№  2-  1078/2010                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

08 квітня 2010   року       Дарницький районний  м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                      Ящук Т.І.

при секретарі                                                                 Жиленко Ю.Г.

з участю представника позивача                                 Мовчана Т.М.

відповідача                                                                     ОСОБА_2

представника відповідача                                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором     , -

встановив :

    Позивач ПАТ «Банк «Демарк»  звернувся до суду з позовом до  відповідачів  ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини. 14.06.2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Банк «Демарк»  було укладено кредитний договір  № 349-051 , відповідно до умов якого позичальнику надано банком кредит у сумі 2000 доларів США, зі сплатою 16 % річних, з кінцевим терміном погашення кредиту 15.06.2009 року. Погашення заборгованості за  кредитом, відсотками та комісією за цим договором здійснюється щомісяця не пізніше 10-го числа місяця в сумі 98 доларів США. Кредит видавався шляхом видачі готівки у Банку «Демарк» . Банк виконав умови договору та надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у сумі 2000 доларів.

    В свою чергу ОСОБА_4 умови договору виконав частково, сплатив обов’язкову щомісячну комісію за червень 2007 року, відсотки за користування кредитом за період з 14.06.2007 року по 30.06.2007 року, частково погасив основний борг на суму 84,89 доларів США. Надалі систематичне невиконання умов договору призвело до заборгованості відповідача перед банком, яка на момент пред’явлення позову становила : 1915,11 доларів США – заборгованість за кредитом ; 653,19 доларів США – заборгованість за відсотками за період з 01.07.2007 року по 05.08.2009 року  ; 1262,5 грн. – комісія за умовами п.3.5.2. договору ;  720 грн. – штраф відповідно до умов п.6.4 договору, ;  965,26 грн. – нарахована пеня відповідно до п. 6.4 договору ;  397 грн. 27 коп. – пеня відповідно до п.6.3 кредитного договору за порушення строків погашення кредиту. Загальний розмір заборгованості  за кредитним договором становить 2568,3 доларів США та 3345 грн. 03 коп.

    Крім того  , з метою забезпечення виконання кредитного зобов’язання позичальника, був укладений договір поруки № 350-051  від 14.06.2007 року з ОСОБА_2, який взяв на себе солідарне зобов’язання перед банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_4, які виникли з договору кредиту.

    Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 2568,3 доларів США  та  3345 грн. 03 коп., а також судові витрати – 232,22 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В судовому засіданні представник позивача Мовчан Т.М. підтримав заявлені позовні вимоги ,  просив  позов задовольнити у повному обсязі ,  стягнути з відповідачів солідарно вищевказану суму заборгованості та судові витрати .

    Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3  в судовому засіданні позов не визнали та просили у задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовити. Відповідач пояснив, що укладаючи договір поруки, він розумів цей правочин, як посвідчення особи ОСОБА_4, і не знав, що  невиконання договору ОСОБА_4 потягне за собою обов’язок  поручителя сплатити  заборгованість за кредитним договором.

    Представник відповідача зазначив, що в порушення умов  п. 2.1 договору поруки банк не направив поручителю повідомлення про невиконання зобов’язання ОСОБА_4 Оскільки про невиконання умов договору кредиту відповідачу ОСОБА_2 як поручителю стало відомо лише  з отриманням позовної заяви, то підстав у банку  для звернення з вимогами про стягнення боргу в солідарному порядку немає.       Крім того, ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.         Оскільки позичальник припинив погашення заборгованості по кредитному договору з серпня 2007 року, тому 6-місячний строк пред’явлення вимоги до поручителя сплив у лютому 2008 року.

    Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився , про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,  про що свідчить зворотне повідомлення про вручення судової повістки ( а.с. 31), судом визнано за можливе розглянути справу в його відсутності.

    Вислухавши сторони, їх представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та  відповідні їм правовідносини.

    Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», витяг якого надано представником  позивача,  він є правонаступником ВАТ «Банк «Демарк» ( а.с. 32).

    14.06.2007 року між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 349-051, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 2000 доларів США з кінцевим строком повернення 15.06.2009 року. Кредит надано позичальнику на споживчі потреби ( ремонт квартири), шляхом видачі готівки у банку «Демарк».

    Пунктом 3.5.1 кредитного договору визначено, що позичальник  сплачуватиме банку відсотки  у розмірі 16 % річних . Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості  днів періоду нарахування відсотків  на основі банківського року ( 360 днів) і підлягають сплаті щомісячно.

    Порядок здійснення погашення заборгованості визначено пунктом 3.7.1 договору , згідно з яким погашення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією за цим договором здійснюється  щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, починаючи з наступного  за місяцем надання кредиту , в сумі 98 доларів США, при цьому з суми, яка надійшла на погашення заборгованості, в першу чергу здійснюється погашення штрафу за порушення строків сплати процентів, нарахованих відсотків, комісії, а потім заборгованості за кредитом ( а.с. 5-6).

    На забезпечення виконання зобов’язань по даному кредитному договору 14.06.2007 року між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 350-051 , відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 бере на себе солідарне зобов’язання  перед банком відповідати по зобов’язаннях ОСОБА_4   У пункті 1.2 договору відображено, що поручителю відомі усі умови кредитного договору : сума кредиту, процентна ставка, щомісячна комісія, строк сплати кредиту та процентів, відповідальність за несвоєчасну сплату процентів або кредиту ( а.с. 7).

            Відповідно до ст.ст. 525,  526 ЦК України  зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором  банк  або інша фінансова установа зобов’язується надати  грошові кошти ( кредит)  позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник  зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.  

      Як вбачається із заяви про видачу готівки № 349-051 ( 19199424) від 14.06.2007 року , банк свої зобов’язання за договором виконав повністю шляхом видачі готівки  позичальнику – коштів у сумі 2000 доларів США ( а.с. 8).

    Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості,  відповідач ОСОБА_4 умови договору  виконав частково, сплатив обов’язкову щомісячну комісію за червень 2007 року, сплатив відсотки за користування кредитом за період з 14.06.2007 року по 30.06.2007 року, частково погасив основний борг на суму 84,89 доларів США ( а.с. 9-14).

    Надалі систематичне невиконання умов договору відповідачем призвело до заборгованості  перед банком, яка на момент пред’явлення позову становила 1915,11 доларів США – заборгованість за кредитом ; 653,19 доларів США – заборгованість за відсотками за період з 01.07.2007 року по 05.08.2009 року  ; 1262,5 грн. – комісія за умовами п.3.5.2. договору;  720 грн. – штраф відповідно до умов п.6.4 договору ; 965,26 грн. – нарахована пеня за несвоєчасну сплату відсотків ;  397 грн. 27 коп. – пеня відповідно до п.6.3 кредитного договору за порушення строків погашення кредиту.

    Заперечення  представника відповідача ОСОБА_3 щодо невірного нарахування банком  пені та штрафних санкцій за невиконання відповідачем умов договору суд вважає безпідставними, а наданий позивачем розрахунок таким , що відповідає вимогам закону та умовам  укладеного договору.

    Зокрема , сума заборгованості в розмірі 1915,11 доларів США та сума нарахованих відсотків у розмірі 653,19 доларів США відповідачами не оспорювалась, власного обґрунтованого розрахунку вони не надавали.

    Відповідно до п. 3.5.2. договору , позичальник щомісячно сплачує банку за користування кредитом комісію у розмірі 50,5 грн.  У випадку несплати комісії, сума боргу відноситься  на рахунок несплаченої в строк комісії.

    Враховуючи, що період несплати комісії складає з 01.07.2007 року по 05.08.2009 року, тобто 25 місяців, то сума комісії становить  : 50,5 грн. х 25 міс. = 1262 грн. 50 коп. ( а.с. 14, зворот).

    Пунктом 6.4 кредитного договору визначено , що у разі порушення сплати відсотків за кредитом на строк до двох днів, позичальник сплачує за таке порушення штраф у розмірі 30 грн. за кожний факт порушення сплати процентів.

    Оскільки  відсотки не було сплачено, починаючи з липня 2007 року, то період нарахування штрафу визначений з 13.08.2007 року по 05.08.2009 року , тобто 24 місяці. Отже розмір штрафу становить : 24 міс. х 30 грн. =  720 грн. ( а.с. 14, зворот)

    Також п.6.4 кредитного  договору визначено, що при несплаті процентів на строк більше двох днів, банк має право стягнути з позичальника пеню, починаючи з  третього дня прострочення. Пеня нараховується на  суму несплачених своєчасно  відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з третього дня прострочення і до  дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

    Як вбачається з розрахунку  пені за порушення строків сплати відсотків за користування позикою , така пеня нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у відповідний період та з урахуванням фактичної кількості днів у році за період з 15.08.2007 року по 05.08.2009 року включно на суму 965 грн. 26 коп. Порядок нарахування пені відповідачами не оспорювався.

    Щодо заперечення представника відповідача ОСОБА_2 про порушення банком вимог ст. 258 ЦК України , якою  встановлено спеціальний строк позовної давності для нарахування пені  - в  один рік, то з умов договору вбачається наступне.

    Пунктом 6.4 кредитного договору ( з яким ознайомився і поручитель, про що вказав у п.1.2 договору поруки) визначено період, протягом якого буде нараховуватися пеня , а саме :  «починаючи з третього дня прострочення і до повного погашення заборгованості по відсотках».

    Частиною  1 ст. 259 ЦК України визначено, що позовна  давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

    Враховуючи викладену норму закону та умови  п. 6.4 укладеного договору, суд вважає, що  позивач правомірно нарахував пеню  за несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 965 грн. 26 коп.  ( а.с. 9-11).

    Пунктом 6.3 договору кредиту передбачено , що у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочення. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості  до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки  Національного банку України, що діяла у період, за  який сплачується пеня.

    Як вбачається з наданого розрахунку,  позивач почав нараховувати пеню за порушення строків сплати тіла кредиту не з моменту фактичного порушення строків сплати кредиту, а з часу  встановленого договором кінцевого строку повернення кредиту . Пеня нарахована за період з 22.06.2009 року по 05.08.2009 року  на суму 397 грн. 27 коп.

    Таким чином , загальний розмір заборгованості  за кредитним договором становить 2568,3 доларів США ( 1915,11 + 653,19)  та 3345 грн. 03 коп. ( 1262,5 грн. + 720 грн. + 965 грн. 26 коп. + 397 грн. 27 коп.).

    Відповідно  до ст. 533 ЦК України , грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо   у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.

    Враховуючи, вимоги ст. 533 ЦК України, суд вважає, що застосуванню підлягає  офіційний курс долара США до гривні , встановлений Національним банком України на день розгляду справи в суді.   Отже, заборгованість за договором кредиту ,  визначена позивачем у доларах США, по курсу  Національного банку України, станом на 08.04.2010 року становить: 2568,3 доларів США х 7,92 грн. =  20340 грн. 94 коп.

    Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Згідно з  приписами  ст. 554 ЦК України,  у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.         Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Як вбачається з вищезазначеного договору поруки, укладеного між ВАТ «Банк «Демарк» та відповідачем ОСОБА_2, останній  взяв на себе солідарне зобов’язання перед банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_4 , які виникли між банком і позичальником на підставі кредитного договору № 349-051 від 14.06.2007 року.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 повинен нести солідарну відповідальність з відповідачем ОСОБА_4 за невиконання ним умов договору кредиту.

    Суд не приймає до уваги  заперечення представника відповідача ОСОБА_2 про те, що він не повинен відповідати за позовом, оскільки  банк не виконав умови договору , не повідомивши його про наявність заборгованості за кредитом, а також  через відсутність підстав для звернення з позовом до ОСОБА_2, оскільки  встановлений ст. 559 ЦК України і  шестимісячний , і річний строк пред’явлення вимоги до поручителя  сплив.  Вказані заперечення спростовуються наступним.

    Відповідно до п. п. 2.1. , 2.2 договору поруки, в разі несплати позичальником суми кредиту або несплати ним процентів та комісії у  встановлений строк згідно умов кредитного договору банк про настання такого факту направляє поручителю повідомлення. Поручитель зобов’язується не пізніше п’яти робочих днів після несплати позичальником суми кредиту або несплати ним процентів та комісії у встановлений строк згідно умов кредитного договору сплатити банку  суму заборгованості позичальника.

    Як вбачається з копії анкети поручителя із матеріалів кредитної справи,  ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, адресу свого фактичного місця проживання він зазначив як :  АДРЕСА_1.

    З  наданого для огляду в судовому засіданні представником позивача  оригіналу листа на ім’я ОСОБА_2 та конверта з зазначеною адресою, вбачається, що він був повернутий без вручення , а  працівником пошти зроблено відмітку про те, що ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 – не проживає.

    З  наявних у матеріалах справи копій зворотних повідомлень про вручення поштового відправлення – листа претензії - ВАТ «Банк «Демарк» про погашення заборгованості  на адресу ОСОБА_4, такі листи були йому вручені 24.07.2007 року, 01.11.2007 року, 25.02.2008 року.  Лист, адресований ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2,  був вручений матері відповідача 31.10.2007 року , про що зазначено у зворотному повідомленні.  Вказані зворотні повідомлення суд вважає належними доказами  повідомлення відповідачів про необхідність погашення заборгованості  за договором кредиту.

    Статтею 555 ЦК України визначено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього позову – подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Також поручитель має право висунути проти вимоги  кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов’язані з особою боржника.

    Навіть якщо враховувати позицію відповідача ОСОБА_2, що його належним чином до пред’явлення позову не було повідомлено про наявність заборгованості за договором кредиту,  то ні умовами договору поруки, ні законом не передбачено такої підстави для припинення поруки чи звільнення поручителя від відповідальності , як неповідомлення  поручителя про наявність заборгованості по кредиту  до пред’явлення позову.

    Посилання представника відповідача , що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК  договір поруки припинив свою дію , суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки договором поруки визначено  строк його дії  – до повного виконання зобов’язання за договором кредиту.

    Частиною 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється  після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі , якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

    З договору кредиту вбачається , що строк виконання основного зобов’язання за договором кредиту настав 15.06.2009 року, а позовну заяву направлено до суду 21.08.2009 року.

     Пунктом 4.2 договору поруки визначено, що договір залишається чинним до повної сплати позичальником банку заборгованості за  кредитом та інших платежів відповідно до умов кредитного договору, або до сплати поручителем всієї суми заборгованості банку. ( а.с. 7)

    Відрахування представником відповідача шестимісячного строку згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України  з липня 2007 року, тобто з початку  фактичного прострочення сплати кредиту, суд вважає безпідставним, оскільки вимога дострокового  повернення кредиту  відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України є правом , а не обов’язком позикодавця.

    На підставі викладеного, суд  приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Демарк» є законними та обґрунтованими,  з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 необхідно стягнути в солідарному порядку  на користь позивача заборгованість, що виникла  за договором кредиту від 14.06.2007 року  в сумі 2568,3 доларів США, що на день ухвалення рішення становить  20340 грн.  94 коп. , та 3345 грн. 03 коп., що становить загальну суму в розмірі 23685 грн. 97 коп.

    Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню  також сума понесених судових витрат, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, - сума судового збору в розмірі 232 грн. 22 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

    На підставі викладеного , ст.3, 16 , 258, 259, 525, 526, 527, 533, 541, 553, 554, 555, 559, 1048, 1049 , 1054 Цивільного кодексу України , керуючись ст.ст.  10, 57, 60, 88 , 209, 213, 215, 218  ЦПК України, суд , –

вирішив  :

    Позов  задовольнити.

    Стягнути  солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області , та  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва,  на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» ( код ЄДРПОУ 19357516 , МФО 353575 )  заборгованість за договором  кредиту  від 14.06.2007 року  в сумі 2568, 3  доларів США, що на день ухвалення рішення становить   20340  грн.  94 коп. , та 3345  грн. 03 коп.,  а також судові витрати в суму 262 грн. 22 коп. ,  а всього стягнути   23948  ( двадцять три тисячі дев’ятсот сорок вісім)  грн. 19 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження  протягом 10 днів з дня проголошення рішення  та апеляційної скарги на рішення суду  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                  Суддя  :   підпис