Справа № 22ц-4945/09
Головуючий у 1 інстанції Шликов С.П.
Категорія
Доповідач Олейникова Л.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в
складі:
головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
суддів Олєйникової Л.С., Бабенко П.М.,
при секретарі Голубцові А.В.,
за участю
позивача представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
відповідача - представника Державної митної служби України Східної митниці Пермінова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державної митної служби України Східної митниці на рішення Київського районного суду м. Донецька. від 16 лютого 2009 року, за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України Східної митниці, ОСОБА_5 про визнання права власності на автомобіль,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України Східної митниці про визнання права власності на автомобіль .
В період підготовки до розгляду справи ОСОБА_1доповнив свої позовні вимоги та просив визнати автомобіль предметом колекціонування, . що становить історичний інтерес.
Ухвалою Київського районного суду м.Донецька від 13 лютого 2009 року ОСОБА_5 залучений до участі в справі в якості співвідповідача.
При цьому в обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що 10 травня 2008 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір доручення, згідно якого повірений зобов»язався придбати за його кошти та на його ім»я автомобіль та доставити його на територію України. В квітні 2008 року повіреним здійснено оплату за автомобіль на рахунок продавця за платіжним дорученням в іноземній валюті №32.
Вказаний автомобіль придбаний ним в колекційних цілях, але Східна митниця вважає, що вказаний автомобіль є автомобілем легковим для перевезення людей з робочим об»ємом циліндрів двигуна понад 2200 куб.см., що використовувався понад 5 років, та його слід декларувати за кодом УКТЗЕД та постанови Суду Європейського Співтовариства по справі №200/84 по коду 97005000000 (колекції та предмети колекціонування із зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, історії, археології, палеонтології, етноірафії чи нумізматики) відносяться автомобілі як предмети колекціонування, що становлять історичний інтерес.
Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 16 лютого 2009 року позов задоволено.Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Packard Clipper, 1956 року випуску, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, номер кузова-НОМЕР_1, номер шасі н/в, номер двигуна - бензиновий, робочий об»єм циліндрів двигуна-2996 куб.см.Визнано автомобіль Packard Clipper, 1956 року випускуДдентифікаційний номер -НОМЕР_1 предметом колекціонування, що становить історичний інтерес.
В апеляційній скарзі Державна Митна служба України Східна митниця посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, посилаючись на докази, які не надавались сторонами.Вважають, що судом порушено ст.. 16 ЦПК України, який допустив об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, оскільки судом вирішено не тільки право власності , а ще про код товару згідно УКТЗЕД, тобто позивачем було оскаржене рішення суб»єкта владних повноважень.Крім того, Східна митниця ніколи не заперечувала проти права власності позивача на автомобіль та позивачем не доведено порушення його права. Судом порушено ст..ст.209, 218 ЦПК України, оскільки в судовому засіданні було оголошено вступна та резолютивна частини рішення , яким суд визнав право власності автомобіля за позивачемДнша частина рішення про визнання автомобіля предметом колекціонування не оголошувалась, що зафіксовано відповідно до ст.. 197 ЦПК засобами технічної фіксації процесу.Судом порушені СТ..210 ЦПК України щодо виготовленя рішення в повному обсязі, ст..215 ЦПК щодо змісту судовою рішення, ст..256 ЦПК щодо визнання факту , який має юридичне значення, ст..ЗЗ ЦПК щодо заміни відповідача Східної митниці на належного та не встановлено належних відповідачів по справі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Державної Митної служби України Східної митниці доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечуваа, просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши -матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Згідно статті 213 ЦПК України в редакції 2004 року рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед іншого вирішує такі питання: 1/чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;2/чи є інші фактичні дані /пропущення строку позовної давності тощо/, які мають значення для вирішення справи, та докази їх підтвердження; 3/ які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;4/яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Між тим, на підставі статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено його право власності на автомобіль Packard Clipper, 1956 року випуску, який є предметом колекціонування , що становить історичний інтерес.
Але з таким висновком погодитися не можна., оскільки висновок суду не відповідає фактичним обставинам по справі.
Згідно частини 1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов»язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки довірителя.
Зі змісту вказаної ст.1000 ЦК статті вбачаеться, що повірений створює права й обов»язки по договору не у відношенні себе, а у відношенні довірителя.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України Східної митниці про визнання права власності на автомобіль Packard Clipper, 1956 року випуску посилаючись на те, що відповідачем порушуються його право власності.
Вказані вимоги підтримувала в судовому засіданні і представник ОСОБА_1-ОСОБА_2.
Разом з тим, згідно доказів, представлених сторонами, власником автомобіля Packard Clipper, 1956 року випуску, є ОСОБА_5(а.с. 19, 31, екологічна декларація від 28 жовтня 2008 року), який залучений до участі у справі за ініціативою суду (а.с.53) та до якого позовні вимоги ОСОБА_1в установленому законом порядку не пред»являлись.
Постановою Київського районного суду М.Донецька від 28 січня 2009 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 16500 грн за те , що останнім не заявлено за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають при обов»язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру податків і зборів на загальну суму 136991, 66 грн, що унеможливило 'встановити однозначну класифікацію товару за УКТЗЕД.(а.с.45)
Крім того, спірний автомобіль є автомобілем іноземного виробництва, переметнув мирний кордон України, при цьому документи, які посвідчують митне оформлення транспортного засобу зі сплатою передбачених законодавством податків та зборів, у матеріалах справи відсутні.
Посилання ОСОБА_1 на те, що ним були сплачені гроші за спірний автомобіль спростовується платіжним дорученням в іноземній валюті №32 від 8 жовтня 2008 року(а.с.10), згідно якого платником переказу є ОСОБА_5, підпис якого є на вказаному дорученні.
З урахуванням викладеного, не може бути взятий до уваги представлений позивачем і письмовий договір доручення між ОСОБА_1 та фізичною особою -суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 на придбання колекційного автомобілю Packard Clipper, 1956 року випуску, оскільки ОСОБА_5 діяв в своїх інтересах, що підтверджується вище вказаними доказами по справі.
Крім того , законодавством передбачено, що крім договору доручення, (який врегульовує внутрішню сторону представництва)повірений може діяти від імені довірителя лише при наявності доручення (зовнішня сторона відносин представництва), але довіреність, згідно якої повірений діяв від імені довірителя , позивачем до матеріалів справи не надана.(а.с.49)
Таким чином , позивач не довів суду право власності на спірний автомобіль Packard Clipper, 1956 року , відповідач Східна митниця не оспорює право власності позивача , проти такого права не заперечує, бо ні в яких відносинах з позивачем не перебуває.
Оскільки позивачем не надано доказів порушення його права власності з боку відповідачів, яким чином відповідачі перешкоджають цьому праву, або не визнають їх, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у визнанні права власності на спірний автомобіль та про визнання автомобіля Packard Clipper, 1956 року випуску предметом колекціонування , що становить історичний інтерес.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ч. 1п.4 ст.309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постановлює нове рішення або змінює його, якщо судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.4, 313, 314 ч.2 , 316 ЦПК України , апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Державної митної служби України Східної Митниці задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду міста Донецька від 12 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної митної служби України Східної митниці, ОСОБА_5 про визнання права власності на автомобіль та про визнання автомобіля предметом колекціонування, що становить історичний інтерес , відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.