ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" липня 2010 р. Справа №Б-48/24-09
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя- доповідач Лакіза В.В.,
суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.,
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю представників сторін:
кредитора - Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”- представники : Левченко І.К. за довіреністю №714 від 29.12.2009 року; Артюхова О.П. за довіреністю №3069 від 24.12.2009 року (після перерви не з’явилась );
кредитора - Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”: представник Дідик С.Є. за довіреністю № 02-04/672 від 09.12.2009 р. ( після перерви не з’явився ); представник Демидчук В.Г за довіреністю від 09.12.2009 року;
кредитора - Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»- представник: Жегулін Ю.М. за довіреністю № 8434 від 20.09.2007 року ( після перерви не з’явився);
кредитора - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- представник :Гончаров А.О. за довіреністю від 10.11.2009 р.,ВМО № 746220 ( після перерви не з’явився);
кредитора - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»: представник: Гур’єв Д.М. за довіреністю від 09.10.2009 р., ВМО № 568901 ( після перерви не з’явився);
кредитора –Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»: предстаник Дворницький В.В. за довіреністю № 03/2/318 від 09.06.2010 р. ;
боржника - ОСОБА_11 за довіреністю №902 від 27.10.2009 року ( після перерви не з’явився);
ліквідатора –арбітражного керуючого: Вакуленко В.В. за ліцензія серія АБ№176218;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (вх.№1331Х/2-6) та апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, м. Харків, (вх.№1333Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2010 року по справі №Б-48/24-09,
за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_13, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м.Харків,
про визнання банкрутом у порядку ст.ст. 47-49Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; -
встановила:
У судовому засіданні 19.07.2010 р. було оголошено перерву до 26.07.2010 р. до 16-00 год. для виготовлення повного тексту постанови.
Ухвалою від 18.01.2010 року господарський суд Харківської області по справі №Б-48/24-09 (суддя Крестьянінов О.О.) клопотання ліквідатора Вакуленко В.В. задоволено. Скасовано всі арешти, накладені на майно ОСОБА_13, визнаного банкрутом, та всі інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Видалено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна всі записи щодо знаходження активів ОСОБА_13 під обтяженнями, зокрема, але не виключно, запис 2 від 17.08.2006 15:57 за №3617786 на автомобіль SEAT LEON, номер об’єкта VSSZZZ1PZR013997, номер державної реєстрації: АХ7551АК, свідоцтво про реєстрацію Т3 серія АХС003489, зареєстрований РЕВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області від 12.08.2006 року та запис 3 від 02.07.2008 08:51 №7486627 на автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y 2008 року випуску, номер об’єкта: SUPTF69YD8W415530, номер державної реєстрації АХ7310ВК.
Кредитор –Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” з ухвалою господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду Харківської області з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2010 року по справі №Б-48/24-09. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що судом першої інстанції до спірних правовідносин не застосовано положення спеціального Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Ліквідатором не виконано вимоги статті 9 зазначеного Закону, що свідчить про порушення ним діючого законодавства. Крім того, судом першої інстанції не розглянуто звернення апелянта про необхідність утворення комітету кредиторів. Аргументів апелянта з цього питання не спростовано та взагалі під час винесення оскаржуваної ухвали їм не надано оцінки та не прийнято до уваги інтересів заставодержателів.
Кредитор –Акціонерний комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” з ухвалою господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2010 року по справі Б-48/24-09. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Погоджується в повному обсязі з доводами першого апелянта - Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”. Свою позицію обгрутовує тим, що відповідно до умов договору та діючого законодавства, що регулює правовідносини, пов’язані з заставою рухомого майна, кредитор має право ініціювати виключення запису з Реєстру про обтяження рухомого майна лише у разі виконання заставодавцем забезпечених заставою зобов’язань за договором кредиту. Однак, зобов’язання за кредитним договором громадянином ОСОБА_13 перед кредитором не виконані, отже у останього відсутні підстави для звернення з листами до нотаріусів щодо виключення записів про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Також в апеляційній скарзі зазначає про необхідність утворення комітету кредиторів, що в данному випадку не суперечить статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідатор ФОП ОСОБА_13 – арбітражний керуючий Вакуленко В.В. надав відзив на апеляційну скаргу АКБ «Укрсоцбанк»та апеляційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк», в якому він зазначив, що не згоден з доводами апелянтів, оскільки у місцевого господарського суду були всі законні підстави для винесення ухвали від 18.01.2010 року. В обґрунтування своїх заперечень, ліквідатор боржника посилається на положення статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»і вважає, що оскільки, наслідком визнання боржника банкрутом є скасування арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника, тому господарським судом не порушено вимоги ст. ст. 22-34, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Представник ФОП ОСОБА_13 за довіреністю –ОСОБА_11 надав відзив на апеляційні скарги АКБ «Укрсоцбанк»та ПАТ «УкрСіббанк», в якому просить в їх задоволенні відмовити, а ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2010 р. по справі № Б-48/24-09 залишити без змін.
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит»надав відзив на апеляційні скарги, в якому вважає, що вимоги апелянтів є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
ПАТ КБ «Приватбанк»надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2010 р. у справі № Б-48/24-09.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Харківсської області від 11.03.2009 р. порушено провадження у справі про банкрутство № Б-48/24-09 у відношенні боржника –ФОП ОСОБА_13 у порядку ст.ст. 47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( а.с. 1-2 т.1).
Постановою господарського суду Харківської області від 15.04.2009 р. визнано ФОП ОСОБА_13 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Скасовано арешт, накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. на все майно та грошові кошти (зокрема на: квартиру №325 (загальною площею 88,9 кв.м.) в буд. №206 по вул. Дружби Народів у м. Харкові; нежитлові приміщення 1-го поверху №228-1-:-228-11 (загальною площею 92,3 кв.м.) в літ „А-5" в буд. 154 по проспекту Героїв Сталінграду у м. Харкові; автомобіль легковий SEAT LEON, 2006 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_3 автомобіль легковий DAEWOO LANOS TF 69 Y, 2008 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_2, але не виключно) та грошові кошти, що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження-28.01.1974, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, буд. З, кв. 46). Призначено ліквідатором арбітражного керуючого Вакуленко В'ячеслава Володимировича. Зобов*язано ліквідатора виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( а.с. 193-199 т.1).
Дана постанова господарського суду Харківської області від 15.04.2009 р. про визнання боржника банкрутом переглядалася судами апеляційної та касаційної інстанцій, якими її залишено без змін ( а.с. 201-209 т.2; а.с.80-84 т. 3). Ухвалою Верховного Суду України від 18.02.2010 р. у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 27.10.2009 р. по справі № Б-48/24-09 відмовлено ( а.с.218 т.3).
29.12.2009 р. до господарського суду звернувся ліквідатор боржника з клопотанням про скасування всіх обмежень щодо розпорядження майном банкрута ОСОБА_13, виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна всіх записів щодо знаходження активів банкрута під обтяженнями (автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_2; автомобіль SEAT LEON, 2006 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_3 квартиру (нежитлове приміщення) за адресою: АДРЕСА_1, квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 157-158 т.3).
18.01.2010 р. господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу ( а.с. 185-188 т.3).
Як встановлено судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження, 16.08.2006 р. між ОСОБА_13 та АКІБ «УкрСіббанк»було укладено договір застави транспортного засобу SEAT LEON, 2006 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_3. У зв’язку з посвідченням договору застави транспсортного засобу накладена заборона на його відчуження, про що свідчить запис № 2 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ( а. с.168-169 т.3).
18.06.2008 р. між ОСОБА_13 та АКБСР «Укрсоцбанк»було укладено договір застави № 860/14-27/18/3/8-058 транспортного засобу DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_2. У зв’язку з посвідченням договору застави транспортного засобу накладена заборона на його відчуження, про що свідчить запис № 3 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ( а. с.169 т.3).
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор боржника на підставі статті 23 Закону Украйни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі по тексту –Закон або Закон про банкрутство) та постанови господарського суду Харківської області від 15.04.2009 р. листами № 26 та № 27 від 02.11.2009 р.( а.с. 160,163 т.3) звернувся до АКБСР «Укрсоцбанк»та до АКІБ «УкрСіббанк» з проханням зняти заборону на відчуження автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_2 та на автомобіль SEAT LEON, 2006 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_3.
17.11.2009 р. листами № 29 та № 30 ( а.с. 163,165) з таким же проханням ліквідатор звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Адамової Л.А. та до приватного нотаріуса Гончаренко Н.Ю.
Листом № 246-02-17 від 04.12.2009 р. приватний нотаріус Гончаренко Н.Ю. надав ліквідатору боржника відповідь, якою повідомив, що оскільки договір застави від 18.06.2008 р., який був укладений між АКБ «Укрсоцбанком»та ОСОБА_13 та посвідчений ним за реєстровим № 3376, не передбачав накладання заборони на відчуження транспортного засобу DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_2 , тому заборона нотаріусом і не накладалась ( а.с. 166 т.3).
Будь-яких інших відповідей від банків або від нотаріусів ліквідатор боржникка не отримав, тому і звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням про скасування всіх обмежень щодо розпорядження майном банкрута ОСОБА_13
Приймаючи оскаржуване судове рішення, місцевий господарський, встановивши факт невиконання ні нотаріусами, ні банками вимог ст. 23 Закону про банкрутство і не зняття ними заборон на відчуження майна банкрута, суд виходив з того, що після того, як боржника ФОП ОСОБА_13 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, існування не скасованих заборон на відчуження активів банкрута перешкоджає виконанню ліквідатором боржника покладених на нього статтями 25, 48, 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»обов’язків.
Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, але звертає увагу на те, що хоча дійсно ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство встановлює приписи щодо скасування арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; і накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; відповідна норма має імперативний характер і не передбачає отримання додаткових процесуальних документів для її реалізації; але цей Закон не надає господарському суду права саме у межах процедури банкрутства вирішувати питання щодо скасування арештів, накладених іншими особами під час здійснення ними діяльності як господарської так і здійснення правоохоронних або контролюючих функцій (судів, прокурорів, слідчих, банків, нотаріусів та інших реєстраторів тощо).
Також колегія суддів зауважує, що постанова господарського суду Харківської області від 15.04.2009 р. по справі № Б-48/24-09 про визнання боржника –підприємця ОСОБА_13 банкрутом є чинною і обов’язковою до виконання на усій території України усіма громадянами, організаціями та установами, наслідки визнання громадянина-підприємця банкрутом також передбачені Законом, і за невиконання чинних судових рішень встановлена відповідальність, у тому числі кримінальна, тому усі особи, за рішенням яких були накладені арешти або інші заборони щодо розпорядження майном боржника, зобов’язані вжити відповідних заходів щодо скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження майном боржника-банкрута.
Посилання апелянтів на те, що ані судом, ані ліквідатором не узяті до уваги норми спеціального Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на погляд колегії суддів, є помилковими, оскільки цей Закон встановлює загальний порядок вжиття відповідних заходів і не регулює питання щодо накладення та скасування обмежень щодо розпорядження майном банкрутів, і саме норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є у випадку існування колізії правових норм спеціальним законом.
Ліквідацією у розумінні ст. 1 Закону вважається припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до приписів статті 25 Закону до повноважень ліквідатора входить, зокрема, реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
У відповідності до ст. 52 Цивільного кодексу України та ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.
Згідно вимог ст. 26 Закону про банкрутство до складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.
У відповідності до ч. 7 ст. 47 Закону у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом, до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина –підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.
Ст. 48 цього ж Закону зазначає, що продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.
Крім того, чинним законодавством не розділяється майно фізичної особи як громадянина та майно фізичної особи як підприємця, тому в ліквідаційної процедурі після визнання боржника банкрутом виявленню та продажу підлягають усі майнові активи, які належать боржнику-банкруту, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, за рахунок цього майна підлягають погашенню у встановленому законом порядку вимоги кредиторів. При цьому, слід зазначити, як встановлено ст. 26 Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що не має значення, чи є особа, зобов’язання якої забезпечені заставою або іпотекою, кредитором у справі про банкрутство, чи не має такого статусу.
У відповідності до приписів ст. 24 Закону про банкрутство господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, перелік учасників процедури банкрутства визначений статтею 1 цього ж Закону.
З матеріалів справи не вбачається, що ліквідатор скористався своїм правом і звернувся з метою захисту порушеного права або охоронюваного інтересу до суду в порядку позовного провадження з позовом до банків, які не є кредиторами у справі про банкрутство, з вимогами зобов’язання їх вчинити певні дії, зокрема, про вжиття відповідних заходів щодо скасування у державних реєстрах заборон та інших обтяжень щодо розпорядження майном банкрута.
З огляду на те, що нотаріус не є учасником провадження у справі про банкрутство в силу статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому у відповідності до чинного законодавства відмова у вчиненні нотаріальної дії може бути оскаржена лише до місцевого районного суду у порядку статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у відповідності до статті 50 Закону України «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.
Згідно статті 285 Цивільного процесуального кодексу України заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до місцевого суду за місцезнахоженням нотаріальної контори.
Слід зазначити, що в матеріалах даної справи відсутні будь- які докази звернення ліквідатора боржника до районного суду з такою скаргою, не спростовано такий факт і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Окрім того, статтями 17 і 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено право ліквідатора в ліквідаційній процедурі справи про банкрутство боржника звертатися до господарського суду зі скаргою на неправильно вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено оскарження дій як нотаріуса шляхом подання клопотання про зобов’язання нотаріуса вчиняти будь-які дії.
За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим як звернення ліквідатора до господарського суду у межах справи про банкрутство № Б-48/24-09 з клопотанням про скасування всіх обмежень щодо розпорядження майном банкрута ОСОБА_13, виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна всіх записів щодо знаходження активів банкрута під обтяженнями; так і винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про видалення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна усіх записів щодо знаходження активів ОСОБА_13 під обтяженнями.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ліквідатора боржника не підлягають задоволенню, у зв’язку з чим апеляційні скарги АКБ СР «Укрсоцбанк»та ПАТ «УкрСіббанк»підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 18.01.2010 р. підлягає скасуванню і прийняттю нового рішення, яким в задоволенні клопотання ліквідатора щодо скасування усіх обмежень щодо розпорядження майном банкрута підприємця ОСОБА_13 ; та про виключення обтяжень з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна всіх записів щодо знаходження активів банкрута під обтяженням слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, п.1 ч.1 ст. 101, п.2 ч.1 ст.103,п.1 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду; -
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” задовольнити.
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2010 року по справі №Б-48/24-09 скасувати та прийняти нове рішення.
В задоволенні клопотання ліквідатора боржника щодо скасування усіх обмежень щодо розпорядження його майном та про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна всіх записів щодо знаходження активів банкрута під обтяженнями відмовити.
Справу № Б-48/24-09 повернути до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
суддя О.А. Пуль
суддя В.О. Фоміна