ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"10" червня 2010 р.                               м. Київ                                        К-20246/07

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

     суддів:  Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про стягнення недоплачених щомісячних підвищень до пенсій учаснику війни за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 7 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.                В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона має статус учасника війни, тому відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Проте управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області проводило нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії в твердій сумі, виходячи з розміру 19,91 грн. Просила визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати його виплатити щомісячної доплати до пенсії за період з 1 січня 2004 року по час розгляду справи у суді в розмірі 4 517,73 грн. та в подальшому проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 7 травня 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області на користь                   ОСОБА_1 недоплачену суму підвищення до пенсії як учаснику війни у розмірі 4 517,73 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року апеляційну скаргу з управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області було залишено без задоволення, а постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 7 травня                      2007 року - без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач має статус учасника війни. На підставі статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області виплачувало щомісячну доплату до пенсії, виходячи з розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1.

Згідно з частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 75 процентів мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 Кабінет Міністрів України установив розмір суми, з якої проводиться розрахунок підвищення до пенсії учасникам війни, передбаченого Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», усупереч положенню зазначеної статті Закону, причому ця сума не відповідає розміру мінімальної пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення до пенсії учаснику війни, передбаченого статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосуванню підлягав розмір мінімальної пенсії за віком, визначений відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а до прийняття цього Закону відповідно до положень частини 3 статті 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, з 1 січня 2007 року набрала чинності частина 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викладена в новій редакції відповідно до положень Закону України від 5 жовтня 2005 року                № 2939-IV, а саме: «Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції за правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то зазначені порушення матеріального та процесуального законодавства, допущені судами першої та апеляційної інстанції, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, а тому ухвалені по справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам належить також з’ясувати строки звернення до суду відповідно до положень статті 99 КАС України та позицію відповідачів щодо можливості їх застосування.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства  України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 7 травня  2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.  

Головуючий:                                                             Юрченко В.В.                                                                                         

Судді:                                                                          Амєлін С.Є.

                                                                                    Головчук С.В.

                                                                                    Гурін М.І.

                                                                                    Кобилянський М.Г.