РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого – Собослоя Г.Г.
суддів – Кожух О.А., Куцина М.М.,
при секретарі – Медяник Л.В .
з участю – представників ТзОВ «Лігніт» - Левко Ю.Ю.,
Матіко М.І. та ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4,
представника управління ПФ України в Іршавському районі -
Голинець Е.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за апеляційною скаргою ТзОВ «Лігніт» на рішення Іршавського районного суду від 11 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ «Лігніт» про спонукання до видачі довідки про підтвердження пільгового стажу роботи та стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд із вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що у вересні 2008 року він подав заяву до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі про призначення пільгової пенсії відповідно до діючого законодавства, як працівнику, що працював на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Для підтвердження пільгового стажу ним були надані копії записів трудової книжки, згідно яких він працював на МП шахта «Ільницька» електрослюсарем з 19.07.1993 р. по 01.06.1994 р. та гірничим з 14.11.1996 по 30.04.1997 рр.
У квітні 2009 року звернувся до керівництва відповідача з заявою про видачу довідки про підтвердження пільгового стажу, однак отримав відповідь, що ТзОВ «Лігніт» не має право підтверджувати підземний пільговий стаж працівникам, які працювали на шахті «Ільницька» та дирекції по ліквідації МП шахти «Ільницька» в зв’язку з тим, що вони не являються правонаступником шахти «Ільницька» та дирекції по ліквідації МП шахти «Ільницька».
Дану відповідь директора ТзОВ «Лігніт» вважає неправомірною, так як згідно статуту відповідач являється правонаступником МП шахта «Ільницька» та бере на себе всі права та обов’язки правових відносин та зобов’язань.
Посилаючись на вищезазначені обставини, просив стягнути з відповідача на його користь 6.500 грн. матеріальної шкоди завданої неотриманням пенсії, моральну шкоду в розмірі 8.000 грн. та зобов’язати ТзОВ «Лігніт» надати довідку про підтвердження стажу роботи на МП шахта «Ільницька».
Справа №:22ц-1631/2010 Номер рядка статистичного звіту: 57
Головуючий у першій інстанції: Даруда І.А.
Суддя-доповідач : Собослой Г.Г.Г
Рішенням Іршавського районного суду від 11 березня 2010 року позов задоволено.
Зобов’язано ТзОВ «Лігніт» надати ОСОБА_3 довідку про підтвердження стажу роботи на МП шахта «Ільницька» за період з 19.07.1993 року по 01.06.1994 роки та з 14.11.1996 по 30.04.1997 роки.
Стягнуто з ТзОВ «Лігніт» на користь ОСОБА_3 завдану неотриманням пенсії матеріальну шкоду в розмірі 7.8000 грн. та моральну в розмірі 7.000 грн.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав для задоволення позовних вимог відсутні.
Заслухавши пояснення представників ТзОВ «Лігніт» Левко Ю.Ю., Матіко М.І., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4 та представника УПФ України в Іршавському районі Галинець Е.Д., які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції констатував, що згідно п.1.3 Статуту ТзОВ «Лігніт», зареєстрованою Іршавською райдержадміністрацією 25.05.1998 року. ТзОВ «Лігніт» є правонаступником малого підприємства шахти «Ільницька», яка закривається у відповідності до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 05.05.1995 року №141 та бере на себе всі права та обов’язки правових відносин та зобов’язання МП шахта «Ільницька» будь-якого характеру не створюючи цим наслідків для власності третіх осіб і згідно з ч.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ТзОВ «Лігніт» повинно відшкодувати заподіяні збитки.
Даний висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи і рішення суду постановлене всупереч ст.ст. 96, 1166, 1167 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство шахта «Ільницька» з 1994 року неодноразово перепідпорядковувалася і змінювався власник цієї шахти і наказом №109 від 15 грудня 1996 року компанії «Укрвуглереструктаризації» створена Дирекція по ліквідації «Шахти Ільниця» з 16.12.1996 року і розпорядженням голови Іршавської РДА №69 від 16.02.2001 року «Дирекція по ліквідації «Шахта Ільницька» знята з державної реєстрації.
01.10.1998 року створено ТзОВ «Лігніт», і згідно статуту цього підприємства – являється правонаступником МП «Шахта Ільницька» і діяльність її по видобутку бурого вугілля (лігніту) відкритим способом. Діяльність Дирекції по ліквідації «Шахта Ільниця» з 1996 року була пов’язана з видобутком вугілля відкритим способом (проведення ліквідаційних робіт підземної дільниці шахти, включаючи міри по соціальному захисту працівників, які зв’язані з підземними роботами).
З копії трудової книжки (а.с.10) ОСОБА_3 та оглянутої в суді апеляційної інстанції трудової книжки, вбачається що 14.11.1996 року позивач прийнятий гірничим і 16.12.1996 року МП «Шахта Ільницька» перейменовано на дирекцію ліквідованої шахти «Ільниця», в якій працював позивач.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що при створенні ТзОВ «Лігніт» до її прав та обов’язків МП «Шахта Ільниця» перейшов вид діяльності – видобуток бурого вугілля відкритим способом, що зазначено в розділі 2 Статуту, а інші види діяльності, проведення ліквідаційних робіт підземної дільниці шахти, включаюми міри по захисту працівників, які зв’язані з підземними роботами, залишилися за Дирекцією по ліквідації «Шахта Ільниця» до зняття її з державної реєстрації.
Таким чином, вся документація на бувших працівників, «як шахти «Ільниця», так МП шахти «Ільниця» та дирекції по ліквідації МП шахти «Ільниця» було передано дирекцією по ліквідації МП шахти «Ільниця» до архіву Закарпатської області і не передавалась до ТзОВ «Лігніт», що стверджується і рішенням по результату розгляду заяви комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області.
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що правових підстав, передбачених ст.ст. 96, 1166, 1167 ЦК України і ч.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення та зобов’язання ТзОВ «Лігніт» надати довідку, про підтвердження стажу роботи ОСОБА_3 відсутні і рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідності до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, яким в позові ОСОБА_3 слід відмовити із вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 60, 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 96, 1166, 1167 ЦК України, судова колегія, –
РІШИЛА :
Апеляційну скаргу ТзОВ «Лігніт» задовольнити.
Рішення Іршавського районного суду від 11 березня 2010 року скасувати.
В позові ОСОБА_3 до ТзОВ «Лігніт» про спонукання до видачі трудової довідки про підтвердження пільгового стажу роботи та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий : Собослой Г.Г.
Судді : Кожух О.А., Куцин М.М.,
З гідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області Собослой Г.Г.