.07.2007 №168, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» на 2-го відповідача – ТОВ «Візит», за виконання зобов’язань якого поручився позивач, не розповсюджуються;
- не врахував пункт 1.3 договору поруки, де зазначено, що поручитель зобов’язується відповідати за невиконання позичальником всіх зобов’язань за кредитним договором.
Позивач – фізична особа – підприємець ОСОБА_5, відзивом від 29.06.2010, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, оскільки наведені доводи в скарзі вважає безпідставними.
Другий відповідач – ТОВ «Візит», надав відзив від 06.07.2010, в якому проти розірвання договору поруки №169872 від 26.12.2007 не заперечує, виходячи з наступного.
ТОВ «Візит» вважає, що з 28.09.2009 договір поруки припинений на підставі частини 1 статті 559 ЦК України та пункту 2.1 договору.
В обґрунтування своїх доводів зазначив наступне.
Ствердження Банку в апеляційній скарзі, що збільшення з 15 до 30 відсотків є штрафною санкцією не відповідає умовам розділу 7 пункту 7.1 кредитного договору від 26.12.2007 №11277695000, оскільки це не штрафна санкція, що додатково підтверджується наданою випискою банком заборгованості станом на 30.03.2010, де присутня графа процентна ставка, яка підвищена з 28.09.2009 з 15 % до 30 %.
ТОВ «Візит» згоду на застосування підвищеної відсоткової ставки не надавало, лист, на який посилається Банк не отримувало, поручителя Банк не повідомляв.
На думку ТОВ «Візит», договір поруки фактично призупинив свою дію 16.03.2010 на підставі частини 2 статті 599 ЦК України, оскільки боржник запропонував Банку прийняти предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання по кредитному договору – лист №6, №7 від 09.02.2010, а Банк не надав згоду – відповідь від 16.03.2010 №12-21/3876.
Розпорядженням від 22.06.2010 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до статті 28 Закону України «Про судоустрій України», для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, № 134-79/413 від 18.06.2010, на рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2010 по справі №14/151пд, призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є.- суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Якушенко Р.Є. – судді.
Розпорядженням від 19.07.2010 голови Луганського апеляційного господарського суду у зв’язку з відпусткою судді Лазненко Л.Л., її виключено із складу колегії суддів та введено до складу колегії суддю Іноземцеву Л.В.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
26.12.2007 Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Візит» (Позичальник) уклали кредитний договір № 11277695000, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у національній валюті України в сумі 1170000,00 грн. на строк з 26.12.2007 по 26.12.2018, а позичальник зобов’язався своєчасно повернути банку грошові кошти та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 15 % (а.с.14-17).
Пунктом 2.1 кредитного договору передбачені види забезпечення зобов’язань позичальника:
- застава нерухомості нежитлова будівля, яка є у власності ТОВ «Візит», загальною площею – 1799,2 м2 і знаходяться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, пр. Московський, буд. 25а, ринковою вартістю 4000000,00 грн.;
- порука, а саме: порука громадянина України ОСОБА_5 номер за ДРФО НОМЕР_1.
26.12.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банком) та громадянином ОСОБА_5 (Поручителем) було укладено договір поруки № 169872 (далі – договір поруки) (а.с.19).
Відповідно до пункту 1.1 договору поруки – Поручитель (позивач) зобов’язався перед Кредитором відповідати за невиконання ТОВ «Візит» усіх його зобов’язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору № 11277695000 від 26.12.2007, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та громадянином ОСОБА_5.
Пунктом 1.3 договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених Основним договором.
Відповідальність Поручителя та Боржника є солідарною (пункт 1.4 договору поруки).
Згідно пункту 2.1 договору поруки Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя.
Під «згодою Поручителя» Сторони розуміють візування Поручителем змін до Основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки Поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення Поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
До 28.07.2009 ТОВ «Візит» зобов’язання за кредитним договором виконував в повному обсязі.
З 28 вересня 2009 року, оскільки ТОВ «Візит» не в повному обсязі здійснював передбачені кредитним договором платежі, третій відповідач підвищив відсоткову ставку сплати річних з 15 % до 30 % відсотків річних.
22.03.2010 позивач звернувся до банку (лист за №і34-23/158) з письмовою пропозицією про дострокове розірвання договору поруки, оскільки зміна умов кредитного договору відбулась без згоди позивача, що суттєво змінює умови виконання договору позивачем, як поручителя. Позивач також надіслав банку два примірника угоди № 01 від 22.03.2010 про розірвання договору поруки (а.с.25,26).
Банк запропоновану угоду № 01 від 22.03.2010 про дострокове розірвання договору поруки № 169872 не розглянув та не підписав.
Позивач звернувся з позовом про розірвання договору поруки від 26.12.2007 №169872, оскільки вважає, що відповідачами істотно порушенні умови кредитного договору, яке відбулося внаслідок зміни відсоткової ставки за користування кредитом в сторону збільшення без його згоди як поручителя, чим також порушено умови договору поруки (пункт 2.1).
Позивач стверджує, якби він міг передбачити таку різку зміну договірних зобов'язань, то не став укладати договір поруки № 169872 від 26.12.2007 на таких умовах.
Аналізуючи надані сторонами матеріали, судова колегія приймає до уваги наступне.
Спірні взаємовідносини сторін виникли з договору поруки від 26.12.2007 № 169872, укладеного в забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «Візит» за кредитним договором від 26.12.2007 № 11277695000, та регулюються нормами цивільного законодавства України, а також умовами цих договорів.
Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У спірних правовідносинах боржником є ТОВ «Візит», який зобов’язався виконувати зобов’язання за кредитним договором від 26.12.2007 № 11277695000 перед банком. Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору у забезпечення виконання зобов’язань позичальника за даним договором банком прийнято поруку саме громадянина ОСОБА_5 Зі змісту договору поруки також вбачається, що цей договір укладений банком з громадянином ОСОБА_5
Посилання заявника апеляційної скарги на пункт 5.6 договору поруки, в примірнику якого є рукописна дописка про те, що поручитель підтверджує, що має статус приватного підприємця платника єдиного податку, не приймається до уваги апеляційним господарським судом, оскільки в примірнику договору банку, оригінал якого оглянутий судовою колегією в судовому засіданні апеляційного господарського суду, відсутня така рукописна дописка поручителя про наявність у нього статусу приватного підприємця. Крім того, в екземплярі договору поруки банку відсутня і дописка в пункті 4.1.1 договору щодо розрахункового рахунку поручителя, на який посилається скаржник, як на доказ свого статусу підприємця за договором поруки.
В судовому засіданні 20.07.2010 оглянуто оригінал договору поруки від 26.12.2007 № 169872 та оригінал кредитного договору від 26.12.2007 № 11277695000, які надані суду представником банку.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що у спірних правовідносинах за договором поруки ОСОБА_5 виступає як суб’єкт підприємницької діяльності суперечить обставинам справи.
Виходячи з положень частини 1 статті 1 ГПК України та статті 15 ЦК України щодо права кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та враховуючи, що до господарського суду звернувся саме СПД – фізична особа ОСОБА_5, даний спір, порушений позивачем, є підвідомчим господарським судам.
Суд дійшов висновку, що оскільки спірний договір поруки укладений громадянином ОСОБА_5, а не суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_5, порушення права чи законного інтересу позивача, як підприємця – відсутнє.
У зв’язку із викладеним в задоволенні позовних вимог про розірвання договору поруки слід відмовити.
Разом із тим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно другого відповідача, оскільки він не є стороною договору поруки, та про припинення провадження у справі стосовно першого відповідача, який не є юридичною особою.
За таких обставин судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, пункти 1, 2, 3 рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2010 по справі №14/151пд підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині: в задоволенні позовних вимог відмовити, в решті рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2010 по справі №14/151пд залишити без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо сплати державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення, понесені сторонами при зверненні з позовом та апеляційною скаргою, покладаються на позивача – фізичну особу – підприємця ОСОБА_5, м. Рубіжне Луганської області.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін присутніх у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.2 ст.103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, від 18.06.2010 № 134-79/413, на рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2010 по справі №14/151пд задовольнити частково.
2. Пункти 1, 2, 3 рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2010 по справі №14/151пд скасувати та прийняти нове рішення в цій частині: «В задоволенні позовних вимог відмовити.»
3. В решті рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2010 по справі №14/151пд залишити без змін.
4. Судові витрати за подання позовної заяви покласти на заявника позовної заяви – Фізичну особу – підприємця ОСОБА_5, м. Рубіжне Луганської області.
5. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, проспект Московський, б.60, ідентифікаційний код 09807750, судові витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 42 грн. 50 коп.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.
Відповідно частин 3, 5 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Р.Є. Якушенко