Справа №2-94/07   РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2007 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

при секретарі - Гапоненко В.О.

за участю адвоката -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Орджонікідзевський РВК м. Харкова, про визнання права користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4. про визнання права користування жилим приміщенням - квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він з 1964 року постійно був зареєстрований в цьому житлі, з 1994 року постійно мешкає там, в квартирі знаходиться все його майно. В зазначеній квартирі з 1987 року прописана ОСОБА_3.-дружина, з 2001р.- зареєстрована його донька ОСОБА_4 Але, як стверджує позивач, вони фактично в цю квартиру ніколи не поселялися, нею не користувалися, на даний час там проживають його батьки -ОСОБА_5 та ОСОБА_6. В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_2посилається на те, що зазначений позов був пред'явлений тому , що позивач знятий з адресної реєстрації по місцю знаходження житла ІНФОРМАЦІЯ_1, але фактично він з квартири не виселявся, хоч і був зареєстрований в АДРЕСА_2, яка належить йому на праві власності по договору купівлі-продажу.

ОСОБА_2 висловив бажання знову зареєструватися в АДРЕСА_1, для чого звернувся ІНФОРМАЦІЯ_2 у відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського районного відділку ХМУ УМВС України в Харківській області з заявою про реєстрацію, та йому було відмовлено, через відсутність письмової згоди на реєстрацію ОСОБА_3. та ОСОБА_7, відповідачів по справі.

Згоду на його реєстрацію від відповідачів він отримати не міг, так як його колишня дружина ОСОБА_3. та донька ОСОБА_4 в квартирі не мешкали, відносини між ними та позивачем недоброзичливі, крім того відповідачка ОСОБА_3. з 1996 року перебуває в Греції на заробітках. Шлюб з ОСОБА_3. було розірвано в 2004 році в його відсутність у суді.

ОСОБА_2 просить задовольнити його позов ,визнати за ним право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб   Орджонікідзевського   РВ   ГУ   МВС   України   в   Харківській   області

 зареєструвати його за місцем проживання також з тих причин, бо не сплинув шестимісячний строк для поновлення такої реєстрації, як передбачено законом.

Відповідачі - ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3. за довіреністю -ОСОБА_8, позов не визнали та пояснили суду, що позивач має на праві власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, в спірній квартирі більш не мешкає, тому не повинен там бути зареєстрований. Не заперечують, що в квартиру АДРЕСА_1 ніколи не вселялися, житлом за призначенням не користувалися, та не втратили право користування жилою площею в квартирі.

Третя особа - Орджонікідзевський райвиконком м. Харкова, власник житлового фонду ,проти позову не заперечував, покладаючись на рішення суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і оцінивши зібрані докази, суд вважає що позов ОСОБА_2. є обґрунтованим і підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 знявся з реєстраційного обліку за місцем проживання, тобто АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3.та фактично ОСОБА_2 місце свого проживання не змінював, про що свідчать письмові докази, надані суду і всебічно досліджені в судовому засідання, а також пояснення свідків - ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., які підтвердили в судовому засідання, що в спірній квартирі мешкає сім'я ІНФОРМАЦІЯ_4, яка складається з позивача та його батьків, про проживання в квартирі ОСОБА_3. та ОСОБА_4. їм нічого не відомо.

Також судом встановлено, що позивач в належні строки звернувся за повторною реєстрацією за місцем свого проживання , як передбачено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 р., тому його вимоги повинні бути задоволені.

Особі може бути відмовлено в реєстрації за місцем її проживання лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідачі не заперечували, що в квартирі АДРЕСА_1 мешкають батьки позивача, та пояснили суду, що вони мали на праві , власності трикімнатну квартиру, були забезпечені житлом, та з власної волі продали цю квартиру. ОСОБА_4 мала наміри визнати за собою право користування цією квартирою, та батьки позивача не надали їй такого права, в зв'язку з чим між ними склалися недобрі відносини і тепер вона проти позову свого батька - ОСОБА_2. заперечує, має наміри приватизувати квартиру на двох.

Судом критично оцінені пояснення відповідачів по справі, та вони не можуть бути прийняти до уваги судом, бо не відповідають фактичним обставинам у справі. Так, належність позивачу однокімнатної квартири у м. Харкові, не може бути доказом його втрати права на житло за місцем проживання, та відмові в реєстрації місця проживання.

  Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання за ним права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, суд вважає необхідним зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ГУ МВС України в Харківській області зареєструвати позивача за цією адресою.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 64, 65 ЖК України, ст..ст. 2 ,6, 8 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 3-ої особи Орджонікідзевському РВК м. Харкова про визнання права користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

Зобов'язати відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевского РВ ГУ МВС України в Харківській області зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 8 березня 2006 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.