Справа № 2-1099 за 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

     30 липня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

        головуючого - судді   Рябота В.І.,

при секретарі   Риндя Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, страхової компанії «Княжа» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

    Як зазначає позивачка 11 березня 2010 року близько 10 год. 30 хв. в м. Прилуки на вул. Густинській відбулася ДТП винним в якої, згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду визнано ОСОБА_3, відповідача 1 по даній справі, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована страховою компанією «Княжа», відповідач 2 по даній справі. Мотивуючи тим, що в наслідок ДТП їй, позивачці, було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, та враховуючи, що відповідачем 2 їй вже виплачено частину страхового відшкодування, позивачка і просить суд стягнути - з відповідача 1 суму франшизи, суму втрати товарного виду автомобіля та моральну шкоду, з відповідача 2 – різницю між сумою отриманого нею страхового відшкодування та сумою відновлюваного ремонту, визначеного експертним дослідженням автомобіля, судові витрати покласти на сторін, пропорційно до задоволених вимог.

    В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги.

    Відповідач 1 та його представник заявлені вимоги визнали частково, в частині сплати франшизи та частини судових витрат, в іншій частині заявлених вимог не визнали.

    Відповідач 2 заявлених вимог не визнав в повному обсязі.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

    Безумовному задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача 1 суми франшизи, враховуючи, що він сам не заперечує проти цього. Також, на думку суду, підлягають частковому задоволенню вимоги про стягнення з відповідача 1 моральної шкоди, оскільки сам факт ДТП не заперечує одержання під час неї позивачкою значної моральної шкоди, нервового струсу та інше, при цьому саме відповідач 1 винен в даній ДТП, а тому саме він і повинен відшкодовувати моральну шкоду. Проте позивачкою належним чином не обґрунтовано суму моральної шкоди, а тому суд вважає, що сума 2000 грн. буде реальним і обґрунтованим відшкодуванням. Що стосується вимог про стягнення втрати товарного виду автомобіля, то на думку суду вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою ставиться питання про стягнення вартості відновлюваного ремонту, а при ремонті відновлюється і товарний вид автомобіля.

      На думку суду підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача 2 різниці між сумою отриманого позивачкою страхового відшкодування та сумою відновлюваного ремонту, визначеного експертним дослідженням автомобіля, оскільки навіть в своїх запереченнях відповідач 2 зазначає, що він, як страховик, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності…» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовує витрати, пов’язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу  ( а.с. 36-38 ).

    Відповідно до висновку експерта вартість відновлюваного ремонту  автомобіля позивачки становить 11 929 грн. 67 коп.  ( а.с. 12 ), а та сума, з якої відповідач 2 робив розрахунок суми відшкодування є вартістю матеріального збитку. За таких обставин, оскільки сам відповідач 2 визнає, що він зобов’язаний відшкодувати позивачці витрати, пов’язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу , а фактично відшкодував позивачці лише вартість матеріального збитку, то різниця між зазначеними сумами підлягає стягненню на користь позивачки, при цьому суд враховує, що при проведенні розрахунку відповідач 2 вже відняв суму франшизи і додав вартість експертних робіт.

    При розподілі судових витрат суд враховує, що ДТП відбулося з вини саме відповідача 1 , а тому суд вважає можливим дані витрати стягнути на користь позивачки саме з відповідача 1.

    Керуючись ст., ст. 10, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, страхової компанії «Княжа» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 510 грн. суми франшизи, 2000 грн. в відшкодування моральної шкоди, 51 грн. в повернення судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, тобто усього 2681 грн..

    Стягнути зі страхової компанії «Княжа» на користь ОСОБА_1 4864 грн. 21 коп. різниці між отриманим позивачкою страховим відшкодуванням та вартістю відновлюваного ремонту.

    ОСОБА_1 в задоволені інших вимог – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, також апеляційна скарга, без подачі заяви про апеляційне оскарження, може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

        Суддя: