УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2010 р.Справа № 6/12-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Товянська І.О. - довіреність №06-197 від 26.03.2010р.;

                         Матяш О.Б. - виконавчий директор (наказ №02-К від 20.08.2007р.)

від відповідача ОСОБА_3 - приватний підприємець;

                             ОСОБА_4 - довіреність від 18.05.2010р.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (м.Житомир)  

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (м. Новоград-Волинський)

про зобов'язання вчинити певні дії

В судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва з 08.06.2010р. до 15.06.2010р. о 16:00.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити територію Житомирського автовокзалу, після вступу в законну силу рішення суду. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

02.04.2010р. до суду від ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс" надійшло уточнення до позовної заяви від 26.03.2010р. за вих.№06-195 (а.с.26), відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача звільнити територію Житомирського автовокзалу (частину платформи) площею 25,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 93 та стягнути судові витрати. Відповідно до ст.22 ГПК України дана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з врахуванням заяви від 26.03.2010р.

Представники відповідача проти позову заперечили, відзиву на позовну заяву не надали.

За приписами ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (Позивач) та ФОП ОСОБА_5 (Відповідач) було укладено договір №193 про оренду частини території Житомирського автовокзалу (м.Житомир, вул.Київська, 93), за умовами якого Орендодавець (позивач) здає Орендареві (відповідач) в тимчасове користування частину території Житомирського автовокзалу площею 25,2 кв.м. для встановлення кіоску під реалізацію книг, журналів, канцтоварів та іншої друкованої продукції і продуктів харчування, крім напоїв кави та чаю, кондитерських виробів, безалкогольних напоїв, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, соків, морозива, мучних виробів з різними начинками (а.с.8).

Згідно розділу 2 договору орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за призначенням та з додержанням умов цього договору.   

Термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами до 31.12.2009р. (п.4.1 договору).

Договір рахується щорічно продовженим, якщо не менше як за 15 днів до закінчення терміну дії не буде письмової заяви однієї із сторін про припинення цього договору (п.4.2 договору).

10.11.2009р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення за вих.№12-700 про припинення з  01 січня 2010 року терміну дії договору оренди частини території Житомирського автовокзалу від 01.04.2009р. (а.с.9).

Відповідач листом від 22.01.2010р. за вих.№220110 повідомив позивача про намір продовжити договір оренди на взаємовигідних умовах (а.с.11).

25.01.2014р. ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс" направило ПП ОСОБА_5 претензію №1 з вимогою терміново звільнити об'єкт оренди в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.12).  

З огляду на те, що відповідачем орендована територія в добровільному порядку не звільнена, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог  -    відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами пункту 1 статті 763 вказаного кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Стаття 291 Господарського кодексу України вказує, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 4 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно пункту 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Тобто, обов'язки наймача у відносинах найму не обмежуються строком дії договору найму та існують після його припинення. Дана стаття зобов'язує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ. При цьому мова йдеться як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору на вимогу будь-якої із сторін.

За ст.ст.627, 629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про припинення дії договору оренди, що підтверджується листами, долученими до матеріалів справи (а.с.28-30).

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем у справі не надано доказів добровільного звільнення орендованої території.

Враховуючи  викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлені згідно чинного законодавства та підлягають задоволенню.  

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)  звільнити територію Житомирського автовокзалу (частину платформи) площею 25,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 93.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (10014, м.Житомир, вул.Лятошинського,11, код 03120590) - 85,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Дата підписання рішення : 21 червня 2010 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам