Справа № 2-а-250/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 року
Радивилівський районний суд Рівненської області
В складі:
головуючого судді: Бірука В.О.
при секретарі: Чуліпі Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ по ОАТ Радивилівського району, інспектора ДПС ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Ткачука Миколи Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення обґрунтовуючи свою вимогу наступним.
Позивач зазначає, що 30.04.2010 року о 19 год. 30 хв. він керуючи автомобілем ВАЗ-21150 д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вул. Берестецькій в с.Козин Радивилівського району Рівненської області і був зупинений на вимогу інспектора ДПС ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Рівненської області Ткачука М.І., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.04.2010 року за нібито перевищенням швидкості. Одразу інспектором була винесена постанова про адміністративне правопорушення серія ВК №082242 від 30.04.2010 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..
Не погодившись з вищевказаною постановою позивач зазначає, що правила дорожнього руху не порушував, рухався на автомобілі з дозволеною швидкістю 79 км/год.
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні докази належності вимірювання швидкості саме його автомобілю, не підтверджена технічна перевірка приладу, яким вимірювалась швидкість. Крім того відповідно до основних технічних характеристик вимірювач швидкості «Сокол» може допускати похибку вимірювання швидкості + 2 км/год.
Позивач вважає, що протокол складено з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення., а саме: не було пред’явлено жодного належного доказу, правопорушення не зафіксовано належним чином.
Тому позивач вважає, що постанова від 30.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення прийняте з порушенням норм законодавства є необґрунтованою і незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Вказав, що рухався зі швидкістю 79 км/год, тобто не скоїв правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Представник відповідача – ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Пилипчук З.Г. позову не визнав і просив в задоволенні його відмовити за безпідставністю. Показав, що дистанційний вимірювач «Сокол» №0606312 пройшов повірку, згідно якої прилад визнано придатним до застосування, про що представив свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідач Ткачук М.І., інспектор ДПС ВДАІ по ОАТ Радивилівського району позову не визнав. Показав, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення діяв відповідно до вимог КУпАП.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам в їх сукупності суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтований і задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що 30.04.2010 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Ткачуком М.І., було винесено постанову ВК №082242, в якій зазначається, що 30.04.2010 року о 19 год. 26 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем по вул. Берестецькій в с.Козин Радивилівського району перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 більше як на 20 км/год, рухався зі швидкістю 81 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України.
Швидкість вимірювалась приладом «Сокол» №0606312.
З вище вказаної копії постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 грн..
Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів при перевищення ними встановлених обмежень швидкості руху більше як на 20 кілометрів на годину.
Відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те, посадовою особою.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності…, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення порушення правил дорожнього руху було зафіксовано при допомозі дистанційного вимірювача швидкості «Сокол» №0606312.
Чинним законодавством передбачено фіксацію порушень ПДР показаннями технічних приладів, у тому числі дистанційних вимірювачем швидкості «Сокол».
Даний прилад пройшов повірку про, що свідчить свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22/2/1945325 від 22.01.2010 року копія якого долучено до матеріалів справи.
Таким чином, суд вважає, що доводи позивача з приводу протиправності використання дистанційного вимірювача «Сокол» №0606312 є необґрунтованими.
Відповідно до п.3 ст.222 КУпАП надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення, передбаченні частиною першою і другою статті 122 – працівниками Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача відповідає вимогам ч.2 ст.283 КУпАП і є законною.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх об’єктивному дослідженні.
На підставі вище викладеного суд вважає, що адміністративний позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні і тому не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.17-19, 158-159, 160-163 КАС України, ст.ст.33, 246, 252, 279, 280, 287, 288, 293 КУпАП, суд, -
постановив:
В позові ОСОБА_1 до ВДАІ по ОАТ Радивилівського району, інспектора ДПС ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Ткачука Миколи Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 25 червня 2010 року.
Суддя: підпис: Бірук В.О.
З оригіналом вірно:
Суддя: Бірук В.О.