Справа № 22ц-2907/2010 Головуючий у 1-й інстанції – ТІСЛЮК І.І.
Категорія – цивільна Доповідач – МАМОНОВА О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., ШЕМЕЦЬ Н.В.,
при секретарі РАЧОВІЙ І.І.,
з участю: відповідача ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, представника позивача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” до ОСОБА_5 про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 14379 грн. 55 коп. в порядку регресу та судових витрат, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2010 року і винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Оскаржуваним рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2010 року позовні вимоги ВАТ НАСК „Оранта” задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_5 на користь Чернігівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» в порядку регресу витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 14379 грн. 55 копа., а також стягнуто судові витрати.
Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що він є власником гужової повозки та коня, оскільки згідно довідки сільської ради власником є ОСОБА_8, що також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8
Також, на думку апелянта, судом не була врахована та обставина, що ОСОБА_10, власник автомобіля, в заяві зазначав, що гужова повозка рухалась без погонича, а також, що по обставинам даної дорожньо-транспортної пригоди проводилась перевірка дільничним інспектором, який змусив його підписати необхідні документи.
Крім того, апелянта вважає, що в даному випадку суду слід було застосувати норми ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, пояснення представника позивача, яка просила залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.08.2009 року біля магазину «Ярмак» в с. Сиволожі Борзнянського району гужовою повозкою було пошкоджено автомобіль марки „Skoda Oktavia”, д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_10 Матеріалами перевірки дільничного інспектора встановлено, що візником гужової повозки в момент події був ОСОБА_5
18.04.2008 року ОСОБА_10 було укладено із позивачем договір добровільного страхування транспортного засобу (а.с. 20-26).
ВАТ НАСК „Оранта” був складений страховий акт № 773-09 та здійснено розрахунок суми страхового відшкодування на підставі звіту № 608-09 про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля.
На підставі вищезазначеного ОСОБА_10 було проведено виплату страхового відшкодування в сумі 14379 грн. 55 коп.
Відповідно до ст. 37 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Також згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно визначив наявність у відповідача обов’язку відшкодувати у порядку зворотної вимоги шкоду, заподіяну позивачу та правомірно стягнув з нього зазначену шкоду на користь ВАТ НАСК „Оранта”.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка.
Доводи апеляційної скарги про непричетність відповідача до пошкодження автомобіля спростовуються матеріалами перевірки дільничного інспектора Борзнянського РВ УМВС, а саме поясненнями ОСОБА_5, який показав, що 11.08.2009 року він під’їхавши до магазину, поставив гужову повозку, а сам пішов до магазину. В магазині він почув удар. Вийшов з магазину і побачив, що кінь стоїть осторонь від автомобіля, а автомобіль пошкоджений конем з підводою (а.с. 46).
Посилання апелянта на те, що власником коня є ОСОБА_8 не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки як вбачається із матеріалів справи супроводжував коня ОСОБА_5, а тому в силу ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» він зобов’язаний був забезпечити безпеку майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.
Доводи ОСОБА_5 про те, що при проведенні перевірки його пояснення були відібрати під примусом ніякими доказами не підтверджені.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити .
Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2010 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: