ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
29 червня 2010 року справа № 5020-5/090
За позовом: суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської МР (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1-А)
про визнання права власності та спонукання виконати певні дії
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач - не з’явився,
Відповідач - не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської МР, про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна –торговий павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_2, про спонукання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.
Вказаний позов обґрунтований тим, що позивач вважає себе власником вказаного майна, а відповідач без достатніх підстав незаконно не визнає його право власності.
Позивач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається із матеріалів справи позивач є власником торгового павільйону на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2008 та договору про внесення змін від 15.05.2009 до договору купівлі-продажу майна –торгового павільйону укладених, між позивачем та ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, (а.с.7-8).
Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Конновим О.Є 12.09.2008 та 15.05.2009 відповідно.
Право користування земельною ділянкою на якої розташований об’єкт нерухомості належить ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.07.2008, укладеного між Ленінської районної у місті Севастополі радою та ОСОБА_2 (а.с.9-15).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності виникає в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, встановленим Цивільним кодексом України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
15.05.2009 позивач звернувся до відповідача щодо здійснення реєстрації права власності на об'єкт нерухомості.
Проте, відповідач листом № 3761 від 15.05.2009 відмовив позивачу в заявленому клопотанні з посиланням на статтю 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Факт передачі нерухомого майна підтверджується договором купівлі-продажу від 12.09.2008 та договором про внесення змін від 15.05.2009 до договору купівлі-продажу майна –торгового павільйону укладених, між позивачем та ОСОБА_2, а також «Технічним оглядом та оцінкою стану об’єкту», відповідно до якого переміщення торгівельного павільйону неможливо без порушення частини комплектуючих елементів, що призведе до зниження вартості всієї споруди у цілому та зміни його призначення (а.с.16).
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом 2 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49,75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на об`єкт нерухомого майна, торговий павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_2.
3. Зобов’язати Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради (вул. Папаніна, 1 А, місто Севастополь, 99001) здійснити державну реєстрацію права власності за суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на об`єкт нерухомого майна, торговий павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
30.06.2010