ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2010 року Справа № 28/58-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій О.В.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 27.04.2010 року:
прокурора: Анісімов В.В.- пом. прокурора
позивача: Лазуренко К.О.- предст., дов.№4/11-69 від 16.12.2009 року
відповідача: ОСОБА_2- фізична особа-підприємець
третьої особи: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р. у справі № 28/58-10
за позовом: прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ)
третя особа: управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)
про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її в придатний до використання стан та відшкодування шкоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2010 року (підписано 22.02.2010р.) по справі №28/58-10 (суддя Манько Г.В.) задоволені позовні вимоги прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ), третя особа: управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,002623 га, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, біля буд. №11-а, приведення її в придатний до використання стан шляхом знесення незаконно збудованого магазину та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ділянки у сумі 1312 грн. 84 коп. Також зазначеним рішенням з відповідача в доход держбюджету стягнуто 187 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ) –відповідач, не погоджуючись з рішенням суду подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2009 року по справі №28/58-10 і прийняти нове рішення. Скаржник посилається на порушення з боку господарського суду норм процесуального права, зокрема, суд не повідомив відповідача належним чином про відкладення розгляду справи. 30.12.2009р. відповідачем до суду була подана заява із проханням надсилати кореспонденцію на адресу: АДРЕСА_2 проте ухвала суду була направлена на іншу адресу і доставлена із запізненням. Сторона була позбавлена права бути присутньою у судовому засіданні.
Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська відзив на апеляційну скаргу не надав, але у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим та просив залишити його без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач –Дніпропетровська міська рада –відзив на апеляційну скаргу не надала, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що просить прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.
Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) –третя особа, у судове засідання не явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №5071 було направлено за єдиною адресою, що є в матеріалах справи, проте було повернуто відділенням зв’язку з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, справа переглядалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
08.04.2010 року від відповідача надійшла заява про відвід колегії суддів у повному складі, у задоволенні якої відмовлено ухвалою в.о. голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року.
За клопотанням відповідача проводилася технічна фіксація судового процесу у порядку ст.811 ГПК України.
27.04.2010 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, оформлені у вигляді заяви, у яких відповідач посилається на наявність рішення сесії міської ради №109/29 від 13.07.2005 року, за яким він має право користування спірною земельною ділянкою.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 14.50 29 квітня 2010 року.
Вислухавши представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.10.2009 року, складеними державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області Павловим Геннадієм Петровичем у присутності ОСОБА_2 встановлено факт використання земельної ділянки загальною площею 0,002623 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння біля буд. №11-б фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 під розміщення магазину за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки та без правовстановлюючих документів. ОСОБА_2 була ознайомлена з актом та отримала його копію про, що свідчить її особистий підпис.
У цей же день державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області Павловим Г.П. був складений акт обстеження земельної ділянки, у якому зазначено, що було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, біля буд. №11-а у зв’язку із самовільним зайняттям земельної ділянки, але план схема земельної ділянки, яка є невід’ємною частиною акту обстеження, стосується іншої земельної ділянки, а саме: земельної ділянки, яка розташована біля будинку №11-б. Зазначений акт ОСОБА_2 отримала 26.10.2009 року.
На підставі перевірки дотримання вимог земельного законодавства фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 26.10.2009р. був виданий припис від 26.10.2009 року №445 з вимогою у 30-ти денний термін привести земельну ділянку у стан відповідний до чинного законодавства. Відповідно до даного припису перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилася відносно земельної ділянки, що розташована у м. Дніпропетровську по вул. Осінній біля будинку №11-б, але встановлений факт використання земельної ділянки біля будинку №11-а.
26.10.2009р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Павловим Г.П. був здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої та території міста Дніпропетровська по вул. Осінній біля будинку №11-б, який склав 1312,84 грн.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Підставою укладення договору про передачу в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності є відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Стаття 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначає самовільне зайняття земельних ділянок, як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Тобто, зі змісту закону випливає, що самовільне зайняття земельної ділянки пов’язане саме з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку та його державної реєстрації. Отже, особа, яка використовує земельну ділянку, повинна мати документи, передбачені ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. Відповідач не надав до матеріалів справи жодних документів, передбачених Земельним кодексом України, які надають йому право на користування спірною земельною ділянкою.
Враховуючи зазначені обставини місцевий господарський суд на підставі ст.212 ЗК України задовольнив позовні вимоги. Разом з тим рішення суду підлягає скасуванню в силу наступного:
- для задоволення позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки власник земельної ділянки або прокурор повинні надати докази, що саме зазначену в позові земельну ділянки самовільно займає відповідач. Прокурор зазначив, що відповідач самовільно займає земельну ділянку, яка розташована біля будинку №11-а по вул. Осінній. Але надані прокурором докази даного факту не підтверджують, оскільки перевірялася інша земельна ділянка, яка знаходиться за іншою адресою: біля будинку №11-б по вул. Осінній. Шкода, заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, також була розрахована відносно земельної ділянки, яка знаходиться біля будинку №11-б. Зазначені розбіжності актів перевірки та обстеження, припису і розрахунку збитків не є належними доказами в розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України, які б підтверджували факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки по вул. Осінній біля будинку №11-а. Інші докази, які б підтверджували обґрунтованість вимог прокурора ні позивачем, ні прокурором не надані;
- відповідно до ч.3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо ... справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду. З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2009р. відповідачем до господарського суду Дніпропетровської області була подана заява, в якій сторона просила всю кореспонденцію надсилати їй за адресою: АДРЕСА_2 02.02.2010р. господарським судом було відкладено розгляд справи №28/58-10 на 9.30 16.02.2010 року. Доданою до матеріалів апеляційної скарги ксерокопією конверту підтверджено, що кореспонденція була направлену відповідачу на іншу адресу: АДРЕСА_3. Лист був отриманий лише 20.02.2010р., що позбавило відповідача можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати пояснення по справі. Апеляційний господарський суд бере також до уваги, що з протоколу судового засідання від 02.02.2010р. також не вбачається чи були повідомлені учасники судового процесу про відкладення розгляду справи в судовому засіданні. Крім того, в матеріалах справи №28/58-10 взагалі відсутні повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалою суду сторонам у справі. Отже, 16.02.2010р. господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки кореспонденція не була направлена на зазначену відповідачем адресу.
Разом з тим, не можуть бути підставою для скасування судового рішення наявність рішення Дніпропетровської міської ради №109/29 від 13.07.2005 року „Про погодження приватному підприємцю ОСОБА_2 місця тимчасового розташування споруди підприємства торгівлі (павільйону) по вул. Осінній у районі буд. №11-А (Індустріальний район)”, оскільки зазначене рішення не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку. Факт наявності адміністративної справи також не перешкоджає вирішенню спору по даній справі.
При поданні апеляційної скарги відповідач сплатив державне мито в сумі 42,50 грн., тобто не в повному обсязі, тому з останнього слід стягнути недоплачене державне мито в сумі 51 грн. (за майновими вимогами) в порядку ст.49 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2010 року у справі №28/58-10 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позовних вимогах відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (49125, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету недоплачене державне мито в сумі 51 грн. за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (49125, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 93 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат