Справа 2а-3094/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.07.2010р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого – судді Масенко Д.Є.,
при секретарі – Філатовій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Луганській області про визнання дій неправомірними скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
У травні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВВ № 267164 від 30.04.2010р. про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 255 гр.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 30.04.2010 року о 09.35 годині він дійсно рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 у м. Антрациті, Луганської області, здійснив зупинку на вул. Комунальній в дії дорожнього знаку 3.34 та був зупинений інспектором ДПС, який склав протокол та притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач не згоден з рішенням інспектора ДПС за тих обставин, що він не порушував ПДР, оскільки він під’їхав від ПП „База Масичак”, на виїзді із якої дорожній знак 3.34 відсутній, тому він не міг знати, що зупинив транспортний знак в зоні дії вказаного знаку. Крім того, позивач вважає, що дорожній знак має дію тільки до перехрестя, оскільки він знаходиться за кілька метрів до нього, а він здійснив зупинку вже через декілька метрів після перехрестя.
В судове засідання позивач підтримав позовні вимоги, надав відповідні пояснення.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи (про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки) в судове засідання не прибув, причин суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, що відповідно до положень ст. 128 КАС України є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящій орган, (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міжміський суд, у порядку визначеному КАС України з особливостями, встановленими КУпАП.
На підставі ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження адміністративних актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування знаходження) позивача.
Як встановлено в судовому засіданні постановою інспектора ОДР ВДАІ м. Антрациту Гребеннікова Павла Володимировича по справі про адміністративне правопорушення серія ВВ № 267164 від 30.04.2010р. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАп у вигляді штрафу в сумі 255грн ., що підтверджується копією постанови (а.с.5). Таким чином, порушень територіальної підсудності не встановлено, оскільки позивач мешкає у Ленінському районі м. Луганська.
Згідно ст. 251.КУпАП д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за п еревищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнути до відповідальності за порушення п.8.1 ПДР України, який передбачає, що р егулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
В судовому засіданні встановлено, що вимоги позивача обґрунтовані, у зв’язку з тим, що дія дорожнього знаку 3.34 не розповсюджується на ділянку дороги, де здійснив зупинку позивач, крім того, відповідачем будь-яких доказів правомірності винесеного рішення суду не надано, як того вимагає ст. 71 КАС України.
Однак, позивачем в позовній заяві не ставиться питання щодо поновлення пропущеного строку на оскарження постанови інспектора ОДР ВДАІ м. Антрациту Гребеннікова Павла Володимировича про притягнення його до адміністративної відповідальності від 30.04.2010 року, оскільки позивач звернувся до суду з позовом лише 26 травня 2010 року, а відповідно до вимог ст. 289 КУпАП, передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу. В судовому засідання позивач також не просив поновити встановлений законом строк на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, та на питання суду не зміг пояснити та обґрунтувати поважність причин пропуску строку на оскарження постанови.
Таким чином, суд вважає, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за пропуском строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,128 КАС України, ст, ст. 251,288,289 КУпАП, ПДР України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Головуючий: